Ухвала суду № 118941562, 08.05.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8680/24

Провадження № 1-кс/344/3689/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язання надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

В СТ А Н О В И Л А:

06 травня 2024 року скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язання надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Скаргу скаржник обґрунтовує тим, що 15 квітня 2024 року він звернувся з заявою до керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 127, ч. 1 ст. 129, ч. 3 ст. 357, ст. 358, ч. 1 ст. 364, ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 397, ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України. Дана заява була отримана керівником 22 квітня 2024 року. Скаржник вважає, що належного реагування щодо його заяви про злочини не відбулось, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено відомостей за заявою скаржника.

За таких обставин скаржник просить зобов`язати уповноважених осіб Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 15 квітня 2024 року та надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 15 квітня 2024 року (а.с. 1-2).

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06 травня 2024 року, дане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (а.с. 13).

У судовому засіданні скаржник просив задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні просив суд у задоволення скарги відмовити, вказав, що відповідь на заяву скаржнику була надана 23 квітня 2024 року. Дана заява була розглянута як звернення громадян, оскільки при розгляді дійшли висновку про відсутність складу кримінальних правопорушень.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, і даний перелік є вичерпним.

Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що 15 квітня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 126, ч. 3 ст. 127, ч. 1 ст. 129, ч. 3 ст. 357, ст. 358, ч. 1 ст. 364, ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 397, ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (а.с. 4-6, 17).

Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

За змістом частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені частиною п`ятоюстатті 214 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Таким чином, виходячи зі змістустатті 214 Кримінального процесуального кодексу України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити зазначені відомості.

Згідно з частиною першою статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень частини першоїстатті 214 Кримінального процесуального кодексу Українитастатті 2 Кримінального кодексу України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

При цьому чинне кримінальне процесуальне законодавство, в тому числі і стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України, не передбачає обов`язку слідчого чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Не передбачено такого обов`язку і Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокурора 30 червня 2020 року № 298).

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Аналіз наведених норм права вказує на необґрунтованість доводів скаржника, що орган, який уповноважений вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов`язаний вносити виключно всі заяви про вчинення кримінального правопорушення без попередньої оцінки викладених в них відомостей.

При цьому, виходячи зі змістустатті 214 Кримінального процесуального кодексу України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно бездіяльність, передбачена пунктом 1 часини першоїстатті 303 Кримінального процесуального кодексу України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

Слідчим суддею встановлено, що з матеріалів перевірки заяви ОСОБА_3 вбачається, що були ретельно перевірені обставини, зазначені у заяві ОСОБА_3 , проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до статті 91 Кримінального процесуального кодексу України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, детально проаналізовано усі докази, виконано необхідні дії та зроблено обґрунтований висновок, що підстави для внесення відомостей за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.

У зв`язку із зазначеним, виходячи з того, що при зверненні із заявою про кримінальне правопорушення до повноважного органу досудового розслідування заявником усіх вимог кримінального процесуального закону дотримано не було при посиланні на факти, які викладені у заяві (повідомленні) та за відсутності об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень і підтверджували викладені у повідомленні (заяві) факти, в їх сукупності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність оскаржуваної бездіяльності та про відсутність достатніх правових підстав для задоволення скарги.

Також слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про зобов`язання уповноважених осіб Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надати ОСОБА_3 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 15 квітня 2024 року не встановлено.

Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.303,306-307,309,376, 392 Кримінального процесуального кодексу України,слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов`язання надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 10 травня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1