Ухвала суду № 118941027, 10.05.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1035/24

Провадження № 1-кс/192/110/24

Ухвала

10 травня 2024 року

Слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024046570000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,

встановив:

Прокурор Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить накласти арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження з метою проведення судової трасологічної експертизи та судово-технічної експертизи документу на автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , власника якого не встановлено, а фактичним користувачем є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 ?янське (м.т. НОМЕР_2 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 з номером кузова НОМЕР_4 , власника якого не встановлено, а фактичним користувачем є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 ?янське (м.т. НОМЕР_2 ).

Клопотання обґрунтовується тим, 07.05.2024 до ВП № 9 надійшло повідомлення з лінії «102» про те, що 07.05.2024 року на блок посту, розташованому на автодорозі М-30, за межами населеного пункту АДРЕСА_2 зупинено автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , 1999 р.н., в ході перевірки документів виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу ( НОМЕР_6 від 07.05.2024). 07.05.2024 в ході огляду місця події, ділянки місцевості біля блок посту, де на час огляду перебував ОСОБА_4 , 1999 р.н., поряд з яким був розташований автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_7 , в ході огляду якого виявлено номер шасі (кузова) НОМЕР_4 . В ході огляду вказаний автомобіль опечатано та вилучено до ВП № 9, також в ході огляду було оглянуто свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 на автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_4 . Вказане свідоцтво про реєстрацію ТЗ поміщено до паперового конверту та опечатано з пояснювальними підписами та підписами понятих і вилучено до ВП № 9. 07.05.2024 автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_4 , по даному кримінальному провадженню мають значення речового доказу оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення, постановою дізнавача було визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження та на даний момент вказана постанова є чинною, жодною зі сторін кримінального процесу не оскаржена. Відповідно до рапорту інспектора взводу 1 роти 4 батальйону з УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 07.05.2024 встановлено, що 07.05.2024 під час несення служби було зупинено автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , 1999 р.н., та при перевірці документів, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на вказаний автомобіль було виявлено, що мікродрук відображений не чітко та при його збільшені текст містить незрозумілі символи, також колір нанесення фарби не відповідає бланковому зразку, що викликало підозру в підробці свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Виходячи з викладеного в ході досудового розслідування у органу дізнання виникла необхідність в збережені речових доказів по кримінальному провадженню, попередження можливості їх знищення, пошкодження або внесення в них непоправимих змін, забезпечення подальшого належного їх зберігання до призначення та проведення всіх необхідних судових експертиз, а саме судової трасологічної експертизи та судово-технічної експертизи документу. Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (накладення арешту на майно) може призвести до втрати або знищення вказаних речових доказів, що унеможливить в подальшому проведення повного та всебічного досудового розслідування та встановлення обставин, котрі підлягають доказуванню по кримінальному провадженню. Власник автомобіля MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , не встановлено, а фактичним користувачем є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 (м.т. НОМЕР_2 ), власник свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_4 не встановлено, а фактичним користувачем є ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

У судове засідання ні прокурор, ні користувачі майном не прибули.

За змістом ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя зазначає, що за змістом клопотання про арешт майна та згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань Відділенням поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024046570000075 від 07.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2024 до ВП № 9 надійшло повідомлення з лінії «102», за змістом якого 07.05.2024 на блок посту, розташованому на автодорозі М-30, за межами населеного пункту АДРЕСА_2 зупинено автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , 1999 р.н., в ході перевірки документів, виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу ( НОМЕР_6 від 07.05.2024).

Слідчий суддя зазначає, що у клопотанні прокурор не викладає правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а лише вказує на частину статті закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що ч. 1 ст. 358 КК України передбачена відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Предметом зазначеного кримінального правопорушення можуть бути посвідчення, офіційні документи, печатки, штампи, бланки підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи чи бланки.

Разом з тим, прокурор у клопотанні посилається на те, що автомобіль MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , на який він, зокрема, просить накласти арешт, по даному кримінальному провадженню має значення речового доказу, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення. Чому він дійшов такого висновку, прокурор не обґрунтовує.

Прокурор не наводить підстав для арешту автомобіля MAZDA-3, д.н.з. НОМЕР_1 , з огляду на те, що відомості до ЄРДР внесені лише за ч. 1 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя також звертає увагу, що у мотивувальній частині клопотання прокурор фактичним користувачем вказаним автомобілем також називає ОСОБА_6 , однак не зазначає конкретні факти і докази, що свідчать про користування ОСОБА_6 автомобілем.

Окрім того, прокурор просить накласти арешт на майно, користувачем якого є ОСОБА_4 . Разом з тим, до клопотання додана копія письмового пояснення ОСОБА_4 . У протоколі огляду місця події від 07.05.2024 також вказаний ОСОБА_4 (а не Микитиа).

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст.171 КПК України.

За приписами ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна потрібно повернути прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024046570000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1