Ухвала суду № 118940279, 08.05.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/932/20/22

Справа № 932/697/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Дніпроклопотання прокуроращодо продовженнявідносно обвинуваченогостроку діїзапобіжного заходу,клопотання сторонизахисту прозміну запобіжногозаходу укримінальному провадженні №12021041640001073,відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Донецьк, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12021041640001073 відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки враховуючи тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, відсутність у нього постійного доходу,а відтак може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності та продовжити вчинювати нові кримінальні правопорушення, й таким чином буде перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора.

Вказав, що під час даного судового розгляду, учасники кримінального провадження, на його думку, є заручниками дій та бездіяльності слідчого ОСОБА_7 , а докази, на які посилається сторона обвинувачення, не дають можливості встановити істину у справі.

Просив змінити на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю, що надасть йому право звернутися до ТЦК та потрапити до лав ЗСУ. Також, зазначив про необґрунтованість заявлених прокурором ризиків, які нічим не підтвердженні.

Захисник адвокат ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у визначений час з 21.00 години до 06.00 години наступного дня, з носінням електронного засобу контролю.

Так, дана справа тривалий час перебуває на розгляді, а обвинувачений безпідставно перебуває під вартою, внаслідок чого порушуються його права, оскільки запобіжний захід під час судового розгляду неодноразово продовжувався і за цей час вивчені всі докази та допитані всі свідки.

Також, під час вирішення питання продовження строку, прокурор повинен вказати не лише ризики, а і зазначити, що ці ризики не зменшились та продовжують існувати та є обґрунтованими.

Однак, прокурором про це не заявлено, ризики не підтвердженні, докази з цього приводу не надані. На цей час допитані всі свідки, а тому тиск на них виключений. Всі докази зібрані, й підстав вважати, що обвинувачений зможе їх знищити відсутні. Крім того, на цей час судом досліджуються речові докази, які до цього часу всі прокурором не надані, а тому стверджувати, що обвинувачений може їх пошкодити, є безпідставним.

Також, будь які обставини, що вказують про те, що ОСОБА_5 може перешкоджати розгляду справи не надані, а лише тяжкість не може бути підставою для подальшого тримання під вартою. Посилання прокурора на наявність нерозглянутої справи, як ризик, є також не обґрунтованим, оскільки вироку по даній справі не має, а посилання на ці обставини є порушенням принципу презумпції невинуватості.

Вважає, що є всі підстави задля застосування до ОСОБА_8 домашнього арешту у визначений час, з носінням електронного засобу контролю.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.

Так, станом на 08 травня 2024 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 16 травня 2024 року, а судовий розгляд по справі триває.

При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що посягаєна найвищісоціальні цінності,як тонедоторканість життята здоров`ялюдини, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.

А тому, суд вважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_5 та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що ОСОБА_5 може без перешкод залишити місце мешкання та переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Окрім цього, ОСОБА_5 на час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення не був офіційно працевлаштований, будь-якого доходу не отримував, такі обставини свідчать про відсутність у обвинуваченого соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інших кримінальних правопорушень й свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що встановлені ризики нацей часне зменшилися,залишаються реальнимита продовжуютьіснувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_5 , характер таобставинипротиправнихдій,вякихвін обвинувачується,що виправдовуєтримання обвинуваченогопід вартоюі застосуваннясаме такогозапобіжного заходудо обвинуваченого ОСОБА_5 у цьомувипадку будевиправданим зточки зорунаявності відповідногосуспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, судом не приймаються, оскільки при розгляді клопотання встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_5 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу стороною захисту не наведено.

Посилання сторони захисту як підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у визначенийчас з носінням електронного засобу контролю, на те, що ОСОБА_5 перебуває під вартою тривалий час, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, так як тривалий розгляд справи пов`язаний з її складністю, в якій наявний суспільний інтерес, об`ємом матеріалів, що досліджуються судом, кількістю учасників та їх процесуальною поведінкою в даному судовому провадженні.

Крім того, на цей час судом частково дослідженні отримані речові докази по даній справі. При цьому, за повідомленням прокурора, на цей час, проводиться службова перевірка щодо ненадання суду всіх речових доказів по даному кримінальному провадженню, а тому доводи сторони захисту, в цій частині, судом також не приймаються.

Доводи сторони захисту, що надані стороною обвинувачення докази зібрані та оформленні з порушенням КПК України, суд також не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як питання належності та допустимості доказів, суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Судом такожвраховано,що наразіна територіїУкраїни введенийвоєнний стан,що суттєвообмежує можливостівиконання органамивлади своїхповноважень таякісно погіршуєкриміногенну обстановку,а відтакзастосування більшм`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини, з урахуванням вищенаведених ризиків, обставин справи, даних про особу, а тому суд не вбачає підстав для визначення застави.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 331, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити застосування щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 липня 2024 року.

Розмір застави не визначати.

Відмовитиу задоволенніклопотання сторонизахисту прозміну обвинуваченомузапобіжного заходуна домашнійарешт увизначений час з 21.00години до06.00години наступногодня з носінням електронного засобу контролю.

Ухвала суду може бути оскаржена в передбаченому Законом порядку.

Суддя ОСОБА_1