Рішення № 118940130, 10.05.2024, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/675/23

Провадження № 2-др/162/2/24

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Савича А.С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 162/675/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування (регламентної виплати) та шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 20.03.2024 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Моторного(транспортного)страхового бюроУкраїни (далі-МТСБУ),Військової частини НОМЕР_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідачів ОСОБА_4 ,про стягненнястрахового відшкодування(регламентноївиплати)та шкоди,завданої внаслідокДТП - задоволено частково.

Додатковим рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 05.04.2024 у даній справі вирішено питання стягнення з відповідачів в дохід держави судового збору, а також - судових витрат за надання позивачам професійної правничої допомоги.

Разом з тим, вищевказаними судовими рішеннями не було вирішено питання про розподіл судових витрат, про які представник відповідача МТСБУ зазначав у своєму відзиві, де просив розділити судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України та стягнути витрати, які планує понести МТСБУ у зв`язку з розглядом справи з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 2000,00 грн.

Так, представник відповідача МТСБУ адвокат Гусєв П.В. 11.04.2024 подав поштою заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі про розподіл витрат, яка надійшла на адресу суду 24.04.2024. Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що Любешівським районним судом Волинської області ухвалене рішення у справі №162/675/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до МТСБУ, військової частини НОМЕР_1 про стягнення страхового відшкодування (регламентної виплати) та шкоди завданої внаслідок ДТП, яким вказаний позов задоволений частково. Зазначає, що 12.10.2021 між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» був укладений договір про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021. На виконання умов договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 між МТСБУ та адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» була укладена додаткова угода на ведення справи за позовом до МТСБУ. У відповідності до умов додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» здійснено представництво інтересів МТСБУ у справі № 162/675/23, зокрема, але не виключно, подано відзив на позовну заяву по справі, тощо. Вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 2000,00 грн, які відповідач сплатить на виконання додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021. Крім того, зазначає, що в даному випадку викладена в додатковій угоді до договору № 4.1/12-10/2021 домовленість містить відкладальну обставину щодо проведення оплати послуг адвоката оплачується після підписання акту виконаних робіт, тобто після повернення справи МТСБУ.

Таким чином, представник відповідача МТСБУ вважає, що оскільки договором про надання правової допомоги визначено фіксовану суму гонорару, а тому вимога щодо надання акту виконаних робіт є надмірним формалізмом. Оскільки гонорар адвокатського об`єднання не залежить від кількості проведених процесуальних дій, а оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт між АО та МТСБУ у майбутньому тому вимога щодо підписання акту виконаних робіт має відкладальний характер. Підсумовуючи вищевикладене, просить суд розподілити судові витрати у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь МТСБУ витратина правовудопомогу урозмірі 2000,00грн.

Представник позивачів адвокатПилипчук В.Ф.02.05.2024через підсистемуЄСІТС «Електроннийсуд» подавзаперечення щодозаяви представникаМТСБУ проухвалення додатковогосудового рішення.Свої запереченнямотивує тим,що представниквідповідача ОСОБА_5 не надавдоказів продержавну реєстраціюАдвокатського об`єднання«ІНС.ЛОУГРУП,з особливостямипередбаченими ЗакономУкраїни "Продержавну реєстраціююридичних осібта фізичнихосіб -підприємців",як передбаченоч.2ст.15Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність -№ 5076-VI.Так самояк івідсутні доказипро повноваженняпідписанта договорувід іменіадвокатського об`єднання.Представник відповідачаГусєв П.В.надавав послугивідповідачу МТСБУна підставіДоговору №4.1/12-10/2021про наданняпослуг всфері прававід 12.10.2021,укладений міжМТСБУ таАдвокатським об`єднанням«ІНС.ЛОУГРУП»,але згідноз вимогамич.5,6ст.15Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»:-стороною договорупро наданняправничої допомогиє адвокатськеоб`єднання.Від іменіадвокатського об`єднаннядоговір пронадання правничоїдопомоги підписуєтьсяучасником адвокатськогооб`єднання,уповноваженим наце довіреністюабо статутомадвокатського об`єднання;-адвокатське об`єднанняможе залучатидо виконанняукладених об`єднаннямдоговорів пронадання правничоїдопомоги іншихадвокатів надоговірних засадах.Адвокатське об`єднаннязобов`язане забезпечитидотримання професійнихправ адвокатівта гарантійадвокатської діяльності. Крім того,згідно вимогст.26,27Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»:адвокатська діяльністьздійснюється напідставі договорупро наданняправничої допомоги.Документами,що посвідчуютьповноваження адвокатана наданняправничої допомоги,можуть бути:1)договір пронадання правничоїдопомоги;2)довіреність;3)ордер.Договір пронадання правничоїдопомоги укладаєтьсяв письмовійформі.До договорупро наданняправничої допомогизастосовуються загальнівимоги договірногоправа.Зміст договорупро наданняправничої допомогине можесуперечити КонституціїУкраїни тазаконам України,інтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам,присязі адвокатаУкраїни таправилам адвокатськоїетики.Отже,згідно вказанихнорм Законупредставником відповідачане наданодоговору міжним таАдвокатським об`єднанням«ІНС.ЛОУГРУП»,що єнеможливим встановити,чи діяввін самостійнояк адвокат,чи відімені вказаногоадвокатського об`єднання.При цьомунемає жодногодоказу,який вказуєпро взаємозв`язокадвоката ГусєваП.В.та Адвокатськимоб`єднанням «ІНС.ЛОУГРУП»,в томучислі,що вінє членомоб`єднання,тощо.А такожзамість договорупро наданняправничої допомоги,укладений договірпро наданняпослуг всфері права,що невідповідає вимогамЗакону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»,який заформою ізмістом неє договоромпро наданняправничої допомоги,а отжене можесудом враховуватисяяк доказпонесених витратна професійнуправничу допомогу,як визначеност.ст.133,141ЦПК України.Крім того,представником ненаданий бухгалтерськийдокумент проперерахування МТСБУ2000,00грн адвокатськомуоб`єднанню «ІНС.ЛОУГРУП»,відсутній Актприймання-передачіпослуг,як визначеноп.5.3Договору №4.1/12-10/2021про наданняпослуг всфері прававід 12.10.2021та п.2Додаткової угоди№994від 11.09.2023,в якійзазначено:оплата послугВиконавця врозмірі,який вказанийв пункті1цієї угоди,здійснюється Замовникомшляхом безготівковогоперерахунку коштівна поточнийрахунок виконавцяпротягом п`ятибанківських днівз датипідписання сторонамиАкту провиконання робіт.А також,в порушеннявимог ч.3ст.137ЦПК України,представником відповідачане поданоДетального описуробіт (наданихпослуг)виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги,що єсамостійною підставоюу відмовів задоволеннізаяви.На думкусторони позивачів,враховуючи те,що відсутнійдоговір пронадання правничоїдопомоги,адвокатом ГусєвимП.В.не підтвердженосвої повноваженняпредставника відповідачаМТСБУ згідноз ч.4ст.62ЦПК України,а отжевін іне маєправа прийматиучасть усправі тапідписувати заявупро ухваленнядодаткового рішення.При цьомуу довіреностівід 19.12.2023№6-01/152(приєднаноїдо заявипро ухваленнядодаткового рішення)перелічений виключнийперелік повноваженьі вньому відсутнєповноваження представникапідписувати заявупро ухваленнядодаткового рішення.У зв`язкуіз вищевикладеним,враховуючи те,що представникомвідповідача МТСБУ адвокатомГусєвим П.В.не підтвердженісвої повноваженняяк представника,не наданіналежні доказипонесених витратна професійнуправничу допомогуМТСБУ таАдвокатським об`єднанням«ІНС.ЛОУГРУП»,(ч.3п.1ст.133ЦПК України),тому керуючисьст.182,183ЦПК Українипредставник позивачів ОСОБА_6 просить відмовитиповністю взадоволенні заявипредставника відповідачаМТСБУ ОСОБА_5 про ухваленнядодаткового рішенняу справі№162/675/23про розподіл витрат на користь МТСБУ у розмірі 2000,00 грн.

Позивачі, їх представник, представники відповідачів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів та її представник, в призначене на 10 год 30 хв 10.05.2024 судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с. 64-69, т.3).

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст. 270 ЦПК України).

Суд, дослідивши зміст заяви представника МТСБУ про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл витрат, заперечення на дану заяву представника позивачів, а також наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 20.03.2024 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, а саме:

-стягнуто з МТСБУ в користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 88395,00 гривень, з яких: 26800,00 моральна шкода, 5595,00 гривень - витрати на поховання; 56000,00 гривень витрати на спорудження надгробного пам`ятника.

-стягнуто з МТСБУ в користь ОСОБА_2 моральну шкоду в порядку страхового відшкодування у розмірі 26800,00 гривень.

-стягнуто з МТСБУ в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в порядку страхового відшкодування у розмірі 26800,00 гривень.

-стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 моральну шкоду в користь ОСОБА_1 - в розмірі 300000,00 гривень, в користь ОСОБА_2 - в розмірі 300000,00 гривень та в користь ОСОБА_3 - в розмірі 300000,00 гривень.

Загальна сума задоволених позовних вимог становить 1041995,00 гривень, а загальний розмір задоволених позовних вимог позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 26,69 %.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником відповідача було надано копії договору про надання послуг у сфері права № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 (а.с.97-103, т.1); копії додаткової угоди № 994 до договору про надання послуг в сфері права № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 (а.с.104, т.1).

Згідно із ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з п. 1.1 зазначеного Договору, замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов`язання надавати послуги у сфері права.

У пункті 5 сторони погодили порядок та розмір оплати надання правової допомоги.

Відповідно п. 2 Додаткової угоди №994 оплата послуг виконавця в розмірі, який вказаний в п.1 цієї угоди, здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок виконавця потягом п`яти банківських днів з дати підписання сторонами акту про виконані роботи.

При цьому, будь-яких належних доказів, котрі би свідчили про фактичне понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в матеріалах судової справи № 162/675/23, на думку суду, відсутні.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України від 15.02.2019 встановлено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях, котрі в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також притримується усталеної позиції з приводу дотримання критеріїв при визначенні розміру адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Суд вказав, що Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вказане повністю кореспондується із принципом змагальності, адже кожна сторона повинна довести ті обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та заперечення.

Окрім того, наведене свідчить про те, що тягар доказування повністю покладається на ту сторону, котра заявила таку вимогу в суді, в той же час співмірність, обґрунтованість витрат на правничу допомогу, а також їх розмір необхідно підтвердити належними та допустимими доказами.

Наведене підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові КГС ВС у справі № 922/2604/20 від 20.07.2021. Зокрема, у вказаній справі Суд зазначив, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічні висновки щодо необхідності доказування суми судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування якої заявляє учасник справи були також викладені у постанові ВП ВС від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц, постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, належним документом, який би підтверджував факт здійснення оплати витрат на правничу допомогу є саме квитанції, платіжні доручення та інші первинні документи, в яких зазначено на підставі чого та за яку послугу відповідна особа здійснює оплату.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС у справі № 440/4206/19 від 15.02.2021. У вказаній постанові Суд вказав на те, законодавством України, яким врегульовано діяльність адвокатури в Україні чітко не зазначено про вимоги щодо документа, котрий би свідчив про проведення платіжної операції з оплати правничих послуг.

Тим не менш, кожна особа, яка звертається до суду із вимогою про відшкодування витрат на правничу допомогу зобов`язана довести факт реальності понесення таких витрат, що підтверджується відповідними платіжними документами, які згідно законодавства підтверджують проведення платіжної операції.

Наведене підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові КЦС ВС у справі № 671/1957/20 від 27.07.2021, в якій Суд визначив, які документи є підставою для доведення факту здійснення витрат на правничу допомогу. КЦС ВС вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Таким чином представником відповідача не було доведено факту реального понесення витрат на правничу допомогу належними та допустимими доказами, оскільки додаткова угода № 994, яка долучена до заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу є підтвердженням факту надання послуг Адвокатом Клієнту, однак аж ніяк не підтвердженням проведення Клієнтом оплати наданих правничих послуг. У матеріалах справи відсутні будь-які рахунки на оплату або ж платіжні інструкції, котрі би свідчили про факт здійснення оплати позивачем за надані правничі послуги.

Суд вважає слушними заперечення представника позивачів ОСОБА_6 щодо заяви представника відповідача щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги та доводи про те, що ці витрати є недоведеними та безпідставні.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача МТСБУ ОСОБА_5 необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Гусєва Павла Володимировича про ухвалення додаткового рішення - відмовити повністю.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного додаткового рішення 10.05.2024.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивачів: ОСОБА_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8, Волинська область, код ЄДРПОУ 21647131.

Представник відповідача: ОСОБА_5 , місцезнаходження: м. Київ, вул. Малопідвальна, 10/2.

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 : ОСОБА_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя: А.С. Савич