Рішення № 118938283, 22.02.2024, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/11341/23

Провадження №2/751/151/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

суддя секретар Лібстер А. С. Курган В. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 751/11341/23за позовомОСОБА_1 до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,провизнання дій незаконним та покладення обов`язку встановити індивідуальний газовий лічильник учасники справи та представники: позивач представник відповідача не з`явився ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , та побутовим споживачем газу. В будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.03.2017 введено в експлуатацію загальнобудинковий прилад обліку газу. Його квартира не обладнана індивідуальним лічильником газу. На його неодноразові звернення з вимогою встановити індивідуальний лічильник газу АТ «Чернігівгаз» відмовляло, зокрема, на його звернення від 21.08.2023 повідомили, що на будинку АДРЕСА_2 , встановлено загальнобудинковий прилад обліку газу, а квартирний лічильник газу він може встановити за власні кошти. Дане рішення є незаконним і порушує його права як споживача комунальних послуг відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів».

На його ім`я відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 , у квартирі встановлена одна газова поверхня, нарахування за спожитий природний газ здійснюється на дві особи.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 06 червня 2011 року, положеннями ст.ст. 3, 4, 6 якого встановлено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані: 1) забезпечити встановлення лічильників газу: а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та готування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2023 року.

При вирішенні справи просить суд врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18), від 09жовтня 2019року посправі № 524/7637/16-ц (провадження № 14-470 цс 19), відповідно до яких ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Встановлення загальнобудинкового вузла обліку за місцем його проживання не звільняє відповідача від обов`язку встановити індивідуальний лічильник відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону, вимоги якого мають вищу юридичну силу, ніж рішення Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відмова відповідача встановити індивідуальний лічильник суперечить вимогам законодавства, порушує його права. На відповідача покладений обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживача, є неправомірним.

Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачає встановлення лічильників кожному споживачеві. Тобто, наявність будинкового лічильника газу для людей, які мешкають у квартирах багатоквартирних будинків та у приватних будинках, де природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі, не є підставою, щоб не встановлювати індивідуальні лічильники кожному споживачеві. Щодо джерел фінансування, то вони визначені ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», зокрема, індивідуальні лічильники населенню встановлюються за кошти газорозподільних підприємств.

Просить суд визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» та зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» встановити йому індивідуальний лічильник газу як побутовому споживачу, за адресою АДРЕСА_3 .

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та про повну підтримку позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, у відзиві на позов та у судовому засіданні наполягала на тому, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язанні були до 01.01.2018 для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних або загальнобудинкових, що забезпечить 100% обліку природного газу такими споживачами. Поняття «лічильник» охоплює як індивідуальний так і загальнобудинковий вузол обліку газу. План розвитку газорозподільної системи AT «Чернігівгаз» на 2016-2025 роки було затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 551 від 31.03.2016, та джерела його фінансування по розділах згідно з додатком. В плані розвитку на 2016 рік було зазначено адреси будинків, в яких необхідно встановити загально будинковий лічильник, в тому числі була зазначена і адреса будинку позивача. Відповідно до кодексу газорозподільних мереж та згідно наказу ПАТ «Чернігівгаз» від 30.12.2016, за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.03.2017 встановлено загальнобудинковий лічильник газу, з огляду на те, що з 01 січня 2018 року у випадку не забезпечення обліку природного газу у побутових споживачів, AT «Чернігівгаз», будучи Оператором ГРМ, буде змушений припинити розподіл природного газу, як це визначено статтею 5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Про встановлення загальнобудинкових лічильників повідомлялось в газеті «Деснянка» від 06.10.2016 та погоджувалась з балансоутримувачем будинку дата проведення монтажних робіт з установки загальнобудинкового лічильника з тимчасовим відключенням будинків від газопостачання. AT «Чернігівгаз», здійснив встановлення загальнобудинкового ВОГ, що цілком і повністю узгоджується з нормами законодавства України, і, як наслідок, такі дії спрямовані виключно на забезпечення обліку природного газу за об`єктами споживання природного газу побутових споживачів, з метою недопущення припинення розподілу природного газу останнім. Позивачем не наведено в позовній заяві жодної норми чинного законодавства, яка була порушена AT «Чернігівгаз» при встановленні загальнобудинкового ВОГ по АДРЕСА_2 . На 2017 рік редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-VI не містила вимогу до суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, оснащувати споживачів природного газу фізичних осіб індивідуальними лічильниками газу. Тому, дії АТ «Чернігівгаз» щодо оснащення споживачів-фізичних осіб загально-будинковими лічильниками газу з одним газовим приладом не можна визнати неправомірними.

Окрім того, представник відповідача вказує на те, що Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», відповідно до Постанови НКРЕКП № 2227 від 29 листопада 2023 року, призупинено дію ліцензії з розподілу природного газу з 01 грудня 2023 року, тому у нього відсутнє право та можливість виконання робіт з встановлення позивачу індивідуального лічильника газу.

Дослідивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири в АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності (а.с. 8), та є споживачем природного газу для приготування їжі, що відповідачем не заперечувалось.

Комунальну послугу з розподілу природного газу позивачу надавало АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», у тому числі і на день звернення позивача з заявою про встановлення індивідуального лічильника природного газу за вказаною адресою.

Відповідачем у 2017 році встановлено в будинку, де проживає позивач, загальнобудинковий вузол обліку газу (а.с.22-25).

З приводу встановлення індивідуального лічильника газу ОСОБА_1 звертався до відповідача неодноразово, зокрема і 21.08.2023.

29.08.2023 АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» відмовив позивачу у встановленні такого лічильника, посилаючись на те, що будинок обладнаний загальнобудинковим вузлом обліку, а КМУ не розробив механізму компенсації за встановлення індивідуальних лічильників (а.с. 9-10).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до п.п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закон України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в чинній редакції, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2023 року.

Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Законодавством саме на відповідача покладений обов`язок встановлення індивідуальних лічильників газу, а, отже, покладання на споживачів обов`язку фінансувати встановлення таких лічильників є неправомірним, оскільки відповідне фінансування було закладено у тариф на оплату спожитого газу.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 та від 09 жовтня 2019 року в справі №524/7637/16-ц.

Таким чином, аналіз положень Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» свідчить про те, що оператор ГРМ звільняється від обов`язку встановити лічильник газу для населення лише у випадку відмови побутового споживача від встановлення ним лічильника газу чи самостійного встановлення побутовим споживачем лічильника газу із подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.

Отже, відмова встановити позивачу індивідуальний лічильник природного газу суперечить вимогам законодавства та порушує його права як споживача. З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» волевиявлення позивача на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути проігноровано.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача встановити за власний рахунок індивідуальний лічильник обліку газу за адресою його проживання.

Ч. 2 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» прямо передбачає, що комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії у багатоквартирному будинку здійснюється встановленими в житлових і нежитлових приміщеннях споживачів вузлами обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

В силу дії прямої норми закону з вимогою забезпечити індивідуальний облік споживання саме цієї комунальної послуги доводи відповідача про плани розвитку газорозподільної системи, затверджені у 2016 році, наявність загально будинкового вузла обліку природного газу, тощо, висновків суду не спростовують. Встановлення загально будинкового лічильника обліку споживання природного газу не є порушенням діючого законодавства, однак прав конкретного споживача не захищає.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» у діючий редакції набрав чинності 10.12.2017, після встановлення загальнобудинкового лічильника газу в АДРЕСА_2 , термін встановлення індивідуальних лічильників газу, визначений ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» - до 01 січня 2023 року, минув, тому для відтермінування цих робіт підстави відсутні. Джерело фінансування встановлення індивідуальних лічильників прямо передбачене законом - кошти суб`єктів господарювання. Окрім того, за положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб.м природного газу, і ці кошти відповідач мав акумулювати та витрачати за прямим призначенням.

Таким чином,відповідач безпідставновідмовив абонентові ОСОБА_1 у встановленні індивідуального лічильника газу та повинен відновити порушене право.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» не перебуває у стані санації, банкрутства, припинення чи ліквідації. Від позивача клопотань про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача не надходило. За таких обставин суд не вбачає підстав для процесуального правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань даних про правонаступника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», яким може бути Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ця юридична особа може бути залучена до участі у справі на стадії апеляційного чи касаційного оскарження або виконання судового рішення.

З урахуванням положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом про захист прав споживачів був звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною відмову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» встановити абонентові ОСОБА_1 індивідуальний лічильник газу за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», 14021,м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68, код ЄДРПОУ 03358104, встановити індивідуальний газовий лічильник ОСОБА_1 , як побутовому споживачу, за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути зАкціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», 14021,м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68, код ЄДРПОУ 03358104, на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 27.02.2024.

Суддя А. С. Лібстер