Постанова № 11893743, 02.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року 15 год. 00 хв.                               Справа № 2а-2315/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                                        Лазаренко М.С.

при секретарі                                        Гончаренко А.І.

за участю представників

від прокурора: не з’явився

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-94»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руслан-94» звернулося з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082305/0/635 від 19.01.2010 року, посилаючись на те, що згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗП №000671 від 05.09.2000 року землю, площею 4,4488 га, надано ТОВ «Руслан-94» у постійне користування для виконання благоустрою території та функціонування парка загальноміського призначення в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської у м. Запоріжжя.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються заповідники, в тому числі історико-культурні національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятники природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Враховуючи вимоги ч.1 ст.23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», позивач вважає, що саме у зв’язку з тим, що виконання благоустрою території парку та функціонування парку загальноміського призначенні, є соціальною допомогою територіальній громаді мати можливість відпочивати, а не отримання від цього прибутку, відповідно до п.й.ч.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю» позивачу надано податкову пільгу.

Крім того, позивач вказує, що на момент складання акту перевірки №228/23-509/20491218 від 22.12.2009р. витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку парку імені Пушкіна в м. Запоріжжя загальною площею 4,4488 га та відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів не видався, відтак розрахунок податку на землю на підставі орієнтовної нормативної оцінки землі (станом на 01.01.2009 рік) парку імені Пушкіна за 1 кв.м. в розмірі 260 грн. 77 коп., який зроблений на підставі програмного забезпечення, з посиланням, що довідка органу земельних ресурсів практично є витягом із технічної документації, є неправомірним.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 02.09.2010 року не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача. У попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, надавши відповідні пояснення, що викладені у письмових запереченнях.

Прокурор, що залучений до участі у справі відповідно до повідомлення №05/1-2605-10 від 08.06.2010 року про вступ прокурора у справу, у судове засідання 02.09.2010 року не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 18.12.2009 року по 22.12.2009 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Руслан-94» з питань дотримання Закону України «Про плату за землю» №2535 від 03.07.1992 р. за період з 01.01.2000р. по 30.11.2009р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено Акт №228/23-509/20491218 від 22.12.2009 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

-          ст..15, ст..17 «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ із змінами та доповненнями (далі – Закон №2535), внаслідок чого ТОВ «Руслан-94» занижено земельний податок (плату за землю) за перевіряємий період на 754774 грн. 48 коп., в т.ч. по періодам: 2000 рік – 12901 грн. 55 коп.; 2001 рік – 43709 грн. 46 коп.; 2002 рік – 85607 грн. 05 коп.; 2003 рік – 85607 грн.05 коп.; 2004 рік – 85607 грн. 05 коп.; 2005 рік – 85607 грн. 05 коп.; 2006 рік – 88604 грн. 19 коп.; 2007 рік – 88604 грн. 19 коп.; 2008 рік – 91085 грн. 19 корп.; з січня по жовтень включно 2009 року – 91085 грн. 19 коп.

-           абз. «в» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст..14 Закону України «Про плату за землю» в частині ненадання ТОВ «Руслан-94» податкових розрахунків земельного податку (по земельній ділянці загальною площею 4,4488 га, розташована на перехрещенні вул. Сєдова та вул. Брянської) за 2000, 2001, 2002, 2003. 2004 роки.

11.01.2010 року ТОВ «Руслан-94» до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано заперечення до акту.

Листом від 14.01.2010 року за вих.. №345/10/23-506 вказані заперечення залишено без задоволення.

29.01.2010 року ТОВ «Руслан-94» отримано податкове повідомлення-рішення №0000082305/0/635 від 19.01.2010 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем земельний податок у розмірі 1246924 грн. 28 коп., з них 754774 грн. 48 коп. – основний платіж; 492149 грн. 80 коп. – штрафні (фінансові) санкції.

05.02.2010 року ТОВ «Руслан-94» до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням від 18.02.2010 року за вих.. №2623/10/25-27 продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ «Руслан-94» до 05.04.2010 року.

Згідно рішення ДПІ у Орджонікідзевському районні м.Запоріжжя від 02.04.2010 року за вих.. №6599/10/25-27, яке отримано 112.04.2010 року, скарга ТОВ «Руслан-94» від 05.02.2010 року залишено без задоволення.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0000082305/0/635 від 19.01.2010 року, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Як вбачається з акту перевірки. За період з 01.01.2000р. по 31.11.2009р. ТОВ «Руслан-94» задекларовано земельний податок, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати земельного податку за земельну ділянку розміром 4,4488 га, яка розташована за адресою вул. Сєдова/ вул. Брянська, встановлено заниження земельного податку у періоді з 01.01.2000р. по 30.11.2009р. у розмірі 754774 грн. 48 коп., в т.ч. по періодам: 2000 рік – 12901 грн. 55 коп.; 2001 рік – 43709 грн. 46 коп.; 2002 рік – 85607 грн. 05 коп.; 2003 рік – 85607 грн.05 коп.; 2004 рік – 85607 грн. 05 коп.; 2005 рік – 85607 грн. 05 коп.; 2006 рік – 88604 грн. 19 коп.; 2007 рік – 88604 грн. 19 коп.; 2008 рік – 91085 грн. 19 корп.; з січня по жовтень включно 2009 року – 91085 грн. 19 коп.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від Запорізького міського управління земельних ресурсів отримана інформація (лист №01-03/485 від 19.07.2007р.) щодо наявності у ТОВ «Руслан-94» права на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 4,4488 га в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської (оформленого державним актом від 05.09.2000р.), згідно якого: «Державний акт на право постійного користування землею видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Руслан-94», юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Брянська,15, Запорізькою міською радою у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 4,4488 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для виконання благоустрою території та функціонування парка загальноміського призначення в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської, відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2000р. №230/126. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3049.»

На адресу Позивача були надіслані запити щодо надання пояснень та документальних підтверджень стосовно наявності у підприємства державного акта на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4,4488 га в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської (№41887 від 14.09.2007р. – відповідь Позивачем не надано та №18831 від 14.09.2009р.). Листом (вх. №19837 від 28.09.2009р.) ТОВ „Руслан-94” на запит ДПІ №18831 надана завірена копія Державного акта на право постійного користування землею від 05.09.2000 р. Довідка про грошову оцінку зазначеної земельної ділянки Позивачем надана не була. Запорізьке міське управління земельних ресурсів у листі № 01-03/5061 від 14.09.2009р. на запит ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №17135 від 21.08.2009р. повідомило стосовно надання інформації щодо грошової оцінки земельної ділянки по вул. Сєдова/вул. Брянська, яка знаходиться в постійному користуванні ТОВ «Руслан-94» згідно якого вбачається, що за даними державного земельного кадастру ТОВ «Руслан-94» з 01.01.2005р. по теперішній час не замовляло та не отримувало витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки запитуваної земельної ділянки»

Оподаткування землі в Україні здійснюється відповідно до Закону «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. (далі – Закон № 2535), яким встановлено ставки земельного податку окремо для кожної категорії земель, порядок його обчислення i сплати, пільги щодо оподаткування землі, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення i справляння земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Згідно зі ст. 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, – договір оренди такої земельної ділянки згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ.

Державний земельний кадастр є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, що встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельними ділянками i містить сукупність відомостей i документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів (ст. 193 Земельного кодексу України).

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст. 194 Земельного кодексу України).

Ставки земельного податку (в межах населених пунктів) за земельні ділянки закладів, установ, підприємств та організацій, які не утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, з земель, грошову оцінку яких установлено, встановлюються відповідно до частини першої ст. 7 Закону № 2535 у розмірі 1 % від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п’ятій – десятій цієї статті та частині другій ст. 6 Закону № 2535-ХІІ.

Щодо посилання позивача на пільгове оподаткування земель природно-заповідного фонду, то суд звертає увагу на те, що ст. 12 Закону № 2535 встановлено пільги окремим категоріям платників земельного податку.

Зокрема, п. 1 частини першої ст. 12 Закону № 2535 встановлено, що від земельного податку звільняються заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні й зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Суд позицію Позивача, яка полягає в тому, що земельна ділянка, надана ТОВ «Руслан-94» у користування, є регіональним ландшафтним парком, а також у тому, що терміни «Парк» та «Регіональний ландшафтний парк» є ідентичними вважає необґрунтованою з наступного.

Так, відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-ХІІ від 16.06.1992 р.)

Відповідно до ст. 23 Закону «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-ХІІ від 16.06.1992 р. (далі – Закон № 2456), регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку (ч. 2 ст. 24 Закону № 2456).

Порядок створення й оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначений розділом VІІ Закону № 2456.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 цього Закону, підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.

Відповідно до ст. 52 Закону № 2456, клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення попередньо розглядається органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях.

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях (Положення про Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6 липня 2005 р. № 245).

Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (ст. 53 Закону № 2456).

Відповідно до п. 24 ст. 43 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом.

Статтею 59 Закону «Про місцеве самоврядування» встановлено, що нормативні та інші акти приймаються радою в межах своїх повноважень у формі рішень.

Відомості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх природоохоронну, наукову, освітню, виховну, рекреаційну й іншу цінність містяться у Державному кадастрі територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 58 Закону № 2456).

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду ведеться центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Зміст кадастрової документації визначений Інструкцією про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 лютого 2005 р. № 67. Серед інших відомостей, кадастр містить відомості про назву об’єкта природно-заповідного фонду, його географічне розташування; підприємство, установу, організацію, у віданні, користуванні або володінні якого знаходиться вказаний об’єкт.

З огляду на викладене, належним доказом наявності у земельної ділянки статусу регіонального ландшафтного парку та, відповідно, звільнення від сплати земельного податку за таку ділянку є рішення Запорізької обласної ради про оголошення такої земельної ділянки регіональним ландшафтним парком, а також витяг з Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Такі докази не були надані Позивачем на запити податкового органу; під час та після проведення перевірки; та до суду.

За таких обставин, земельна ділянка «Парк імені Пушкіна» підлягає оподаткуванню податком на землю на загальних підставах, тобто у розмірі 1 % від її грошової оцінки; а ТОВ «Руслан-94» як платник земельного податку відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, ст. 14 Закону «Про плату за землю» зобов’язаний подавати розрахунки земельного податку, самостійно визначати податкове зобов’язання з податку за землю та сплачувати його у встановлені законом строки.

Крім того, на вимогу суду Управлінням Держкомзему в м. Запоріжжі Запорізької області листом №01-03/2367 від 10.08.2010 року та Запорізькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» листом №7176 від 25.08.2010 року до суду надано підтверджуючу інформацію та документи щодо права власності ТОВ «Руслан-94» на земельну ділянку, яка розташована в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської у м. Запоріжжя, кадастровий номер 2310100000050090076, цільове призначення – парк загальноміського призначення, площа – 4,4488 га.

Щодо порядку визначення грошової оцінки земельної ділянки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Оцінка земель є основою регулювання земельних відносин при оподаткуванні та укладанні цивільно-правових угод i включається до єдиної системи державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності й права користування земельними ділянками, а також містить відомості про місце розташування земельних ділянок та їх оцінку.

Призначенням такого кадастру є, зокрема, забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій та громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земель, а також визначення розміру земельного податку.

Земельним кодексом встановлено, що:

-          державний земельний кадастр включає, зокрема, економічну оцінку земель та грошову оцінку земельних ділянок;

-          вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та економічної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

-          у технічному паспорті земельної ділянки повинні міститися відомості про грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну.

Відповідно до норм Земельного кодексу під економічною оцінкою земель слід розуміти оцінку земель як природного ресурсу i головного засобу виробництва в сільському i лісовому господарствах та просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризуються продуктивністю земель, ефективністю їх використання i дохідністю з одиниці площі.

Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення.

Статтею 201 Земельного кодексу встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується при визначенні розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо, а експертна грошова оцінка – при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Правове регулювання питань, пов'язаних з проведенням грошової оцінки земель, земельних ділянок та землеоціночною діяльністю, визначено Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. № 1378-IV (зі змінами та доповненнями).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це визначення нормативної ціни земель, яке базується на економічній їх оцінці на основі рентного доходу з урахуванням терміну його капіталізації.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

-          визначення розміру земельного податку;

-          визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

-          визначення розміру державного мита у випадку міни, спадкування та дарування земельних ділянок згідно із законом;

-          визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

-          розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитись як за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, так i на підставі договору, який укладається зацікавленими особами в порядку, встановленому законом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій i форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше як один раз у 7 – 10 років.

Відповідно до ст. 20 Закону «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також з бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. (ст. 23 Закону № 1378).

Отже, довідки, які видають органи земельних ресурсів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, практично є витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок i вважаються даними державного земельного кадастру, які згідно зі ст. 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями) є підставою для нарахування земельного податку.

При цьому, згідно з положеннями статті 14 Закону «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

Статтею 5 Закону «Про плату за землю» визначено, що:

«Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.»

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи ст.2, ст. 5 Закону України «Про плату за землю», ТОВ «Руслан-94» є суб’єктом плати за землю (платником земельного податку) з 05.09.2000р. на підставі державного акта від 05.09.2000р. та, відповідно, подавати розрахунки земельного податку.

ТОВ «Руслан-94» за період з 01.01.2000р. по теперішній час не надавало до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя розрахунки земельного податку (проти цього Позивач не заперечує).

Пунктом 1 ст. 10 Закону «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладено функцію здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому форми здійснення такого контролю обмежено наданими податковому органу правами та покладеними на нього обов’язками.

Серед обов’язків, покладених на податковий орган, є обов’язок самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган (відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181).

Листом ДПА у Запорізькій області №12939 від 24.11.2009р. Відповідачу направлено інформацію управління Держкомзему у м. Запоріжжя, щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,4488 га, яка надана ТОВ «Руслан-94» у постійне користування на підставі державного акта на право постійного користування землею від 05.09.2000р., у випадку коли землекористувач з зазначеного питання самостійно з заявою до управління не звертався.

Відповідно до листа управління Держкомзему у м. Запоріжжя (№01-03/6329 від 20.11.2009р.): «управління Держкомзему у м. Запоріжжя ... повідомляє, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується на підставі поданої землекористувачем (землевласником) заяви з доданими до неї копіями необхідних для проведення розрахунку документів. Оскільки заяви для проведення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки від землекористувача (ТОВ «Руслан-94») не надходило можливо провести розрахунок лише на підставі програмного продукту, розробленого державним інститутом проектування міст ДІПМ «Діпромісто». Згідно проекту про відведення земельної ділянки та технічного звіту по встановленню меж земельної ділянки в натурі, виконаних ДП «Запорізький міський центр земельного кадастру» відведена у постійне користування земельна ділянка загальною площею 4,4488 га в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської для виконання благоустрою території та функціонування парка загальноміського призначення складається з двох ділянок площею Р – 1,7831 га та Р – 2,6657 га. При виконанні розрахунку за допомогою електронної програми вартість 1 кв.м. земельної ділянки площею 1,7831 га станом на 01.01.2009р. склала 260,77 грн., а земельної ділянки площею 2,6657 га станом на 01.01.2009р. склала 219,20 грн.»

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-ХІІ, із змінами та доповненнями: ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону...

Відповідно до ч. 12 ст. 7 Закону «Про плату за землю», встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

ст. 45 Закону України від 07.02.2000р. №1458-ІІІ «Про державний бюджет України на 2000р.» визначено, що в 2000 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України №2535 від 03.07.1992р., збільшені в 2,4 раза.

ст. 54 Закону України від 07.12.2000р. №2120-ІІІ «Про державний бюджет України на 2001р.» визначено, що в 2001 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України №2535 від 03.07.1992р., збільшені в 2,62 раза.

Таким чином, ставка земельного податку для земельної ділянки загальною площею 4,4488 га в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської (з урахуванням її розподілу на ділянки площею 1,7831 га та 2,6657 га) складає:

на 2000 рік: 0,15 грн. * 2,5 * 2,4 = 0,9 грн.

на 2001 рік: 0,15 грн. * 2,5 * 2,62 = 0,9825 грн.

Рішенням Запорізької міської ради №17 від 15.06.2001р. «Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя» Запорізька міська рада вирішила: «п. 4 впровадити оподаткування земель міста на підставі грошової оцінки з 01.01.2002р.»

Згідно до ч. 2 ст. 23 Закону «Про плату за землю», грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошової оцінки земель затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783. Цим Порядком визначено, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = [І - 10] : 100,

де І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсах №14-22-7/114 від 13.01.2006р.: „... Нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2006р. необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,035 за 2005 рік. ... Нормативна грошова оцінка земель на 2002, 2003 та 2004 роки не індексувалась.”

Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсах №14-22-6/20 від 10.01.2007р.: „... грошова оцінка земель станом на 01.01.2007 за 2006 рік не індексується. ... Нормативна грошова оцінка земель на 2002, 2003 та 2004 роки не індексувалась.”

Відповідно до листа Державного агенства земельних ресурсів України №14-22-6/55 від 10.01.2008р.: „... Нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2008р. за 2007р. необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,028. ... Нормативна грошова оцінка земель на 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.”

Відповідно до листа Державного комітету України із земельних ресурсів №14-22-6/87 від 09.01.2009р.: „... Нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2009р. за 2008 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,152. ... Нормативна грошова оцінка земель на 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.”

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи розмір грошової оцінки (станом на 01.01.2009р.) земельної ділянки загальною площею 4,4488 га в районі перехрещення вул. Сєдова та вул. Брянської, наданої управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя (лист №01-03/6329 від 20.11.2009р.), ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя визначено розмір грошової оцінки 1 кв.м. зазначеної ділянки по періодам.

Податкове зобов’язання з земельного податку у сумі 754774,48 грн. було визначено після встановлення вартості об’єкта оподаткування, у розмірі 1 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки за кожний з податкових періодів.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. За таких обставин до Позивача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 850 грн. (за неподання податкових декларацій за 2000 – 2004 рік).

Відповідно до пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (неподання податкової декларації), додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивачу було визначено штрафну санкцію у розмірі 377387,24 грн. (50 % від суми нарахованого податкового зобов’язання).

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Позивачу було визначено штрафну санкцію на підставі пп. 17.1.6 у розмірі 113912,56 грн. (50 % від суми податкових зобов’язань за 2000 – 2003 роки, коли такі податкові зобов’язання підпадали під критерії заниження податкового зобов’язання у великих розмірах.

          Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)          безсторонньо (неупереджено);

5)          добросовісно;

6)          розсудливо;

7)          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням позивачем та відповідачем необхідних документів, суд вважає, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя доведено правомірність прийнятого рішення, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     (підпис) М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 02 вересня 2010 року.