Постанова № 11893298, 26.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 р. справа № 2а-23608/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Бакурової Г.І., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2010 року Донецький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 05 травня 2010 року ОСОБА_2 зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний.

Під час проведення перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним встановлено, що відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ОСОБА_2 з 13 лютого 2007 року по 14 липня 2010 року був зареєстрований в Управлінні державної реєстрації Донецької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності.

У звязку з наведеним 16 вересня 2010 року заступником директора - начальником Будьонівсько-Пролетарської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості прийнято наказ № 147 про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 03 травня 2010 року по 04 серпня 2010 року в розмірі 7826,44 грн., про що на його адресу направлено лист від 16 вересня 2010 року №01-1102, який він отримав 25 вересня 2010 року.

Оскільки зазначена в листі сума сплачена не була, тому просив стягнути її з відповідача.

Відповідач подав заперечення проти позову, в яких зазначав, зокрема, що в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб - підприємців 16 грудня 2009 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності. Тому на час звернення до центру зайнятості доходів він не отримував, що також підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька від 16 червня 2010 року, яка складена за результатами позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця за період з 01 квітня 2007 року по 16 червня 2010 року. Наявність умислу в його діях не доведено. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Пояснив, зокрема, що виплату допомоги по безробіттю припинено з дня, коли стало відомо про обставини, які впливали на виплату вказаної допомоги. Зняття відповідача з обліку у центрі зайнятості не позбавляє відповідача права повторного звернення із заявою про надання статусу безробітного через шість місяців після зняття його з обліку за умови повернення зайве сплачених коштів. Просив задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні підтримав письмові заперечення проти позову. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що з 26 квітня 2010 року ОСОБА_2 зареєстрований у Будьонівсько-Пролетарській міжрайонній філії Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

05 травня 2010 року звернувся до Будьонівсько-Пролетарської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що в разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 03 травня 2010 року призначено допомогу по безробіттю.

У серпні 2010 року позивачем проведено перевірку страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним і встановлено, що відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ОСОБА_2 з 13 лютого 2007 року по 14 липня 2010 року був зареєстрований в Управлінні державної реєстрації Донецької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю він центр зайнятості не повідомляв.

04 серпня 2010 року відбулося останнє відвідування відповідачем центру зайнятості в якості безробітного і з цього дня йому припинено виплату допомоги по безробіттю.

У звязку з наведеним 16 вересня 2010 року прийнято наказ № НТ 100916 про припинення виплати допомоги, зняття ОСОБА_2 з обліку та повернення незаконно отриманих ним коштів за період з 03 травня 2010 року по 04 серпня 2010 року.

16 вересня 2010 року прийнято наказ № 147 про повернення незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 03 травня 2010 року по 04 серпня 2010 року в розмірі 7 826,44 грн., про що на його адресу направлено лист від 16 вересня 2010 року №01-1102.

Лист отримано відповідачем 25 вересня 2010 року, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Судом також встановлено, що 13 лютого 2007 року ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. Як платник податків перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі міста Донецька: зокрема, у 2009 році здійснював підприємницьку діяльність на єдиному податку, у 2010 році на загальній системі оподаткування, обліку і звітності. 16 грудня 2009 року ним до відповідного державного реєстратора подана заява про припинення підприємницької діяльності.

14 липня 2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про припинення підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на те, що його підприємницьку діяльність припинено з 16 грудня 2009 року, тобто до звернення до центру зайнятості, в ході розгляду справи підтвердження не знайшло, у звязку з чим є неприйнятним.

Інші посилання відповідача є також неприйнятними, оскільки не спростовують факт невиконання ним як застрахованою особою, що зареєстрована як безробітна, обовязку щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37176002002327, ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511) переплату допомоги по безробіттю в сумі 7 826 (сім тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 44 (сорок чотири) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 27 жовтня 2010 року.

Суддя Логойда Т. В.