Постанова № 11893123, 19.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.10.10 Справа №2а-11372/10/18/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Лавренчук О.В., за участю секретаря Дехтяренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красногвардійського районного споживчого товариства

до Джанкойської об"єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Мироненко С.В., довіреність №317 від 28.09.10 р., НОМЕР_1.

від відповідача: не з"явився;

Суть спору: Красногвардійське районне споживче товариство звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Джанкойської об"єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412301/0 від 06.08.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки № 151/23-1/017575515 від 30.07.2010 року про порушення Красногвардійським районним споживчим товариством п.п.7.4. п.7.4, п.п.7.2.3 і п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого податкове зобовязання по ПДВ були знижені на загальну суму 8629,00 грн. не відповідають законодавчо визначеним нормам, які регулюють спірні правовідносини, оскільки законодавцем не заборонено включати до податкового кредиту суми за податковими накладними, отриманими із запізненням.

У судовому засіданні 19.10.10 р. представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.09.2010 р. позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких проти позову заперечував, посилаючись на акт перевірки № 151/23-1/01757515 від 30.07.2010 року, положення п. п. 7.4.1 п. 7.4 , п. п. 7.2.3 та п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), в результаті чого сплата позивачем податку на додану вартість була занижена на загальну суму 8629,00 грн., у тому числі: січень 6489,00 грн.; у лютому 2009 року на суму 480,00 грн.; у березні 2009 року на суму 1467,00 грн.; у травні 2009 року на суму 194,00 грн. Контролюючий орган зазначає, що позивач в порушення п.п. 7.2.3, п.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону до початку перевірки не звертався до Джанкойської ОДПІ (Красногвардійське відділення) з повідомленням про порушення продавцем порядку виписки податкових накладних, окрім цього, позивачем в ході перевірки не надано документального підтвердження, що податкові накладні надані підприємству з запізненням (журнал вхідної кореспонденції, поштовий конверт).

Враховуючи, що попередня перевірка позивача проводилась за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, то податковий орган вважає, що позивач не мав права уточнювати податковий кредит у січні, лютому, березні та травні 2009 року податковим кредитом, сформованим податковими накладними, період виписки яких серпень, вересень, жовтень та грудень 2008 року.

Відповідно, за результатами перевірки податковим органом обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412301/0 від 06.08.2010 р. , яким зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму - 8629,00 грн.

В судове засідання призначене на 19.10.2010 року представник відповідача не з"явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неяки в судове засідання суду не повідомив.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Красногвардійське районне споживче товариство має статус юридичної особи з 16.09.1998 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №447134, виданим Красногвардійською районною державною адміністрацією та Статутом товариства у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 13.12.2009р., номер запису №11271050017000097 (том 1 а.с. 94-117).

Джанкойською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим проведена виїзна планова перевірка Красногвардійське районне споживче товариство з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. валютного законодавства за вказаний період, за результатами якої складено акт перевірки № 151/23-1/01757515 від 30.07.2010р. (а.с. 12-35) та довідку про загальну інформацію щодо позивача та результати його діяльності за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. (а.с. 36-42).

Згідно з висновком вказаного акту перевірки, в порушення п. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 (зі змінами та доповненнями), п.п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року, абз. 2 п. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 р. (зі змінами та доповненнями) позивачу зменшене суму податку на додану вартість в 2009 році в сумі 8629,00 грн., у тому числі: 6489,00 грн. у січні 2009 р., 480,00 грн. у лютому 2009 року, 1467,00 грн. у березні 2009 року та 194,00 грн. у травні 2009 року.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, згідно п.п. "б" п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 р. Джанкойською ОДПІ визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12943,50 грн., де 8629,00 основний платіж, 4314,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, про що винесено податкове повідомлення-рішення від №0000412301/0 від 06.08.2010 р. (а. с. 60).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд враховує наступне.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, виписані контрагентами, а саме: накладна №07311200003 від 31.12.2008 р. на суму 5895,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 982,50 грн.) фактично отримана позивачем 23.01.2009 р., накладна №880 від 23.12.2008 р. на суму 21589,99 грн. ( у т.ч. 3598,33 грн.), фактично отримана позивачем 23.01.2009 р. (а.с.68); накладна №873 від 22.12.2008 р. на суму 999,60 грн. (у т.ч. ПДВ 166,60 грн.), фактично отримана позивачем 23.01.2009 р.; накладна №2946 від 29.12.2008 р. на суму 67,26 грн. (у т.ч. ПДВ 11,21 грн.) фактично отримана позивачем 29.01.2009 р.; накладна №3994/3 від 25.12.2008 р. на суму 250,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41,67), фактично отримана позивачем 29.01.2009 р.; накладна №195036/14 від 27.12.2008 р. на суму 3750,41 ( у т.ч. ПДВ 566,07 грн.), фактично отримана позивачем 24.01.2009 р.; накладна №8119 від 15.12.2008 р. на суму 907,45 грн. ( у т.ч. ПДВ 151,24 грн.), фактично отримана позивачем 23.01.2009 р.; накладна №33/КГ від 31.12.2008 р. на суму 5497,56 грн. ( у т.ч. ПДВ 916,26 грн.), фактично отримана позивачем 25.01.2009 р.; накладна №542/02 від 22.12.2008 р. на суму 154,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 25,67 грн.), фактично отримана позивачем 26.01.2009 р.; накладна №290 від 15.09.2008 р. на суму 174,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 29,00 грн.), фактично отримана позивачем 27.01.2009 р., накладна №49 від 29.08.2008 р. на суму 1289,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 214,83 грн.), фактично отримана позивачем 21.02.2009 р.; накладна №3130 від 24.09.2008 року на суму 1524,49 грн. ( у т.ч. ПДВ 254,08 грн.), фактично отримана позивачем 27.02.2009 р.; накладна №15322 від 20.08.2008р. на суму 65,81 ( у т.ч. ПДВ 10,97 грн.), фактично отримана позивачем 21.02.2009 р.; накладна №20/10-0001 від 20.10.2008 р. на суму 2400,00 (у т.ч. ПДВ 400,00 грн.), фактично отримана позивачем 26.03.2009 р.; накладна №04/12-0002 від 04.12.2008 р. на суму 3640,00 грн. (у т.ч. ПДВ 606,67 грн.), фактично отримана позивачем 26.03.2009 р.; накладна №04/12-0001 від 04.12.2008 р. на суму 580,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 96,67 грн.), фактично отримана позивачем 26.03.2009 р.; накладна №04/12-0003 від 04.12.2008 р. на суму 2180,00 ( у т.ч. ПДВ 363,33 грн.), фактично отримана позивачем 26.03.2009 р.; накладна №Ж-00000047 від 02.10.2008 р. на суму 1160,86 грн. (у т.ч. ПДВ 193,48 грн.), фактично отримана позивачем 21.05.2009 р.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Позивачем сума ПДВ була включена у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому була отримана податкова накладна, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідач зазначає, що скарги від позивача до початку перевірки не надходило до Джанкойської ОДПІ (Красногвардійське виділення) з повідомленням про порушення продавцем порядку виписки податкових накладних

Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможливо розцінювати як обовязок.

Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

До того ж, згідно з роз'ясненнями ДПА України від 23.02.2006 р. № 3408/7/16-1517-26 при переході на централізовану (зведену) сплату ПДВ компанія має право відображувати у власному податковому обліку як коригування податкових зобов'язань, так і податкового кредиту, що відбувається внаслідок відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих від постачальників за попередні податкові періоди із запізненням, розрахунків корегування кількісних і вартісних показників по податкових накладних, отриманих і виписаних філіями за період перебування зареєстрованими платниками ПДВ, але з дотриманням встановленого терміну позовної давності.

Крім того, відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем у встановленому порядку не доведено правомірності своїх висновків про порушення позивачем п. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 (зі змінами та доповненнями), п.п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року, абз. 2 п. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 р. (зі змінами та доповненнями) у звязку із включенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку за податковими накладними, виписаними в серпні, вересні, жовтні, грудні 2008 року, тому визначення суми податкового зобов'язання з цього податку в спірному податковому повідомленні-рішенні слід визнати протиправним.

Оскільки визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у спірному податковому повідомленні-рішенні визнано судом таким, що не відповідає вимогам закону, то і визначення суми зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями слід визнати протиправним.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ № 0000412301/0 від 06 серпня 2010 року, без вимоги про визнання його протиправним.

Враховуючи наведені норми процесуального права, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ № 0000412301/0 від 06 серпня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови буде виготовлено у відповідності до ч.3 ст. 163 КАСУ.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської Державної податкової інспекції № 0000412301/0 від 06 серпня 2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Красногвардійського районного споживчого товариства судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Лавренчук О.В.