Постанова № 11893112, 18.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2010 р. Справа №2а-8214/10/13/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю представників сторін:

представника позивача - Халецького О.В., довіреність № б/н від 30.03.2010;

представник відповідача - не з'явився;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7"звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним рішення від 15.03.2010 № 0004032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16225,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.03.2010 року працівниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірку господарської одиниці, а саме аптечного пункту. Відповідно до висновку перевірки, вказаного в Акті перевірки, було встановлено, зокрема, порушення п.2.6 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті України” затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.04р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за № 40/10320, а саме, встановлено не оприбуткування готівкових коштів на повну суму її фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Позивач зазначає, що фінансові санкції у сумі 16225,25 грн. застосовані не правомірно, а висновки перевірки, що викладені у акті не відповідають дійсності.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зміну позовних вимог та просив суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 15.03.2010 № 0004032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16225,25 грн.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив. У своїх запереченнях на позов від 18.10.2010 позивач зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р. Крім того, відповідач пояснив, що перевірка була проведена відповідно до вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Таким чином, рішення від 15.03.2010 № 0004032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16225,25 грн. прийняте правомірно.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі закон про РРО)).

02.03.2010 відповідачем проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій - господарської одиниці яка належить позивачу, а саме, аптечного пункту.

Під час зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., які виразились: у несвоєчасному оприбуткуванні у повній сумі всій готівки, що надходить до каси.

За результатами вказаної перевірки складений акт № 003342/0290/01/09/23/20739121 від 02.03.2010, який покладений у підставу винесення відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2010 № 0004032303, згідно з яким за порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” застосовані штрафні санкції у розмірі 16225,25 грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16225,25 грн. (рішення від 15.03.2010 № 0004032303) за порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення).

Це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Книгою обліку розрахункових операцій (КОРО), відповідно до пункту 1 Положення, є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

В свою чергу, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі.

Отже, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункової книги), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

До матеріалів справи додана копія книги обліку розрахункових операцій, в який зафіксовано проведення операцій на суму 3245,05 грн.

Жодна норма податкового законодавства не визначає, що не заповнення окремого розділу книзі ОРО, а саме розділу № 2, є безперечним доказом не оприбуткування готівки платником податків.

Як вбачається із матеріалів справи, готівка проведена через належний реєстратор розрахункових операцій, фіскальні звітні чеки про обсяг виручки готівки в сумі 3245,05 грн. були в наявності і на момент перевірки були підклеєні у КОРО.

За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи спростовуються висновки відповідача про не оприбуткування готівки, а не заповнення графи № 2 не є доказом не оприбуткування готівки, а свідчить про порушення порядку використання КОРО, передбаченого пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Таким чином, суд робить висновок про відсутність порушення Указу Президента “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” з боку позивача, та безпідставність рішення від 15.03.2010 № 0004032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16225,25 грн.

Крім того, суд вказує, що відповідно до п. 7.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 (зі змінами та доповненнями), податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

Зазначена форма рішення, крім посилання на норму спеціального закону, передбачає обов'язкове посилання на п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка визначає, що податкові органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, позивачу повинно було бути надане рішення саме форми "С". Але в порушення вказаного Порядку, як вказано в тексту оскаржуємого рішення штрафні санкції нараховані на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки". Вказаним абзацом встановлено, що за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат

Факт витрачання готівки з касових надходжень за наявністю податкової заборгованості під час перевірки не досліджувався, та в акті не перевірки не був відображений.

У звязку з чим суд робить висновок, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2010 № 0004032303 не засноване на законі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2010 № 0004032303, яким позивачу нараховані штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16225,25 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 18.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 22.10.2010.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2010 № 0004032303 яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16225,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.