Рішення № 118930717, 08.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18566/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправною та скасування відмови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якій просив:

- визнати протиправними дії Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови в наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 ";

- зобов`язати Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради надати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 " згідно поданої ним заяви від 11.10.2023.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем у відповідності до договору купівлі-продажу набуто право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 загальною площею 0,0666 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель - землі житлової та громадської забудови. З метою забезпечення реалізації свого права на житло шляхом будівництва, позивач звернувся до відповідача із проханням видати будівельний паспорт забудови садибного житлового будинку на АДРЕСА_1 . У відповідь позивач отримав повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта від 17.10.2023, а обґрунтування відмови зазначено про не подання повного пакету документів визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу Порядку; невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, детальним планам територій. Позивач вважає таку відмову протиправною і необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач копію ухвали суду від 25.12.2023 отримав 15 січня 2024 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

05.09.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310137000:17:001:0867 загальною площею 0,0666 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

11.10.2023 позивач звернувся до Управління із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку на АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду звернення позивача, Управління направило позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 17.10.2023 №А32148514117664126637. Підставою відмови є: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Не погодившись із вказаною відмовою у наданні будівельного паспорта, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокре6ма, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI).

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Чинним містобудівним законодавством, зокрема, частиною п`ятою статті 25 Закону №3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, обґрунтовані тим, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого позивачем запланована забудова, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Оскільки, відповідно до технічної документації, земельна ділянка з кадастровим номером 5310137000:17:001:0867, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 0,0666 га, має цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Окрім того, як встановлено судом, а також підтверджується відповідачем, за зверненням попереднього власника земельної ділянки 25.02.2020 Виконавчим комітетом Шевченківської районної у м. Полтаві ради був наданий будівельний паспорт № НОМЕР_1 забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Листом від 15.11.2023 Управлінням проінформовано позивача, що згідно з містобудівною документацією:"Внесення змін до пункту зонування території м. Полтава (зонінг)", що розроблена ДП УДНДІПМ "Дніпромісто" імені Ю.Б.Білоконя і затверджена рішенням дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021 земельна ділянка по вул. Соняшникова,15, м Полтава розміщена в зонах транспортної інфраструктури, вулиць, майданів, доріг ТР-2.

Разом з цим повідомлено, що згідно з матеріалами фотофіксації станом на 07.11.2023 проїжджа частина облаштована в обхід земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Отже, можливо розглянути питання щодо видачі будівельного паспорта (внесення змін до раніше виданого будівельного паспорта) відповідно до цільового призначення земельної ділянки.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Суд наголошує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 167 рішення ЄСПЛ в справі "EAST/WEST ALLIANCE LIMITED" ПРОТИ УКРАЇНИ" (Заява №19336/04) зазначено, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Відповідно до пункту 168 зазначеного рішення ЄСПЛ будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як вказано у пункті 60 рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" "…заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном".

Суд також визнав (пункт 72 наведеного рішення), що "система, яка допускає спричинення власникам майна шкоди внаслідок тривалої дії заборон, не може існувати в державі, що керується верховенством права".

Таким чином, ненадання органом місцевого самоврядування позивачу будівельного паспорту вочевидь порушує право позивача на мирне володіння його власністю.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 " за його заявою від 11.10.2023 та скасувати її.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 про зобов`язання Управління надати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 " згідно поданої ним заяви від 11.10.2023, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 №509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у повідомленні від 17.10.2023 №А3214851411766412637. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними.

Отже, позовна вимога про зобов`язання Управління надати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 " задоволенню не підлягає.

Натомість, належним способом захисту та відновлення прав ініціатора звернення у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2023 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 ", з урахуванням висновків суду у цій справі.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, суд враховує, що відповідач свої заперечення щодо позовних вимог, суду не надав.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, отже підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності,36, м. Полтава, 36000, код ЄРДПОУ 02498808) про визнання протиправною та скасування відмови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 " за заявою ОСОБА_1 від 11.10.2023.

Зобов`язати Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2023 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки під кадастровим номером 5310137000:17:001:0867 на об`єкт будівництва "Нове будівництво садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 ", з урахуванням висновків суду у цій справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко