Рішення № 118930529, 09.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2017/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ НП в Полтавській області), у якій позивач просить:

- визнати протиправним наказ №288 від 08.02.2024 Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області "Про відрядження працівників ГУ НП";

- скасувати наказ Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області №288 від 08.02.2024 "Про відрядження працівників ГУ НП" в частині відрядження інспектора-снайпера взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) БПОП ГУНП лейтенанта поліції Чепурняка Даніїла Юрійовича.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з березня 2022 року він проходить службу на посаді інспектора-снайпера взводу №1, (з обслуговування м. Кременчук) БПОП Головного управління Національної поліції в Полтавській області. 08.02.2024 начальником Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області прийнято наказ №288 "Про відрядження працівників ГУ ПН", який, на думку позивача, не відповідає вимогам Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №672 від 02.08.2017. Позивач зазначає, що 20 числах січня 2024 року він подав рапорт про надання додаткової відпустки як учаснику бойових дій з 10.02.2024, проте, відповідач проігнорував цей рапорт, натомість, видав спірний наказ про відрядження, який порушує право позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху.

06 березня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату АТ "Таскомбанк" №2676-1892-3115-9534 від 06.03.2024 про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2017/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області докази.

29 березня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 25-29/, у якому представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що наказом ГУНП в Полтавській області від 19.03.2024 № 610 внесено зміни до наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 288, зокрема, виключено зі списків працівників, які відповідно до висновку службового розслідування мали поважні причини, що не дали змоги для виконання наказу вибути у відрядження, в тому числі, позивача ОСОБА_1 , тому наразі відсутній предмет спору у справі.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції з 07.11.2015.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 08.02.2024 №288 "Про відрядження працівників ГУНП" відряджено з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", м. Одеса, службовим транспортом "...", працівників ГУНП, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-снайпера взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) БПОП ГУНП /а.с. 41/.

Не погодившись з наказом Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області №288 від 08.02.2024 "Про відрядження працівників ГУ НП", позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області №288 від 08.02.2024 "Про відрядження працівників ГУ НП", суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 № 672, визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

Відповідно до пунктів 1, 8 розділу ІІ цієї Інструкції при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов`язків (посадових інструкцій).

Підготовка наказу про службове відрядження поліцейських, які проходять службу в територіальному (відокремленому) підрозділі (управлінні, відділі, відділенні) органу поліції, а також на підприємствах, в закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції України, покладається на органи (підрозділи) поліції, де за штатним розписом обліковується відряджений поліцейський.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 08.02.2024 №288 "Про відрядження працівників ГУНП" відряджено з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", м. Одеса, службовим транспортом "...", працівників ГУНП, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-снайпера взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) БПОП ГУНП /а.с. 41/.

Разом з тим, наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.03.2024 №610 "Про внесення змін до наказу ГУНП від 08.02.2024 № 288" унесено зміни до пункту 1 наказу ГУНП від 08.02.2024 № 288 "Про відрядження працівників ГУНП", виключивши зі списків працівників, які відповідно до висновку службового розслідування за фактом невиконання наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 288 "Про відрядження працівників ГУНП" поліцейськими БПОП ГУНП мали поважні причини, що не дали змоги для виконання наказу вибути у відрядження, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-снайпера взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) БПОП ГУНП /а.с. 42/.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З наведених процесуальних норм Закону слідує, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Враховуючи, що наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.03.2024 №610 "Про внесення змін до наказу ГУНП від 08.02.2024 № 288" унесено зміни до пункту 1 наказу ГУНП від 08.02.2024 № 288 "Про відрядження працівників ГУНП", зокрема, виключено зі списків лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-снайпера взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) БПОП ГУНП /а.с. 42/, а в іншій частині наказ взагалі не стосується особи позивача ОСОБА_1 , оскаржуваний у цій справі наказ Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області №288 від 08.02.2024 "Про відрядження працівників ГУ НП" не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та безпосередньо не встановлює будь-яких обов`язків для ОСОБА_1 .

Таким чином, оспарюваний у даній справі наказ Головного управлінням Національної поліції в Полтавській області №288 від 08.02.2024 "Про відрядження працівників ГУ НП" не порушує прав, свобод або законних інтересів позивача ОСОБА_1 .

Відсутність порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача оскаржуваним наказом є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич