Рішення № 118930514, 09.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3153/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках №4/163/23/24 та №5/163/23/24, виданих 17.01.2024 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області з 24.01.2024 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням суми виплат у розмірі 13044,00 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.01.2024 №4/163/23/24 та суми виплат у розмірі 8760,71 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 17.01.2024 №5/163/23/24, які видані Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.01.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про державну службу", до якої додав пакет документів. Однак, відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням довідки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2024 № 5/163/23/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідку від 17.01.2024 № 4/163/23/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

04.04.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в яких третя особа вказувала, що підстави для задоволення позову відсутні.

12.04.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що до матеріалів позовної заяви додано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.02.2024 року №203950009435 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.03.2024 року №203950009435. Останнє рішення від 01.03.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є неналежним відповідачем по справі, а тому слід замінити його на належного відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням суми виплат у розмірі 13044,0 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.01.2024 № 4/163/23/24 та сум виплат у розмірі 8760,71 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсі особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державно служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби слід врахувати наступне.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-УІІІ.

Цей закон набув чинності 01.05.2016, згідно пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-УІІІ, втратив свою чинність Закон України Про державну службу № 3723-ХІІ, від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

На призначення пенсії за Законом № 889-УІІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону № 3723), можуть розраховувати дві категорії осіб:

-державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-УІІІ (1 травня 2016 року) обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723 та актами Кабінету Міністрів України. У такому разі особа має набути 10 років стажу на посадах державної служби саме на 1 травня 2016 року;

-особи, які на день набрання чинності Законом № 889-УІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України. Також обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

При цьому, виходячи з аналізу змісту положень пунктів 10 та 12 Закону № 889-УІІІ, у питаннях пенсійного забезпечення законодавець розрізняє державних службовців та осіб, які перебувають на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зокрема в частині набутого стажу.

Згідно із частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІУ, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-ІУ, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, направити їм копію позовної заяви з додатками.

23.04.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді позивач наполягав на правомірності своїх вимог.

26.04.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позов. У відзиві відповідач зазначив, що Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності рішенням від 01.03.2024 №203950009435 відмовило позивачці у здійсненні перерахунку її пенсії із застосуванням довідок, виданих 17.01.2024 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції з огляду на наступне.

З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 №889, яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям. Пунктом 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб відповідно до Закону України «Про державну службу» затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі Порядок №622) яка застосовується починаючи з 1 травня 2016 року, згідно якої право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, мають право жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889 "Про державну службу".

Згідно Порядку №622 проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону України Про державну службу не передбачено.

01.05.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позов. У відзиві відповідач зазначив, що підстави для перерахунку пенсії позивача згідно наданих довідок відсутні.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного Фонду України із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідок про посадовий оклад, ранг та вислугу років від 17.01.2024 № 4/163/23/24 та № 5/163/23/24.

25.01.2024 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення про призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу", при цьому при призначенні даного виду пенсії не враховано довідку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2024 № 5/163/23/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідку від 17.01.2024 № 4/163/23/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Крім того, за результатами повторних звернень позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 06.02.2024 прийнято рішення № 203950009435 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 01.03.2024 прийнято рішення № 203950009435, якими відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Позивач не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках №4/163/23/24 та №5/163/23/24, виданих 17.01.2024 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, вернувся до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Статтею 10 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

рім того рішенням К01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІ (надалі - Закон № 889-VІІ), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (надалі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до приписів частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частини першої статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинним до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в податкових органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно пункту 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб № 622 від 14.09.2016 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У свою чергу постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII Про державну службу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.01.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", однак при призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не враховано довідку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2024 № 5/163/23/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідку від 17.01.2024 № 4/163/23/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

З аналізу вищевказаних довідок, судом встановлено, що дані довідки видані ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" та за формою згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках №4/163/23/24 та №5/163/23/24, виданих 17.01.2024 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

За викладених обставин суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 24.01.2024 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням суми виплат у розмірі 13044,00 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.01.2024 №4/163/23/24 та суми виплат у розмірі 8760,71 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 17.01.2024 №5/163/23/24, які видані Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Стосовно тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що рішення про відмову у врахуванні вищевказаних довідок також прийняті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд зазначає, що предметом даного спору є правовідносини, які виникли між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області станом на дату призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу".

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ДРПОУ 20490012, проспект Соборний, 258-б, м.Запоріжжя), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, вул. Генерала Батюка, 8, м. Слов`янськ, 841, Донецька область), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках №4/163/23/24 та №5/163/23/24, виданих 17.01.2024 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 24.01.2024 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням суми виплат у розмірі 13044,00 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.01.2024 №4/163/23/24 та суми виплат у розмірі 8760,71 грн, що вказана у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 17.01.2024 №5/163/23/24, які видані Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко