Рішення № 118930510, 07.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18030/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просило:

- визнати протиправною і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2023 № UA209190/2023/000304;

- визнати протиправним і скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.09.2023 № UА209000/2023/000243/3.

Позовні вимоги товариство мотивує протиправністю прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови, оскільки надані позивачем документи, у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини.

Стосовно зауважень митного органу, які послугували прийняттю спірного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач вказував, що підтвердження замовлення не повинно містити інформацію про вартісні характеристики товару і не є обов`язковим документом відповідно до переліку статті 53 МКУ.

Також зазначав, що в проформі-інвойсі від 08.05.2023 № 9900000554 імпортеру пропонується асортимент товару загальною вагою нетто 61050,00 кг на загальну суму 56945,25 євро. При цьому, покупець не зобов`язаний викупати весь обсяг запропонованої у проформі-інвойсі продукції. 19.05.2023 продавцем надіслано комерційну пропозицію, де продавець пропонує до продажу залишки нереалізованої продукції минулих періодів. Ціни на позиції формату АЗ і в комерційній пропозиції від 19.05.2023, і в проформі-інвойсі від 08.05.2023 №9900000554 встановлені на рівні 4,65 євро/пачку; на позиції формату А4 - 2,33 євро/пачку. Враховуючи вищезазначене, порівняння рівня цін комерційної пропозиції від 19.05.2023 б/н з цінами митного оформлення за ЕМД від 06.06.2023 №205030/2023/9743 (23UA2050300097443U6), де товар "папір 360 PREMIUM щільність 80г/м2 (формат А4)" оформлено за ціною 2,7 євро за пачку за рахунком-фактурою від 31.05.2023, є недоречним, оскільки ціна на оцінюваний товар враховує те, що це стокові ціни на нереалізовані товари. Окрім того, митне оформлення за ЕМД від 06.06.2023 №205030/2023/9743 (23UA2050300097443U6) здійснено за цінами проформи-інвойсу від 04.04.2023 №9900000547, що відповідає поточній кон`юнктурі ринку на офісний папір у квітні 2023 року. На підставі запропонованих комерційною пропозицією від 19.05.2023 б/н товарів імпортером сплачено за платіжним дорученням від 02.06.2023 б/н в розмірі 38513,00 євро. Розглянувши умови проформи-інвойсу від 08.05.2023 №9900000554 та комерційної пропозиції від 19.05.2023, сторонами узгоджено поставку товару на а/м ВС6373РА/ВС3297ХF у кількості 20800,00 кг на загальну суму, яка розраховується як 19814 євро та поставку товару на а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у кількості 20800,00 кг на загальну суму, яка розраховується як 19814 євро. Листом від 07.06.2023 б/н виробником "ММ Board & Paper Sales GmbH" (Австрія) повідомлено ТОВ Торговий дім "Беріл" (Україна, Полтава) щодо підстав зміни асортименту та кількості відвантаженої продукції. Умовами п. 3.9 контракту від 03.02.2023 №ММ03022023 передбачено, що не пізніше одного дня з дати відвантаження товару продавець зобов`язаний надіслати на електронну адресу покупця копію інвойсу з розрахунком вартості відвантаженого товару. На підставі вищезазначеного, продавцем надано інвойси від 06.06.2023 №1020001563 (558,00 євро), від 06.06.2023 №1020001564 (7905,00 євро), від 06.06.2023 №1020001565 (4660,00 євро), від 06.06.2023 №1020001566 (5115,00 євро), від 06.06.2023 №1020001567 (1398,00 євро). Відповідно до даних документів, продавцем відвантажено товар у кількості 21056,112 кг на загальну вартість 19636,00 євро. Поставка залишку із узгодженого сторонами замовлення здійснена на а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , оформлена за ЕМД від 15.06.2023 №23UA205030010269U2. За даною поставкою товару виробником також змінено кількість та асортимент відвантаженого товару, ніж узгоджено сторонами у замовленні. Вага нетто поставки 22253,616 кг на загальну суму 20745,00 євро. Таким чином, імпортером оформлено товар із запропонованої номенклатури та асортименту проформи-інвойсу від 08.05.2023 №9900000554 на суму 40381,00 євро, з яких оплачено суму 38513,00 євро. Залишок у розмірі 1868,00 євро враховано продавцем з суми переплат ТОВ Торговий Дім "Беріл" за попередніми поставками товарів від компанії "ММ Board & Paper Sales GmbH". На підтвердження взаєморозрахунків між сторонами, продавцем надано інформацію щодо здійснених ТОВ Торговий Дім "Беріл" передплат і вартості відвантаженої продукції. Поряд з цим, у підтвердження витрат на транспортування товару декларантом надано товаротранспортні накладні від 07.06.2023 №3100000/80031155, від 07.06.2023 №3100000/80031156, від 07.06.2023 №3100000/80031159; договір-заявку від 02.06.2023 б/н на надання транспортних послуг, укладений з експедитором ФОП ОСОБА_1 ; рахунок-фактуру від 07.06.2023 №СФ-0000120; довідку про розподіл транспортних витрат від 07.06.2023 №162. За твердженням позивача, перелік наданих на підтвердження витрат з перевезення відповідає вимогам Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599.

Враховуючи наведені обставини, позивач вважає рішення про коригування митної вартості безпідставним та необґрунтованим.

Окремо позивачем звернуто увагу на те, що форма прийнятого спірного рішення не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, оскільки у графі 18 відсутні реквізити документів, наданих декларантом додатково на вимогу митного органу. Також у рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, чим порушено вимоги пункту 4 частини 2 статті 55 МКУ, а числові значення митної вартості товарів, зазначені у графі 30 рішення, не відповідають числовим значенням перерахунку за курсом, встановленим НБУ на 12.06.2023.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

08.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 145-159/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209190028006U0 від 12.06.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: - наданий банківський платіжний документ № б/н від 02.06.2023 у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, контракт та проформу №9900000554 від 08.05.2023., Проформа №9900000554 від 08.05.2023 на суму 56945,25 EUR, Інвойси №1020001563 від 06.06.2023, №1020001564 від 06.06.2023, №1020001566 від 06.06.2023 на суму 19 636 EUR, а банківський платіжний документ на 38513 EUR. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою. Крім того, зазначений банківський документ не містить відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжної операції; - відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 16,23-. CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити «FOP Markiv Petro», рахунок про транспортні витрати видано ФОП ОСОБА_1 , документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні; - в пункті 3 контракту від 03.02.2023 №MM03022023 вказано, що умовою придбання товару є подання Підтвердження Замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; - в комерційній пропозиції від 19.05.2023 папір 360 PREMIUM щільність 80г\м2 (формат А4) має ціну 2,33 євро за шт., але той самий папір оформлений за МД 205030/2023/9743 від 06.06.2023, де фактура від 31.05.2023 має ціну 2,7 євро за шт. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Декларантом додатково на вимогу митного органу надано експертний висновок, інших документів на вимогу не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для визначення митної вартості товару №1 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Для визначення митної вартості товару №2 застосований метод 2а (ст. 59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували: товар №1 МД від 05.06.2023р. № UA400040/2023/19082, де митна вартість такого товару становить 1,18 дол. США за кг, товар №2 МД від 06.06.2023р. № UA205030/2023/9743, де митна вартість такого товару становить 1,188 дол. США за кг.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с. 127/.

Ухвалою суду від 27.12.2023 заяву представника відповідача щодо продовження строку подання відзиву у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії задоволено; продовжено процесуальний строк для подання Львівській митниці відзиву на позовну заяву з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення, а також витребуваних судом доказів, у справі №440/18030/23 до 08 січня 2024 року /а.с. 140/.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 16.01.2024 /а.с. 180-185/, позивач наполягає на тому, що саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Як вбачається із наведеного відповідачем у відзиві, підставою для коригування митної вартості товару стала наявність інформації в митній базі щодо іншої ціни на ідентичний товар: «той самий папір оформлений за МД 205030/2023/9743 від 06.06.2023, де фактура від 31.05.2023 має ціну 2,7 євро за шт.» (тоді як ціна за спірною декларацією 2,33). Проте наявність у митниці інформації щодо іншої ціни сама по собі не може бути підставою для відмови в прийнятті декларації та прийняття рішення про коригування митної вартості. На погляд позивача є очевидним, і підтверджується контрактом та іншими наданими позивачем документами, що ціна встановлюється постачальником окремо на кожну партію товару, оскільки залежить від багатьох чинників (кон`юнктури ринку, вартості перевезення , ризиків втрати вантажу, політичної ситуації в нашій країні та в Європі тощо). Тож встановлення постачальником вищої, дорожчої ціни на товар за попередню партію не може ставити його в нерівні та незручні умови з державними митними органами при розмитнені наступної партії товару. Поряд з цим, позивачем також на підтвердження відповідності заявленої митної вартості загальному рівню цін було надано Експертний висновок Асоціації УкрПапір від 12.06.2023 №257 в якості додаткового документа, але митницею безпідставно проігноровано та не враховано даний документ.

Звертав увагу також на те, що посадові особи Львівської митниці ознайомили декларанта з розбіжностями лише по факту здійсненого коригування митної вартості оцінюваного товару, в повідомленні про надання додаткових документів не було вказано причини, а ці причини зазначені лише в тексті самого рішення про коригування митної вартості. Тож позивачу не було надано можливість аргументовано захистити правильність заявленої митної вартості товару до прийняття митницею оскаржуваного рішення. Відтак фактично відповідачем порушено порядок проведення консультацій, що є аргументованою підставою для скасування судом прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 22.01.2024 клопотання представника Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін залишено без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

03.02.2023 між ТОВ Торговий Дім "Беріл" (покупець) та компанією "ММ Board & Paper Sales GmbH", Австрія (продавець) укладено контракт №ММ03022023, за умовами якого покупець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити папір (далі - товар) (пункт 1.1 контракту) /а.с. 26-28/.

Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару також вказуються у Проформах Інвойсах до цього контракту, які є його невід`ємною частиною (пункт 1.2 контракту).

Ціни на Товар встановлюються в Євро та умовах FCA-Фабрика відповідно до Інкотермс 2020, погоджуються та вказуються у Проформах Інвойсах до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною (пункт 2.1 контракту).

У разі зміни ціни та Товар після підписання цього Контракту, Продавець зобов`язаний надіслати Покупцеві письмове повідомлення про зміну ціни не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати запровадження нової ціни. Покупець зобов`язаний письмово повідомити згоду чи незгоду з новою ціною не пізніше 5 календарних днів із дати отримання повідомлення (пункт 2.3 контракту).

Поставка Товару здійснюється на умовах FCA-Фабрика відповідно до Інкотермс 2020. Поставка Товару здійснюється партіями . Партією товару вважається кількість товару, що відвантажується у відповідності до товаросупровідної документації (пункти 3.1, 3.2 контракту).

Продавець вказує передбачувану дату виконання замовлення (партії) у Підтвердженні Замовлення (пункт 3.3 контракту).

Терміни поставки окремої партії Товару можуть бути змінені за згодою сторін та зазначені у відповідному Підтвердженні Замовлення. Дата поставки Товару Покупцеві вважається дата заповнення CMR (пункти 3.4., 3.5. контракту).

Не пізніше 1 (одного) дня з дати відвантаження Товару Продавець зобов`язаний надіслати на електронну адресу Покупця наступні документи: - копія CRM; - копія Інвойсу (розрахунок відвантаженого товару); - копія пакувального листа; - копія експортної накладної (пункт 3.9 контракту).

Товар, проданий відповідно до умов цього Контракту, відвантажується після отримання 100% попередньої оплати від Покупця (пункт 5.1 контракту).

На виконання умов контракту від 03.02.2023 №ММ03022023 з метою розмитнення придбаного товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA209190028006U0 від 12.06.2023 /а.с. 172 - 173/, згідно якої позивачем ввезено на територію України:

- Товар 1: папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, VICTORIA BALANCE ENERGY щільність 80г/ НОМЕР_3 (формат А3) вагою брутто 15017 кг загальною вартістю 13578,00 Євро;

- Товар 2: папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, FLOW EXCELLENT щільність 80г/м2 (формат А4) вагою брутто 6717 кг загальною вартістю 6058,00 Євро .

Позивачем була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 57 МКУ (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, зокрема:

- контракт від 03.02.2023 №03022023 /а.с. 26-28/;

- проформу-інвойс №9900000554 від 08.05.2023 /а.с. 30-37/;

- свіфт на оплату від 02.06.2023 б/н на суму 38513,00 євро /а.с. 29/;

- пакувальні листи від 06.06.2023 №80031155, №80031156, №80031159 /а.с. 38-39, 42/;

- рахунки-інвойси від 06.06.2023 №1020001563 , №1020001564, №1020001565, №1020001566, 1020001567 /а.с. 43- 51/;

- договір-заявку від 02.06.2023 № б/н на надання транспортних послуг, укладений з експедитором ФОП ОСОБА_1 /а.с. 61/;

- довідку про транспортно-експедиційні витрати від 07.06.2023 №162 /а.с. 63/;

- комерційну пропозицію від 19.05.2023 б/н /а.с. 64-65/;

- митну декларацію країни відправлення від 07.06.2023 №23PL22010E0331594 /а.с. 66-67/.

За результатами розгляду вказаних документів митним органом направлено декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями /а.с. 16/.

На вимогу митного органу декларантом згідно листа від 13.06.2023 №45 /а.с. 17/ додатково для підтвердження митної вартості товару було надано - експертний висновок від 12.06.2023 №257 /а.с. 68/.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000124/2 від 13.06.2023 /а.с. 20-21/ та та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000304 від 13.06.2023 /а.с. 18-19/.

В результаті оскарження позивачем рішення про коригування митної вартості до Державної митної служби України рішенням про результати розгляду скарги від 05.09.2023 №15115-02-02/7/3968 частково задоволено скаргу ТОВ Торговий дім "Беріл", скасовано рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000124/2 від 13.06.2023 та зобов`язано Львівську митницю прийняти нове рішення /а.с. 111-116/.

Як наслідок, Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000243/3 від 19.09.2023 /а.с. 24-25/ .

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено таке: "Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- наданий банківський платіжний документ № б/н від 02.06.2023, у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, контракт та проформу №9900000554 від 08.05.2023. Проформа №9900000554 від 08.05.2023 на суму 56945,25 ЕUR. Інвойси №1020001563 від 06.06.2023, № 1020001564 від 06.06.2023, №1020001566 від 06.06.2023 на суму 19636 ЕUR, а банківський платіжний документ на 38 513 ЕUR. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою. Крім того, зазначений банківський документ не містить відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжної операції;

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 16,23 - СMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити "FOP Маrкіv Реtro", рахунок про транспортні витрати видано ФОП ОСОБА_1 , документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні;

- в пункті 3 контракту від 03.02.2023 №ММ03022023 вказано, що умовою придбання товару є подання Підтвердження Замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось;

- в комерційній пропозиції від 19.05.2023 папір 360 PREMIUM щільність 80г\м2 (формат А4) має ціну 2,33 євро за шт., але той самий папір оформлений за МД 205030/2023/9743 від 06.06.2023, де фактура від 31.05.2023 має ціну 2,7 євро за шт. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: "Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями". Декларантом додатково надано: експертний висновок. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме, методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували: товар №1 МД від 05.06.2023р. №UA400040/2023/19082, де митна вартість такого товару становить 1,18 дол. США за кг, товар №2 МД від 06.06.2023 №UA205030/2023/9743, де митна вартість такого товару становить 1,188 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.".

Позивач не погодився з рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000243/3 від 19.09.2023 /а.с. 24-25/ та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000304 від 13.06.2023 /а.с. 18-19/, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2-3, 6-7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1-3 цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина 3 статті 57 МК України/.

Відповідно до частин 9, 10 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Механізм застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів врегульовано статтею 60 Митного кодексу України.

Так, за приписами вказаної статті у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 380/6459/20.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості товарів, суд дійшов таких висновків.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять повну та зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Так, згідно поданої позивачем митної декларації від 12.06.2023 №23UA2091900280062U0 зазначена вартість імпортованих товарів у загальному розмірі 19636,00 Євро, а саме: - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, VICTORIA BALANCE ENERGY щільність 80г/ НОМЕР_3 (формат А3) у кількості 15017 кг вага брутто / 14569,632 кг вага нетто вартістю 13578,00 Євро; - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, FLOW EXCELLENT щільність 80г/м2 (формат А4) у кількості 6717 кг вага брутто / 6486,48 кг вага нетто загальною вартістю 6058,00 Євро /а.с. 13-15/.

Керуючись приписами пунктів 1.2, 2.4 контракту від 03.02.2023 №ММ03022023 декларантом до митної декларації від 12.06.2023 №23UA2091900280062U0 під час митного оформлення надано проформу-інвойс від 08.05.2023 №9900000554, в якому імпортеру запропоновано асортимент товару загальною вагою нетто 61050,00 кг на загальну суму 56945,25 євро /а.с. 32-37/.

При цьому, суд зауважує, що умовами контракту не передбачено, що покупець зобов`язаний викупати весь обсяг запропонованої у проформі-інвойсі продукції.

Водночас, за умовами пункту 2.3 контракту у разі зміни ціни на Товар після підписання цього Контракту, Продавець зобов`язаний надіслати Покупцеві письмове повідомлення про зміну ціни не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати запровадження нової ціни. Покупець зобов`язаний письмово повідомити згоду чи незгоду з новою ціною не пізніше 5 календарних днів із дати отримання повідомлення.

Як свідчать матеріали справи, 19.05.2023 продавцем за контрактом від 03.02.2023 №ММ03022023 надіслано позивачу комерційну пропозицію, в якій запропоновано до продажу залишки раніше нереалізованої продукції минулих періодів /а.с. 64-65/.

Згідно з вказаною комерційною пропозицією ціни на позиції формату А3, як і в проформі-інвойсі від 08.05.2023 №9900000554, встановлені на рівні 4,65 євро за пачку паперу , а на позиції формату А4 - 2,33 євро за пачку /а.с. 65/.

На підставі проформи-інвойсу від 08.05.2023 №9900000554 імпортером сплачено за платіжним дорученням від 02.06.2023 б/н суму в розмірі 38513,00 євро /а.с. 29/.

У подальшому, листом від 07.06.2023 б/н виробником "ММ Board & Paper Sales GmbH", Австрія повідомлено ТОВ Торговий Дім "Беріл" (Україна, м. Полтава) щодо підстав зміни асортименту та кількості відвантаженої продукції /а.с. 79/.

За умовами п. 3.9 контракту від 03.02.2023 №ММ03022023 передбачено, ще не пізніше одного дня з дати відвантаження товару продавець зобов`язаний надіслати на електронну адресу покупця копію інвойсу з розрахунком вартості відвантаженого товару.

На підставі зазначеного продавцем надано інвойси від 06.06.2023 №1020001563 (558,00 євро), від 06.06.2023 №1020001564 (7905,00 євро), від 06.06.2023 №1020001565 (4660,00 євро), від 06.06.2023 №1020001566 (5115,00 євро), від 06.06.2023 №1020001567 (1398,00 євро).

Відповідно до цих документів, продавцем відвантажено товар вагою нетто 21056,112 кг на загальну вартість 19636,00 євро. При цьому в інвойсах зазначено ціни, як і в проформі-інвойсі від 08.05.2023 №9900000554 та комерційній пропозиції від 19.05.2023, на рівні 4,65 євро за пачку паперу формату А3, 2,33 євро за пачку паперу формату А4.

За змістом письмових пояснень позивача, поставка залишку із узгодженого сторонами замовлення здійснена на автомобілях НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , оформлена за ЕМД від 15.06.2023 №23UA205030010269U2. За даною поставкою товару виробником також змінено кількість та асортимент відвантаженого товару, ніж узгоджено сторонами у замовленні. Вага нетто поставки 12253,616 кг на загальну суму - 20745,00 євро. Таким чином, імпортером оформлено товар із запропонованої номенклатури та асортименту проформи-інвойсу від 08.05.2023 №9900000554 на суму 40381,00 євро, з яких оплачено суму 38513,00 євро. Залишок у розмірі 1868,00 євро враховано продавцем з суми переплат ТОВ Торговий дім "Беріл" за попередніми поставками товарів від компанії "ММ Board & Paper Sales GmbH". На підтвердження взаєморозрахунків між сторонами, продавцем надано інформацію щодо здійснених ТОВ Торговий Дім "Беріл" передплат і вартості відвантаженої продукції.

Також суд враховує, що поставка оцінюваних товарів здійснена на комерційних умовах FCA Kwidzyn (Польща), продавець за контрактом "ММ Board & Paper Sales GmbH", Австрія.

Відповідно до інформації офіційного сайту компанії "ММ Board & Paper Sales GmbH" mm.boardpaper.com до її складу належить паперова фабрика у місті Kwidzyn (Польща).

Враховуючи вищезазначене, оцінювана партія товару куплена у виробника товару.

Відповідно до положень Інкотермс 2020 FCA Free Carrier означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з поставки товару тоді, коли він передав його перевізнику, зазначеному покупцем, у встановленому місці або пункті. Тобто продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Із документів, наданих декларантом для митного оформлення, слідує, що позивачем понесені витрати з перевезення товару на територію України, у зв`язку з чим до митної вартості були включені фактично понесені позивачем витрати у розмірі 60000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем вказаних вище транспортних витрат у загальному розмірі 60000,00 грн до митного органу були надані CMR від 07.06.2023 №3100000/80031155, від 07.06.2023 № 3100000/80031156, від 07.06.2023 № 3100000/80031157, від 07.06.2023 № 3100000/80031158, від 07.06.2023 №3100000/80031159; договір-заявку від 02.06.2023 на надання транспортних послуг, укладений з експедитором ФОП ОСОБА_1 ; рахунок-фактуру від 07.06.2023 №СФ-0000120; довідку про транспортно-експедиційні витрати від 07.06.2023 №162 /а.с. 52-63/.

На переконання суду, зі змісту вказаних документів вбачається за можливе чітко встановити, що транспортні витрати по маршруту місто Kwidzyn (Польща) - митний кордон становлять саме 60000,00 грн.

Також позивачем до суду на підтвердження понесених транспортних витрат було додатково надано наступні документи: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.06.2023 №ОУ-0000120; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.06.2023 №02.06.2023 /а.с. 70-72/.

Крім того, суд зауважує, що у договорі-заявці від 02.06.2023 поряд з інформацією про перевізника товарів ФОП ОСОБА_1 відображена також й інформація про власника транспортних засобів - перевізника ФОП ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що згідно договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом №02.06.2023 від 02.06.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , останнім виконувалися перевезення на користь ФОП ОСОБА_1 /а.с. 71-72/.

Отже, вказаним пояснюється зазначення у гр. 16 та 23 CMR печаток та реквізитів "FOP Маrкіv Реtro", при цьому, довідку про транспортно-експедиційні витрати видано саме ФОП ОСОБА_1 .

За викладених обставин, доводи відповідача з приводу неможливості визначення витрат на транспортно-експедиційні послуги, що включені до митної вартості товару, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Поряд з цим, суд вважає за важливе зазначити, що за умовами пункту 3.3 контракту Продавець вказує передбачувану дату виконання замовлення (партії) у Підтвердженні Замовлення.

Однак, у спірному випадку продавцем за контрактом на користь позивача були оформлені саме проформа-інвойс та рахунки-інвойси, якій й надавалися декларантом до митного оформлення, а відтак, судом відхиляються як безпідставні твердження митного органу на ненадання до митного оформлення ще й Підтвердження Замовлення, оскільки Підтвердження Замовлення не повинно містити інформацію про вартісні характеристики товару і не є обов`язковим документом згідно з переліком, що міститься у статті 53 МКУ.

Також суд критично оцінює доводи митного органу, що наданий банківський платіжний документ № б/н від 02.06.2023, у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, контракт та проформу №9900000554 від 08.05.2023, складений на суму 38 513 ЕUR, тоді як проформа №9900000554 від 08.05.2023 видана на суму 56945,25 ЕUR, а інвойси №1020001563 від 06.06.2023, № 1020001564 від 06.06.2023, №1020001566 від 06.06.2023 - на суму 19636 ЕUR, у зв`язку з чим платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою.

Суд наголошує, що за умовами пункту 5.1. контракту № ММ0302023 товар, проданий відповідно до цього Контракту, відвантажується після отримання 100 % попередньої оплати від Покупця.

У разі непоставки або часткової поставки Товару, або якщо сума, сплачена Покупцем, перевищує фактичну вартість поставленого Товару, різниця зараховується як часткова передоплата за нове замовлення Товару, або повертається Покупцеві на його письмову вимогу протягом 30 банківських днів з дати отримання цієї вимоги за умови відсутності прострочених інвойсів Покупця (п. 5.5. Контракту).

З огляду на викладене, позивачем згідно з платіжним дорученням від 02.06.2023 б/н перераховано суму в розмірі 38513,00 євро як передоплату за товар на підставі наявного проформи-інвойсу від 08.05.2023 №9900000554, з урахуванням якого і здійснювалася поставка Товару у спірному випадку.

При цьому різниця між проформою-інвойсом та інвойсом полягає в тому, що перший документ є тільки попереднім рахунком, який виставляють покупцеві. У свою чергу, інвойс - це обов`язковий до оплати рахунок, який надається покупцеві, а той, зі свого боку зобов`язується оплатити продукцію в установлені терміни, якщо відправка здійснюється без передоплати.

Відмінність проформи-інвойсу полягає також в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Зважаючи на те, що поставка Товару позивачу здійснювалася на умовах 100 % передоплати, яка була внесена позивачем на підставі проформи-інвойсу від 08.05.2023 №9900000554 у сумі, що перевищувала вартість Товару згідно з виставленими надалі інвойсами від 06.06.2023, неврахування митним органом документа про таку оплату є безпідставним.

Щодо посилання митного органу на те, що банківський документ не містить відміток надавача платіжних послуг про виконання платіжної операції, суд зауважує, що платіжне доручення засвідчено підписом та печаткою банківської установи - АТ "ПроКредит Банк" /а.с. 29/.

Резюмуючи усе викладене вище, суд вважає, що у спірному випадку декларантом до митного органу були подані усі основні та додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість імпортованих товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, а тому усі зауваження митного органу з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості та з приводу не підтвердження останнім числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та безпідставними.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митним органом зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували для товару №1 МД від 05.06.2023 №UA400040/2023/19082, де митна вартість такого товару становить 1,18 дол. США за кг, а для товару №2 МД від 06.06.2023 №UA205030/2023/9743, де митна вартість такого товару становить 1,188 дол. США за кг.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно поданої позивачем митної декларації від 12.06.2023 №23UA2091900280062U0 імпортувалися наступні товари:

- папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, VICTORIA BALANCE ENERGY щільність 80г/ НОМЕР_3 (формат А3) у кількості 15017 кг вага брутто / 14569,632 кг вага нетто вартістю 13578,00 Євро;

- папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, FLOW EXCELLENT щільність 80г/м2 (формат А4) у кількості 6717 кг вага брутто / 6486,48 кг вага нетто загальною вартістю 6058,00 Євро /а.с. 13-15/.

При цьому, згідно з ЕМД від 05.06.2023 №UA400040/2023/19082 імпортувалися зовсім інші товари з відмінними назвами, характеристиками та властивостями, а саме, картон, папір газетний та папір офсетний в рулонах.

Копію ж ЕМД від 06.06.2023 №UA205030/2023/9743 в повному обсязі Львівською митницею до відзиву взагалі не надано, натомість подано лише доповнення до ЕМД /а.с. 177, зворот/.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що у спірному випадку позивачем було замовлено експертизу щодо вартості товарів, імпортованих згідно ЕМД від 12.06.2023 №23UA2091900280062U0.

У матеріалах справи міститься експертний висновок Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі "УкрПапір" від 12.06.2023 №257 /а.с. 68/, згідно з яким ринкові ціни паперу для офісної техніки, виробництва "ММ Board & Paper Sales GmbH", Австрія, який імпортується ТОВ Торговий дім "Беріл" відповідають кон`юнктурі вільного ринку подібної продукції та можуть бути прийнятними для використання під час здійснення митних процедур у червні 2023 року по товару.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №400/3133/18, від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД від 12.06.2023 №23UA2091900280062U0 документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

З огляду на викладене, надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту), у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000243/3 від 19.092023.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2023 №UА209190/2023/000304, суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 та 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує, що будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.06.2023 №UА209190/2023/000304 вмотивована прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості, яке у подальшому було скасоване Державною митною службою України під час розгляду скарги позивача.

Відтак, оскаржена картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші доводи сторін, оскільки суд дослідив усі основні питання, які є важливими для ухвалення цього судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №776 від 14.11.2023 / а.с. 12/.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ Торговий дім "Беріл" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" (вул. Соборності, буд. 66, кім. 610, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 32931083) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000243/3 від 19.09.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209190/2023/000304 від 13.06.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" (вул. Соборності, буд. 66, кім. 610, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 32931083) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол