Рішення № 118927896, 09.05.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/7451/24

провадження № 2-а/755/116/24

учасники справи

представник позивача - Логойда Я.В.,

свідок - ОСОБА_1 ,

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_3 звернувся з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України та про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_1 , з якою мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак позивач на момент народження дитини не знаходився на території України, тому не зміг зареєструвати батьківство дитини, наразі ОСОБА_1 вагітна другою дитиною позивача. 22.04.2024 року відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову про адміністративне правопорушення та рішення про примусове повернення позивача до країни походження. Разом з тим, оскаржуване рішення та протокол про адміністративне правопорушення відповідача позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідач Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник позивача Логойда Я.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви.

Представник відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.04.2024 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого 22.04.2024 року о 21.20 год. за адресою: АДРЕСА_1 виявлено громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

Постановою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 22.04.2024 року ПН МКМ 014864 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 203 КУпАП накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

22.04.2024 року Рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області № 8010130100015458 вирішено примусово повернути до країни походження або до третьої країни громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язати його покинути територію України у термін до 02.05.2024 року.

Згідно змісту рішення від 22.04.2024 року в ході опитування, іноземний громадянин в присутності перекладача пояснив, що прибув в Україну 10.07.2017 року, державний кордон перетнув через ПП «Бориспіль» з приватною метою, документований посвідкою на тимчасове проживання НОМЕР_1 терміном дії з 12.09.2017 року до 22.06.2018 року. На території України здійснює трудову діяльність, а саме: працює майстром СТО. На території України має цивільну дружину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою має спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що на момент народження дитини іноземний громадянин знаходився незаконно на території України, то вписати його батьком дитини не було можливості. До пакету документів додано тест ДНК, що підтверджує його батьківство. З метою оформлення дозволу на еміграцію в Україну, продовження строків перебування, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, до компетентних органів не звертався. Після закінчення законного терміну перебування територію України не покинув.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 показала, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_5 , з яким має спільну малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак оформити належні документи на батьківство позивача не було можливості, оскільки позивач на момент народження дитини знаходився на території України без належних документів, та наразі свідок є вагітною другою дитиною позивача. З позивачем свідок у побуті спілкувалась ламаною російсько-українською мовою.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про імміграцію», особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за кордоном за її зверненням здійснює оформлення довгострокової візи, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України. Зазначена особа в`їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.

Після прибуття іммігранта в Україну він повинен не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку дії довгострокової візи (до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання) особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення йому посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред`явлення повертається) та копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому довгостроковою візою (за необхідності), копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Особа, яка перебуває на законних підставах в Україні та отримала дозвіл на імміграцію, повинна не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення їй посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред`явлення повертається) та копія паспортного документа заявника, копія документа, що підтверджує строк тимчасового перебування/проживання, копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію скасовується, якщо з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, які підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності.

Відповідно до п.п. 6-1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 322, посвідка скасовується ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: якщо з`ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з`ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся.

Відповідно до п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 322, рішення про скасування посвідки приймається Головою ДМС або уповноваженою ним особою, керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

В силу положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 22.04.2024 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни заява громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , оскільки позивача було затримано за порушення правил перебування іноземців в Україні, з огляду на проживання без документів на право проживання в Україні. Позивач в присутності перекладача (а.с. 16) надав вільні пояснення про те, що для легалізації свого становища дії не вживав, територію України не покидав, усвідомлював, що своїми діями умисно порушує законодавство України, документи для отримання/продовження дії посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну не подавав, до часу прийняття оскаржуваного рішення позивач до компетентних органів про визнання біженцем або особою, яка потребує захисту в Україні не звертався. Докази звернення позивача у встановлені законом строки до органів міграційної служи із заявою про надання посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну або статусу біженця в матеріалах справи відсутні. Таким чином, позивач не надав ані відповідачу, ані суду доказів легального перебування на території України та доказів того, що позивач звертався до відповідних органів виконавчої влади із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до дня винесення рішення про примусове повернення з України, що також спростовує порушення відповідачем діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного позивачем рішення щодо примусового повернення до країни походження або третьої країни.

Крім того, в частині оскарження позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов`язків.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 9, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 1, 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 09 травня 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган