Ухвала суду № 118927071, 09.05.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10680/22

1-кп/569/459/24

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

09 травня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне кримінальне провадження №22022180000000097 від 27.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадженні № 22022180000000097 від 27.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали та продовжують існувати. Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак завершити розгляд даного кримінального провадження до цієї дати неможливо. Вказує, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та не відпали. Запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни немає, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вказавши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, він має дружину та дочку, намірів ухилятися від суду, впливати на свідків, а також перешкоджати встановленню істини по справі не має, а тому підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні.

Заслухавши позиції учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Згідно пункту 5 роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Оскільки суддя ОСОБА_6 , яка входить до складу колегії суддів, перебуває на лікарняному, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним колегіальним складом суду, суд приходить до висновку про необхідність вирішення питання щодо строків застосування запобіжного заходу головуючим по справі одноособово.

Строк перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, який встановлений відповідною ухвалою суду спливає 17.05.2024 року.

Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати не уявляється можливим.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

На думку суду, обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання та продовження у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього судом не встановлено.

Так, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території.

Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв`язку із чим, колегія суддів вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, під час дії воєнного стану щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки ОСОБА_4 під час дії воєнного стану зокрема обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 09 травня 2024 року до 07 липня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Обвинуваченого утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали до 07 липня 2024 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1