Рішення № 118925730, 09.05.2024, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/201/24

Провадження № 2/293/206/2024

09 травня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

07.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулось до суду із позовом, за змістом якого просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018 у розмірі 75132,22 гривень, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» обґрунтувало тим, що 13.03.2018 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0281/980/021481148/1. ОСОБА_1 , попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява - анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТБ Банк» www.otpbanc.com.ua, виявила бажання оформити поточний картковий рахунок та отримати електронний платіжний засіб. У порушення умов кредитного договору відповідач своїх зобов`язань не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

24.03.2023 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Брайт інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018 в сумі 75132,22 гривень. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.02.2024, справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, 22.02.2024 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, згідно якої ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

23.02.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі №293/201/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.03.2024 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов, згідно якого заперечувала проти позовних вимог ТОВ «Брайт Інвестмент» та просила відмовити в задоволенні позову з підстав недоведеності розміру заборгованості за договором №0281/980/021481148/1, недоведеності переходу права грошової вимоги до позивача від первісного кредитора, нарахування відсотків поза межами строку дії договору №0281/980/021481148/1. Також ОСОБА_1 подала клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу.

29.03.2024 позивач подав відповідь на відзив.

Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, подання відзиву на позов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

13.03.2018 між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг AT «ОТП Банк» №0281/980/021481148/1, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку (https://www.otpbank.com.ua) (а.с. 12-13).

На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб ОСОБА_1 . Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних (а.с.12).

ОСОБА_1 ознайомилась із умовами кредиту, що підтверджується її підписом у паспорті споживчого кредиту (а.с.43).

ОСОБА_1 отримала емітовану картку, що підтверджується розпискою про отримання картки від 05.06.2018 (а.с.44).

Згідно з розрахунком заборгованості наданим первісним кредитором АТ «ОТП Банк», станом на 24.03.2023 заборгованість за договором №0281/980/021481148/1 склала 75132,22 гривень (а.с. 14-23).

Відповідно до банківських виписок за картковим рахунком відповідача, остання активно користувалась кредитними коштами, заборгованість за кредитним договором №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018 станом на 24.03.2023 склала 75132,22 гривень, з яких: 51000,00 гривень тіло кредиту, 24132,22 гривень - заборгованість по відсотках (а.с. 24-42).

24.03.2023 між AT «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265 (а.с.5-9).

Відповідно до умов даного Договору, ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між AT «ОТП Банк» та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Заявою-анкетою про надання банківських послуг AT «ОТП Банк» №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018, укладеним між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с.10, 98-99).

Відповідно до платіжного доручення №46 від 24.03.2023 ТОВ «Брайт Інвестмент» перерахувало на рахунок АТ «ОТП Банк» грошові кошти в розмірі 7155000,00гривень, призначення платежу: сплата згідно договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2024 (а.с.11).

29.06.2023 ТОВ «Брайт Інвестмент» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту (а.с. 45-48).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

V. МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами виникли відносини з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Звертаючись з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт Інвестмент» посилається на те, що через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018 утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути, як правонаступник кредитора у спірних правовідносинах.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018, заяву ОСОБА_1 на встановлення кредитної лінії, зміну розміру кредитної лінії від 05.06.2018, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості сформований АТ «ОТП Банк», звіт-розрахунок (виписка) по картковому рахунку ОСОБА_1 .

На підставі досліджених доказів, встановлено, що 13.03.2018 відповідач звернулась до банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг, прийняла пропозицію банку та погодилась із тим, що Договір разом із Правилами, Тарифами, Публічним договором є невід`ємною його частиною та погодилась з ними та зобов`язалась належно та неухильно їх виконувати. Відповідно до підписаної заяви фізичної особи на встановлення кредитної лінії /зміну розміру кредиту, відповідач погодилась з будь-яким розміром кредитної лінії, встановленої банком.

Позивач зазначає, що укладений договір між сторонами є договором приєднання.

В постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15) зроблено висновок про те, що роздруківка Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови і правила надання банківських послуг.

Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві умов надання банківських послуг та за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок та умови нарахування відсотків, твердження позивача про ознайомлення відповідача з усіма умовами та правилами відкриття кредитної лінії, тарифами, з якими відповідач самостійно ознайомилась на сайті банку до підписання договору, не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Конституційний Суд України у рішенні у справі № 543/96-В від 22.11.1996 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та "Умов та Правил надання банківських послуг", оскільки "Умови та Правила надання банківських послуг" це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «ОТП Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Враховуючи те, що анкета-заява не містить домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок та умови нарахування відсотків, строк повернення кредиту, підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 24132,22 гривень відсутні, тому суд відмовляє у задоволені позову у цій частині.

У той же час суд зазначає, що банк зважаючи на норми ст. 530 ЦК України, за змістом якої встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, боржник вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості та звіт розрахунку (виписки) по особовому рахунку відповідача, які свідчать що відповідач активно користувалася кредитною карткою № НОМЕР_1 та кредитними коштами, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту), що складає 9231,33 гривень (123561,90 - 114330,57, де - 123561,90 грн використані кредитні кошти, 114330,57 грн - надходження коштів на рахунок).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок про те, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Факт переходу права грошової вимоги за договором про надання банківських послуг №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018 від АТ «ОТП Банк» до позивача ТОВ «Брайт Інвестмент», суд вважає доведеним з огляду на досліджений договір факторингу від №24/03/23, платіжне доручення №46 від 24.03.2023, яким підтверджені обставини здійснення оплати за договором відступлення, а також реєстр боржників №2 до договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ТОВ «Брайт Інвестмент» підлягає задоволенню в частині стягнення фактично отриманих ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 9231,33 гривень.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 372,04 грн із розрахунку: (3028 х 9231,33) : 75132,22).

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за договором №0281/980/021481148/1 від 13.03.2018 у розмірі 9231 (дев`ять тисяч двісті тридцять одну) гривню 33 копійки та судові витрати у виді судового збору в розмірі 372 (триста сімдесят дві) гривні 04 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»

адреса місцезнаходження: 49019, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402

код ЄДРПОУ 43115064

Відповідач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ