Рішення № 1189233, 29.11.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2007

Справа №2-3/14058-2007

За позовом ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ

До відповідача приватного сільськогосподарського підприємства «Сталкер», Сімферопольський р-н

Про стягнення 32138,62 грн.

Суддя Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – представник Берченко С.А. дор. від 02.11.07 р.

Від відповідача – представник не з’явився

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача – ПСП «Сталкер» 32138,62 грн., у тому числі 28029,15 грн. основного боргу, 1396,34 грн. індексу інфляції , 810,84 грн. – 3 % річних, 1902,29 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

У засіданні суду позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав затребувані судом документи, у тому числі акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем від 14.11.07 р., який підписаний відповідачем на суму основного боргу 28029,15 грн.

Відповідач тричі не забезпечив явку свого представника в судове засідання, не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позов, незважаючи на те що, про день и місто слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою поштою за юридичною адресою.

У відповідності зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами у справі.

Судом встановлено:

23.06.2003 р. між позивачем - ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг», м. Київ та відповідачем – ПСП «Сталкер» був укладений договір № 1-03-420 фл.

Згідно умов вказаного договору та додатками до цього договору позивачем було передано відповідачеві у користування на визначений строк сівалку зернотукову трав’яну СЗТ – 3,6 А, сівалку зернотукову СЗ – 3,6 А, борону дискову тяжку БЛВП – 4.2., що підтверджується актами приймання – передачі сільськогосподарської техніки № 162 від 20.08.03 р.(а.с.16,19).

Відповідно до п.3.5.2. договору відповідач повинен був своєчасно та в повному обсязі проводити сплату лізингових платежів, розмір та терміни сплати яких визначені графіками сплати лізингових платежів ( а.с. 17, 20-21).

Однак, всупереч умов договору від 23.06.03 р. відповідач не проводив розрахунки з лізингових платежів, внаслідок чого, за станом на 21.09.07 р. за відповідачем утворилась непогашена заборгованість у розмірі 28029,15 грн., яка підтверджується розрахунком позивача (а.с.22-25), актом звірки розрахунків за станом на 14.11.07 р.

На підставі п.7.1. договору та з урахуванням положень ст. 1,3,4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.96 р., позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Розмір пені за порушення строків сплати лізингових платежів на підставі розрахунку позивача, складає 1902,29 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004 р. (раніш ст.162 ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу України ( раніш ст. 161 ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір індексу інфляції складає 21396,34 грн., 3 % річних – 810,84 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 28029,15 грн. основного боргу, 1396,34 грн. індексу інфляції , 810,84 грн. – 3 % річних, 1902,29 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а всього 32138,62 грн. та судові витрати.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача по даній справі підлягають задоволенню, тому що вони підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах чинного законодавства.

При цьому суд враховує, що відповідач не представив своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову, що передбачено ст.33 ГПК України, а ле підписав акт звірки взаємних розрахунків з позивачем, чим підтвердив суму основного боргу – 28029,15 грн.

Витрати по оплаті держмита й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

З обліком викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРIШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Сталкер» (97523, Сімферопольський р-н, с. Донське, вул. Виноградна,63, ЕДРПОУ 31685771, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг» (01023, м. Київ, вул.. Мечнікова,16-а, ЕДРПОУ 30401456 відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) 28029,15 грн. основного боргу, 1396,34 грн. індексу інфляції , 810,84 грн. – 3 % річних, 1902,29 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а всього 32138,62 грн., витрати по держмиту в розмірі 322 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписане суддею 30.11.2007 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Соколова І.А.