Ухвала суду № 118919475, 09.05.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2351/24

Провадження № 1-кп/484/271/24

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

09.05.2024 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську клопотання прокурора по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152110000310, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, депутатом будь-яких рад не являється, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей та інвалідів не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачуєтьсяу вчиненніу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кінецьпіль, Первомайського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей та інвалідів не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

який обвинувачуєтьсяу вчиненніу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду перебуває обвинувальний акт за кримінальним провадженням №12024152110000310 від 15.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи наступним.

До Первомайського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024152110000310 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та діяв станом на 15 березня 2024 року.

Так, ОСОБА_7 , притягуючись до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин майнової спрямованості.

14.03.2024 близько 23.10 год. ОСОБА_7 разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вирішили піти до продуктового магазину ОСОБА_4 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Так як приміщення магазину було зачинене, то в цей же час у ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та за пропозицією останнього, виник злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки майна з вказаного магазину.

Виконуючи задумане, користуючись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та не чинить перешкоди, переслідуючи корисливий мотив та злочинний умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-протиправний та відкритий характер своїх дій, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, у період дії воєнного стану, ОСОБА_9 кинув у вікно магазину камінь, котрий знайшов на землі поряд, в результаті чого розбив скло металопластикового вікна. Після чого, через утворений отвір у вікні ОСОБА_7 проник до приміщення магазину, а ОСОБА_8 залишився стояти на вулиці біля вікна для того, щоб слідкувати за обстановкою та попередити ОСОБА_7 в разі небезпеки.

Перебуваючи у приміщенні магазину ОСОБА_7 , діючи повторно, таємно викрав майно ОСОБА_4 , а саме:

- 1 (одну) пляшку пива «Львівське 1715» об`ємом 2,25л. вартістю 69,93грн.;

- 1 (одну) пачку цигарок «Camel Blue» по ціні 94,29 грн. за пачку, загальною вартістю 94,29 грн.;

- 2 (дві) пачки цигарок «Прилуки класичні 10 25шт. червоні» по ціні 79,99грн. за пачку, загальною вартістю 159,98грн.;

- 2 (дві) пачки цигарок « Rothmans Royals» 25шт. червоні» по ціні 88,57 грн. за пачку, загальною вартістю 177,14 грн.;

- 3 (три) пляшки енергетика «Рево» об`ємом 0,5л. по ціні 36,54грн., загальною вартістю 109,62грн. , а всього на суму 610,96 грн.

Викрадене майно ОСОБА_7 почергово передавав через розбите вікно ОСОБА_8 . В цей час до приміщення магазину увійшла ОСОБА_4 , яка відразу зрозуміла, що відносно неї вчиняється кримінальне правопорушення. Усвідомлюючи, що їхні дії носять відкритий характер та зрозумілі потерпілій, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не припинили свою злочинну діяльність та відкрито викрали майно ОСОБА_4 , спричинивши останній матеріальний збиток на суму 610,96 грн., після чого зникли з місця події, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану, вчинене повторно.

Таким чином ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

15.03.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчим суддею Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 16.03.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13.05.2024, включно.

Визначено розмір застави в сумі 60 560 грн., у разі в несення якої покласти на підозрюваного передбачені ст.194 КПК України обов`язки не відлучатися з Первомайського району Миколаївської області без дозволу прокурора, слідчого чи суду, періодично, один раз на тиждень з`являтись до слідчого.

Застава у розмірі 60 560 гривень за підозрюваного ОСОБА_7 , до теперішнього часу не внесена.

Відповідно до вимог КПК України, стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не відпали та продовжують існувати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі може:

- переховуватись від суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставинами, що підтверджують наявність вказаних ризиків прокурор вказує наступне:

- ОСОБА_7 , знаючи про наслідки та ймовірну відповідальність за вчинення вказаного злочину, перебуваючи на свободі може переховуватись від суду. Вказане підтверджується, тим, що він вчинив тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Отже, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_7 , може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

- ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

- ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати та здійснювати тиск на потерпілу, іншого обвинуваченого чи свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують обвинуваченого, оскільки потерпіла, інший обвинувачений та свідки проживають разом з ним в одному населеному пункті та не надавали свої покази безпосередньо суду;

- ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Сторона обвинувачення вважає, що обвинувачений може вжити заходи до пошуку свідків та очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування та схиляння їх до дачі показів, що виправдовують його та не відповідають реальним обставинам справи;

На думку сторони обвинувачення, застосування до ОСОБА_7 , іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не дозволить вчасно, повно, всебічно та об`єктивно судовий розгляд у кримінальному провадженні, та не гарантують його належної процесуальної поведінки.

Беручи до уваги те, що існує великий ступінь вірогідності настання ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 , може переховуватися від суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення, саме продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти настанню вказаних ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

15.03.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Слідчим суддею Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 16.03.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13.05.2024, включно.

Визначено розмір застави в сумі 60 560 грн., у разі в несення якої покласти на підозрюваного передбачені ст.194 КПК України обов`язки не відлучатися з Первомайського району Миколаївської області без дозволу прокурора, слідчого чи суду, періодично, один раз на тиждень з`являтись до слідчого.

Застава у розмірі 60 560 гривень за підозрюваного ОСОБА_8 , до теперішнього часу не внесена.

Відповідно до вимог КПК України, стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не відпали та продовжують існувати, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі може:

- переховуватись від суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставинами, що підтверджують наявність вказаних ризиків прокурор вказує наступне:

- ОСОБА_8 , знаючи про наслідки та ймовірну відповідальність за вчинення вказаного злочину, перебуваючи на свободі може переховуватись від суду. Вказане підтверджується, тим, що він вчинив тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Отже, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_8 може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_10 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

- ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

- ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати та здійснювати тиск на потерпілу, іншого обвинуваченого чи свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують обвинуваченого, оскільки потерпіла, інший обвинувачений та свідки проживають разом з ним в одному населеному пункті та не надавали свої покази безпосередньо суду;

- ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Сторона обвинувачення вважає, що обвинувачений може вжити заходів до пошуку свідків та очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування та схиляння їх до дачі показів, що виправдовують його та не відповідають реальним обставинам справи;

На думку сторони обвинувачення, застосування до ОСОБА_8 , іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не дозволить вчасно, повно, всебічно та об`єктивно судовий розгляд у кримінальному провадженні, та не гарантують його належної процесуальної поведінки.

Беручи до уваги те, що існує великий ступінь вірогідності настання ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_8 , може переховуватися від суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення, саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти настанню вказаних ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Потерпіла просила вирішити клопотання на розсуд суду, але відносно обвинуваченого

ОСОБА_8 можливо обрати домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_8 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_7 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як ризики не доведені і потерпіла просить саме про це.

Захисник ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а якщо суд задовольнить клопотання прокурора то визначити мінімальну заставу його підзахисному.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

На думку суду, підозра щодо обвинуваченого ОСОБА_7 є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.

Також суд вважає доведеною наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Зокрема через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення.

На думку суду, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених законом.

Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається судом з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен бути об`єктивно спроможний забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.

Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 , покладених на нього законом обов`язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави в розмірі в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_7 суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.07.2024 р. включно, з правом внесення застави відповідно до вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Також, суд знаходить, що тримання обвинуваченого під вартою не перешкоджає здійсненню ним захисту його прав та інтересів.

На думку суду, підозра щодо обвинуваченого ОСОБА_8 є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.

Також суд вважає доведеною наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Зокрема через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_8 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення.

На думку суду, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених законом.

Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається судом з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен бути об`єктивно спроможний забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.

Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 , покладених на нього законом обов`язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави в розмірі в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_8 , суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.07.2024 р. включно, з правом внесення застави відповідно до вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Також, суд знаходить, що тримання обвинуваченого під вартою не перешкоджає здійсненню ним захисту його прав та інтересів.

Керуючись ст.ст.177, 183, 194, 314-316, 372, 376 КПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.07.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_7 розмір застави в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.07.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_8 розмір застави в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Копію ухвали направити Первомайському РВП ГУНП в Миколаївській області та ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: ОСОБА_1