Рішення № 118917979, 09.05.2024, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/506/24 Провадження № 2/724/241/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно. Останній належить сертифікат на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322. На час передачі земельної ділянки сільська рада не заперечувала щодо такого передання земельної ділянки та була включена до спису громадян, власників земельних часток для виготовлення сертифікатів. Однак записів про видачу та реєстрацію сертифікату на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322 на ім`я ОСОБА_2 у Чернівецькій РДА немає. На оригіналі сертифікату на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322 відсутній запис про реєстрацію та відомості про реєстрацію у книзі реєстрації сертифікатів. Позивач після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв своєчасно, звернувся до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак враховуючи помилку відсутність реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) позивач позбавлена можливість реалізувати своє право на спадкове майно.

Враховуючи вище викладене представник позивача просить суд визнати за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 1,00 га в умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в адміністративних межах с.Колінківці, Топорівської сільської ради, Чернівецького району, Чернівецької області, що належало померлій ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року провадження у справі відкрито та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності та без участі позивача, також долучає до матеріалів справи докази.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322 на підставі рішення Хотинської райдержадміністрації від 11.07.1996 року № 268-Р.

На підводження видачі ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322 позивачем надається: технічна документація по передачу земельної частки (паїв) в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель пайового фонду ТзОВ «Воля», громадянам, земельні ділянки яких розташовані на території Колінковецької сільської ради; висновок про згоду на передачу земельних частко (пай) в натурі громадянам, с.Колінківці; список громадян, власників земельних часток (пай) для виготовлення державних актів згідно з сертифікатами в с.Колінківці за № 766 є ОСОБА_2 ; розпорядження від 11.07.1996 р. № 268-Р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.09.2023 року виданого приватним нотаріусом Мартинюком В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1083, на підставі заповіту ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємець ОСОБА_1 , - спадщина на яку видано свідоцтво складається з права на земельну часту (пай), посвідченого сертифікатом у землі, яка перебуває у колективній власності ім. Чапаєва в с.Колінківці, Хотинського району, Чернівецької області, розміром 1,00 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить померлій ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322, виданого Хотинською районною державною адміністрацією на підстав розпорядження Хотинської райдержадміністрації № 268-р від 11.07.1996 р.

Відповідно до листа від 18.09.2023 року № Г-939.23 Чернівецькою районною військовою адміністрацією повідомляється, що у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Хотинською районною державною адміністрацією колгоспу ім..Чапаєва, с.Колінківці, записів про видачу та реєстрацію сертифікатів на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0207322 на ім`я ОСОБА_2 немає. Також на оригіналі сертифікату на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322 відсутній запис про реєстрацію та відомості про реєстрацію у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Внести зміни до сертифікату не можливо.

Згідно до розпорядження від 11.07.1996 року № 268-Р передано у колективну власність колгосп ім..Чапаєва.

Відповідно до довідки від 28.03.2024 року № 1/10 ОСОБА_2 , працювала в колгоспні ім..Чапаєва у 1968 році.

Як вбачається з списку громадян членів колгоспу ім..Чапаєва с.Колінківці по державному акту на право колективної власності серія ІІ-ЧВ № 000045 за 1995 рік за № 28 вказано ОСОБА_2 .

Приймаючи рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду від 06.09.2021 року № 562/3535/18 де зазначено, що: «Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Під час вирішення спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) в разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку».

Також суд враховує позицію Верховного Суду від 29.09.2021 року № 181/257/19 де зазначається, що: «згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до пункту 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю».

Згідно до ст. 1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; освідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст. 1223 ЦК України - Право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України - Строки прийняття спадщини - Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою статті 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до частин першої, третьої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Враховуючи все вище викладене та те, що відповідач визнав позов і визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог у разі задоволення позовну на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право на земельну частку (пай) розміром 1,00 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в адміністративних межах с.Колінківці, Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, що належало померлій ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЧВ № 0207322, виданого Хотинською районною державною адміністрацією на підстав розпорядження Хотинської райдержадміністрації № 268-р від 11.07.1996 р.

Стягнути з Топорівської сільської ради (зареєстроване місце знаходження: вул. Топорівська 60, с.Топорівці, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417398) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.05.2024 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ