Ухвала суду № 118914759, 09.05.2024, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1148/21

Номер провадження № 1-кс/708/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 по ч. 1 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Чигиринського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 по ч. 1 ст. 310 КК України.

Від обвинуваченого ОСОБА_4 27.06.2023 року на електронну адресу суду надійшла заява про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді.

На обґрунтування доводів, викладених в заяві, обвинувачений зазначив, що кримінальне провадження щодо нього сфабриковане працівниками поліції та прокурором, а вину не доведено.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

26.04.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді ОСОБА_5 передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Обвинувачений та його захисниця, будучи повідомленими про розгляд даного клопотання, у судове засіданні не з`явились.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_5 , вважає його необгрунтованим та безпідставним. На його думку, в діях головуючого судді не вбачається упередженості, а відтак в задоволенні відводу слід відмовити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши заяву про відвід, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що підстави для відводу судді ОСОБА_5 відсутні, з огляду на таке.

Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Зі змісту заяви про відвід судді ОСОБА_5 вбачається, що обставини, на які посилається обвинувачений, є іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

У справі "Білуха проти України" (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зазначену позицію закріплено у рішенні Великої Палати Верховного суду у справі N 908/137/18 від 04.02.2020 року, згідно якої вказано, що для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді. Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.

Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу головуючого судді за даним кримінальним провадженням, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для заявлення відводу головуючому судді ОСОБА_5 слугувало те, що обвинувачений ОСОБА_4 вважає кримінальне провадження щодо нього сфабрикованим працівниками поліції та прокурором, а вину не доведеною.

Детальний аналіз наведених підстав, які на переконання заявника викликають сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 , є недостатніми для того, щоб піддати сумніву об`єктивність і неупередженість судді, якому заявлено відвід.

Так, кримінальне провадження № 708/1148/21 надійшло 03 травня 2023 року до Чигиринського районного суду Черкаської області з Черкаського апеляційного суду для розгляду в іншому складі суду після скасування вироку суду і згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді ОСОБА_5 .

Кримінальне провадженні до цього часу не розглянуто, причинами відкладення є неодноразова неявка обвинуваченого в судові засідання.

Викладене вище свідчить про дотримання головуючим суддею ОСОБА_5 норм процесуального законодавства, викладених в КПК України, під час розгляду даної справи, а відтак не свідчать про його упередженість.

А заявлені ОСОБА_4 підстави для відводу не є належним доказом того, що суддя упереджено ставиться до обвинуваченого у кримінальному провадженні, оскільки зводяться до невизнання своєї вини в інкримінованому йому обвинуваченні.

Враховуючи зазначене, на переконання суду ОСОБА_4 у заяві про відвід не навів жодних аргументованих та вмотивованих доказів, які б могли свідчити про упередженість головуючого судді при розгляді даного кримінального провадження, а обставини, на які посилається останній, є недостатніми для того, щоб піддати сумніву об`єктивність і неупередженість судді, якому заявлено відвід.

Таким чином, під час судового засідання не встановлено обставин та будь-яких доказів упередженості головуючого судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України. Заявником не спростовано презюміювання особистої неупередженості судді.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Чигиринського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 у справі № 708/1148/21, є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 по ч. 1 ст. 310 КК України відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1