Ухвала суду № 118914577, 08.05.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа№ 712/5664/24

Номер провадження1-кп/712/591/24

08 травня 2024 Соснівський районний суд м. Черкаси:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2, ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,

в с т а н о в и в:

До Соснівськогорайонного судум.Черкаси надійшлокримінальне провадженнявідносно ОСОБА_6 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 3ст. 114-2,ч.ч.1,3ст.436-2 КК України.

Стороною захистув підготовчомусудовому засіданнізаявлено тапідтримано письмове клопотанняпро направлення кримінальногопровадження пообвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 3ст. 114-2,ч.ч.1,3ст.436-2 КК України до Черкаського апеляційного суду для внесення подання до Верховного Суду про вирішення питання про направлення кримінального провадження до Квідповідного суду, оскільки вказують, що місцем вчинення кримінального правопорушення сторона обвинувачення вважає село Приморське та в цілому територію Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському (колишній Кілійський) районі Одеської області. Продовження розгляду цієї справи Соснівським районним судом м. Черкаси призведе до ускладнення проведення певних процесуальних дій, як наприклад, допит свідків, які проживають на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області; поставить під сумнім упередженість суддів цього суду по відношенню до ОСОБА_6 ; не забезпечить оперативного та ефективного кримінального провадження; порушить право ОСОБА_6 на доступ до суду та розгляд справи судом, встановленим законом. Також, додатковопросили змінузапобіжного заходу ОСОБА_6 , шляхом переведення її в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор»

Обвинувачена підтримала думку своїх захисників.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання.

Суд враховуючи, вимоги ст. ч.1 ст.32 КПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо направлення кримінального провадженняпо обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 3ст. 114-2,ч.ч.1,3ст.436-2 КК України до Черкаського апеляційного суду для внесення подання до Верховного Суду про вирішення питання про направлення кримінального провадження до відповідного районного суду Одеської області, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до вимог ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності. Згідно вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які вчинені в межах населених пунктів села Приморське та на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському (колишній Кілійський) районі Одеської області, а саме конкретизовано місце: АДРЕСА_1 . Також, ОСОБА_6 є уродженкою села Приморське Кілійського району Одеської області, про що прямо зазначено в Обвинувальному акті, затвердженому 1 травня 2024 року. Слідчі дії у кримінальному провадженні проведені на території Вилківської міської територіальної громади в Ізмаїльському районі Одеської області, а саме за адресою Ізмаїльський район, с. Приморське, вул.. Покровська, 9 . Свідки, які можуть бути викликані для допиту в судовому засіданні як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, знаходяться в селі Приморське та/або в місті Вилкове Ізмаїльського району Одеської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, за необхідне направити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 3ст. 114-2,ч.ч.1,3ст.436-2 КК України до Черкаського апеляційного суду у відповідності до ч. 3 ст. 34 КПК України.

Крім того,прокурором, враховуючи прозакінчення дії запобіжногозаходу,в судовому засіданнізаявлене письмовеклопотання про продовження запобіжного заходувідносно ОСОБА_6 - тримання під вартою строком на 2 місяці без внесення застави. Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, підтримали своє письмове клопотання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 , шляхом переведення її ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Обвинувачена підтримала думку своїх захисників. Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне вирішити питання про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою. Відповідно до ч. 3 ст. ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. Водночас, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Так, згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України. Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11). Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м`який. Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання обвинуваченої винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні у воєнний час особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст.114-3 КК України проти основ національної безпеки України, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а також вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.436-2 КК України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників), в тому числі вчинених з ознакою повторності, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та знаходячись на волі, зможе відновити сім-карту із використанням якої здійснювала протиправну діяльність, знищити дані, які доказують її вину у скоєнні інкримінованого злочину або продовжувати передавати відомості щодо переміщення чи дислокації ЗСУ ОСОБА_7 для подальшої передачі представникам т.зв. «днр», а також продовжувати здійснювати висловлювання із ознаками злочину. Отже наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для продовження обвинуваченій запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011. З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ступінь суспільної небезпечності, яку несуть в собі протиправні діяння проти національної безпеки та України та проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку, вчинені в період воєнного стану, враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу обвинуваченої, син якої ОСОБА_7 проживає в м. Москва РФ, куди обвинувачена може виїхати з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що може мати ознаки ухилення від суду, тому суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу. Визначаючи, що вказаний вид запобіжного заходу буде виправданим на даному етапі судового розгляду, заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд враховує, що дії та поведінка обвинуваченої, в контексті обставин життєдіяльності останньої, в умовах запровадження в державі воєнного стану свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_6 менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останньої. Таким чином, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, особу обвинуваченої ОСОБА_6 , суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, без можливості внесення застави. На підставі викладеного, керуючись ст. 177,178, 314, 331 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони захисту про направлення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 3ст. 114-2,ч.ч.1,3ст.436-2 КК України до Черкаського апеляційного суду для внесення подання до Верховного Суду про вирішення питання про направлення кримінального провадження до Кілійського районного суду Одеської області задоволити.

Направити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 3ст. 114-2,ч.ч.1,3ст.436-2 КК України до Черкаського апеляційного суду для внесення подання до Верховного Суду про вирішення питання про направлення кримінального провадження до Кілійського районного суду Одеської області.

В задоволенніклопотання сторонизахисту про змінузапобіжного заходу ОСОБА_6 , шляхом переведення її ДУ « Ізмаїльський слідчий ізолятор» - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Продовжити, щодо обвинуваченої за ч. 3 ст. 114-2, ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України у кримінальному провадженні № 22023250000000307 від 18.08.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Приморське, Кілійського району Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці без визначення розміру застави по 08 липня 2024 включно.

На ухвалу може бути внесена апеляція до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду на протязі 5 діб в частині продовження запобіжного заходу.

Головуючий: