Ухвала суду № 118911642, 06.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5962/24

Провадження № 1-кс/202/3242/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

06 травня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене із прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041660000520 у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 04.05.2024 за № 12024041660000520 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вчинив протиправні дії, які полягали в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

04.05.2024 о 05 годині 15 хвилин працівниками поліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України.

04.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України.

Обґрунтованістьпідозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 04.05.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; речовими доказами, а саме відеозаписом, отриманого від УПП в Дніпропетровській області;іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без можливості внесення застави.

Обґрунтовуючи ризики, передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п?яти років, тобто у вчиненні нетяжкого злочину, і з метою уникнення відповідальності за нетяжкий злочин може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому і від суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє факт того, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення базується на показаннях потерпілого та свідків, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на них, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх до зміни своїх показів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний не визнавав обставини, які викладені в повідомленні про підозру, вважав її необґрунтованою, підтримав доводи та пояснення захисника, заперечував щодо задоволення клопотання. Підозрюваний ОСОБА_4 зазначав, що до нього було застосовано фізичне насильство з боку працівників поліції під час його затримання.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання. Надав письмові заперечення в яких зазначав, що положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України містять імперативну вимогу та виключають будь-які правові підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, а слідчим та прокурором до клопотання не додано жодних доказів, які свідчили б про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.Тобто, при застосуванні до раніше не судимої особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання не суворіше ніж 5 років позбавлення волі, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є недостатнім. Стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Звертав увагу слідчого судді на особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, позитивну характеристику за місцем проживання та який раніше не судимий. Наголошував, що підозрюваний має незадовільний стан здоров`я, крім того, під час затримання підозрюваному було завдано численні тілесні ушкодження.

У судовому засіданні в якості свідків було допитано батьків підозрюваного ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які надавали характеристику ОСОБА_15 , зокрема щодо наявності у нього міцних соціальних зв`язків з ними, наявності у ОСОБА_15 хвороби, та перебування його на обліку у лікаря психіатра.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи

прокурора, думку підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041660000520 04.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України.

04.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України.

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, виходячи з такого.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується: протоколом огляду місця події від 04.05.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваного ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з наступного.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Ризик впливу на потерпілого та свідків також існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків, та дослідження їх судом.

Відповідний незаконний вплив може стосуватись як потерпілого та свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду,перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Таким чином, з метою підтвердження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, повинен довести, що, перебуваючи на волі підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав вказаному кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчим суддею не встановлено, а прокурором не доведено,що підозрюваний у вказаному кримінальному провадженні підпадає під категорію зазначених вище осіб, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше несудимий, а жодних інших фактичних даних, що останній переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню, або щодо нього на розгляді перебуває інше кримінальне провадження, суду надано не було. Отже, підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_15 у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 345 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 статтею 177 КПК України, однак не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), а також взагалі можливості за вищевикладених обставин застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Враховуючи зазначене слідчий суддя самостійно оцінює кожний запобіжний захід і ризики, яким він зможе запобігти, у зв`язку із чим, аналізуючи в сукупності матеріали клопотання, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов до висновку, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, то для запобігання ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, достатнім запобіжним заходом є домашній арешт із забороною залишення місця проживання у певній період часу, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, що зможуть виступити достатніми стримуючими факторами для існуючих ризиків, а тому в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити.

Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

ОСОБА_4 та його захисник звернувся до слідчого судді із заявою про забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження та доручення відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у цій заяві (у порядку ч. ч. 6, 7 ст. 206 КПК України). Зазначили, що 04 травня 2024 року близько 00 год. 25 хв. ОСОБА_4 було нанесено працівниками поліції тілесні ушкодження, а саме: травму голови із ссаднами на лобі зліва та справа, травму грудної клітини, травму правого ліктя (під час медичного огляду 04 травня 2024 року було встановлено наявність тріщини), ссадна на зап`ястках обох рук, травму лівого коліна, що підтверджується доданими мною до заперечень фотографіями, а також матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Просили доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених підозрюваним обставин щодо застосування до нього методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування кримінального провадження №12024041660000520 від 04.05.2024 за ч. 2 ст. 345 КК України.

Відповідно до ч. 7ст. 206 КПК Українислідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченомучастиною шостоюцієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Обов`язок слідчого судді в межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи, встановлений ч. 6ст. 206 КПК України, обумовлений наявністю факту або обґрунтованої підозри вважати, що до такої особи було застосовано насильство під час затримання.

Однією з засад кримінального провадження, передбаченихст.7 КПК України, є повага до людської гідності, яка відповідно дост.11 КПК Україниполягає у забороні під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Кучерук проти України» (рішення від 06.09.2007, яке набуло статусу остаточного 06.12.2007), на органи влади покладено обов`язок забезпечувати охорону здоров`я осіб, яких позбавили свободи. Ненадання належної медичної допомоги може становити поводження, несумісне з гарантіями статті 3 Конвенції (п.148).

З огляду на наведене, а також враховуючи зовнішній вигляд підозрюваного ОСОБА_4 , медичні довідки, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить висновку про необхідність проведення перевірки можливого порушення діючого законодавства під час його затримання.

Виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування.

Оскільки заява захисника підозрюваного містить твердження про застосування до останнього недозволених методів під час проведення затримання підозрюваного, слідчий суддя повинен забезпечити проведення відповідної перевірки заяви особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, в установлений законом спосіб.

На цей час в Україні діє Державне бюро розслідувань правоохоронний орган, який виконує функції досудового розслідування злочинів вчинених, зокрема, працівниками правоохоронних органів.

Оскільки згідноз вимогамич.4ст.216КПК Українидосудове розслідуваннякримінальних правопорушень,вчинених працівникамиправоохоронних органів,здійснюється слідчимиорганів ДержавногоБюро розслідувань,то судвважає необхіднимдоручити територіальномууправлінню ДержавногоБюро розслідувань,розташованому умісті Полтаві,що поширюєсвою діяльністьнаДніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області, провести перевірку заяви ОСОБА_4 щодо застосування до нього насильства при затриманні та заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Враховуючи викладене, слідчий суддя також вважає необхідним зобов`язати слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, який входить в групу слідчих у даному кримінальному провадженні, забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193-194, 196-198, 206 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене із прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041660000520 у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 345 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 30.06.2024, заборонивши йому з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 30.06.2024.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК Українипрацівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

У порядку ст. 206 КПК України слідчому СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Контроль за виконанням ухвали щодо невідкладного проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., покласти на прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_16 .

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві провести перевірку заяви ОСОБА_4 щодо застосування до нього насильства при затриманні та заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1