Ухвала суду № 118909687, 09.05.2024, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/837/24

Номер провадження: 1-кп/225/185/2024

У Х В А Л А

іменем України

09 травня 2024 року

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12024052220000073 від 15.03.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Неліпівка м.Торецька Донецької області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2024 року до суду з Торецького відділу Бахмутської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052220000073 від 15.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п .п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а більш м`який запобіжний захід не зможе їм запобігти. Зазначила, що є дійсними ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Від захисника надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання обґрунтовано відсутністю, на думку захисника будь-яких ризиків, які передбачені нормами статті 177 КПК України, в тому числі ті, на які посилався прокурор при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які знайшли своє відображення в ухвалі слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 16.03.2024 року. Зокрема, захисник зазначає про відсутність ризиків, пов`язаних з наявною можливістю (у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу) незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, так як між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 фактично відбулось примирення. Завдана потерпілому майнова шкода відшкодована в повному обсязі. 01.05.2024 року, між ОСОБА_7 , яка є матір`ю обвинуваченого та гр. ОСОБА_8 було укладено договір оренди квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до норм п. 4.4.2 вищезазначеного договору, сторони погодили можливість проживання ОСОБА_4 у вищезазначеному приміщенні. На час судового розгляду, у випадку задоволення судом зазначеного клопотання, обвинувачений має намір проживати на території м. Дніпра. Просить змінити раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною :залишати житло в нічний час доби.

Обвинувачений підтримав вказане клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечувала.

Суд заслухав думку прокурора, захисника та обвинуваченого доходить таких висновків:

Судом установлено, що ОСОБА_4 перебуває під вартою з 15.03.2024 року. Вирок у відношенні останнього не ухвалено.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Злочин в якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких. У матеріалах справи відсутні відомості про його ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, він не перешкоджав встановленню істини у справі, яка розслідувалась.

Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.

Обираючи щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, не працює.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.

Окрім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілого чи свідків.

З урахуванням того, що відсутні дані про те, що обвинувачений може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на потерпілого та свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово (за виключенням випадків необхідності прибуття до суду, отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування обвинуваченого у житлі); утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим, свідками.

Виходячи з положень ст 176, 178, 331 КПК України, ст 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці.

Керуючись ст 131, 132, 154, 155, 156, 158, 177,178, 183 206,331,372 КПК України суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний щодо нього запобіжний захід - тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці до 07 липня 2024 року (включно).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 . цілодобово без дозволу суду (за виключенням випадків необхідності прибуття до суду, отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування обвинуваченого у житлі).

3) утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) з потерпілим та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з під варти негайно.

Вважати ОСОБА_4 таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалу направити на виконання до відділення поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1