Рішення № 118909092, 01.05.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5544/21

н/п 2/766/1165/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вимоги обґрунтовує тим, що 23.03.2021 року ОСОБА_1 , із електронного додатку дія, дізналася про існування виконавчого провадження №63740910. Так, постановою приватного виконавця Малкової М.В. від 03.12.2020 року було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, а постановою від 05.01.2021 року арештовано кошти боржника. Підставою винесення постанови є виконавчий напис №29229, виданий 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» боргу у загальному розмірі 27846,11 грн. Проте, ніякого кредитного договору або будь-яких інших відносин із ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» ОСОБА_1 не має. Жодних листів із якимось вимогами по сплаті боргу, постанов та будь-яких інших документів від нотаріуса позивач не отримував. Позивач вважає, що виконавчий напис №29229 від 08.09.2020 року вчинено з порушенням вимог ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріус» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. У зв`язку з викладеним, позивач просить визнати виконавчий напис від 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі №29229, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в сумі 27846,11 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 908,00 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2021 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 01.05.2024 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Надала згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку, правом на подання відзиву не скористався.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановлений законом порядку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №29229, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 006-21501-090114 від 09 січня 2014 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Кредит Капітал», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», на підставі Договору відступлення прав вимоги №11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року в сумі 27346,11 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто із стягувача 500,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 27846,11 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», пред`явило його до виконання.

06.11.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63740910 з виконання виконавчого напису №29229 від 08.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» боргу у загальному розмірі 27846,11 грн.

03.12.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №63740910.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів за, якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 08 вересня 2020 року, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 08.09.2020 року в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

Окрім цього, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки судом встановлено, що позивач заперечує суму заборгованості, період стягнення та умови. Таким чином, грошова вимога стягувача не є безспірною, а тому підстави для її стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса були відсутні.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису реєстровий №29229 від 08.09.2020 року приватний нотаріус керувався нечинними положеннями Закону, грошова вимога стягувача не є безспірною, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи положення ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 гривень, та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Керуючись ст. ст.2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі №29229, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в сумі 27846,11 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 908,00 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І. Майдан