Ухвала суду № 118907679, 09.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10420/24

Провадження № 1-кс/947/6166/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020000190 від 13.02.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Пшонянове Комінтернівського району Одеської області, громадянину України, з вищою освітою, одруженого, має 2 неповнолітних дітей, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , працював на момент повідомлення про підозру на посаді начальника відділення поліції № 3 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, із званням «підполковник поліції», -

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

07 травня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 502 648гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150020000190 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури за оперативного супроводу ОУ ДВБ НПУ.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на наявність провокації щодо вчинення злочину, які підтверджується матеріалами НСРД з яких вбачається, що заявник більше 30 разів висловлював пропозиції щодо надання неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_4 взагалі не висловлював прохання щодо отримання неправомірної вигоди. Надав відповідні письмові заперечення, а також окрему заяву щодо вчинення такої провокації

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що є відсторонений від посади на строк здійснення службового розслідування. Підозрюваний має двох неповнолітних дітей, дружину, яка не працює, також утримує батьків - інвалідів. Вважає, що стосовно нього вчинені провокативні дії щодо надання неправомірної вигоди з метою усунення від посади.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

06.05.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області № 165 о/с від 09.02.2024 майора поліції ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області.

Разом з цим, наказом начальника ГУНП в Одеській області № 1856 о/с від 15.11.2021 лейтенанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду поліцейського офіцера громади відділу превенції Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків.

Статтею 23 Закону встановлено, що одними із основних повноважень поліції є виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вжиття заходів з метою виявлення кримінальних правопорушень, припинення виявлених кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, розшук та доставка осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 знали та розуміли, що вимогами статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції віднесені до правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є службовими особами правоохоронного органу та відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на них покладені обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України, а також вони є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченими статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції».

У своїй діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , як поліцейські, керуються Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законами України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та НП України.

Так, відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як поліцейські зобов`язані професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 26 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 будучи працівниками правоохоронного органу: 1) здійснюють превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляють причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживають у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживають заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняють виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону, є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є представниками органу виконавчої влади, які повині служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.

Згідно з ст. 62 цього ж Закону, під час виконання покладених на поліцію повноважень, вищевказані є представниками держави, а їх законні вимоги є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

У зв`язку із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прийняли присягу працівника Національної поліції України згідно якої присягнули вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції тазаконів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно з приміткою до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Разом з цим, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Отже, зважаючи на обсяг владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про державний захист працівників суду і правоохороннихорганів» на час вчинення злочинів, в силу примітки 1 ст. 364 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є службовими особами, які постійно здійснюють функції представника органу державної влади - працівника правоохоронного органу.

Згідно до примітки ст. 361-1 КК України у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до положення про ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області до прав, обов`язків та повноважень ОСОБА_4 , як начальника відділення поліції серед іншого входить:

-очолює відділення поліції та здійснює керівництво його діяльністю, представляє відділення та, у межах повноважень у відносинах з іншими органами влади, підприємствами, установами та організаціями;

-забезпечує виконання нормативно-правових актів МВС України, організаційно-розпорядчих документів МВС України, Національної поліції України та ГУНП з питань, що належить до компетенції відділення поліції;

-несе особисту відповідальність перед керівництвом Головного управління, Одеського районного управлінні поліції № 2 за організацію діяльності очолюваного ним відділення поліції;

-організовує та контролює роботу структурних підрозділів відділення поліції;

-забезпечує своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та адміністративні правопорушення або інші події;

-здійснює контроль за додержанням підлеглими обліково-реєстраційної дисципліни, дотримання законності;

-здійсню контроль за дотриманням законності працівниками відділення поліції під час виконання ними службових обов`язків, ініціює проведення службових розслідувань щодо фактів порушення законності;

-інші права, обов`язки та повноваження.

Також, згідно до посадових обов`язків поліцейського офіцера громади Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, ОСОБА_7 закріплений за Визирською об`єднаною територіальною громадою, безпосередньо підпорядковується начальнику Одеського РУП, оперативно підпорядковується начальнику РУП, РВП ГУНП в Одеській області, його заступнику та начальнику сектору взаємодії з громадами, які відповідно до розподілу посадових інструкцій координують діяльність поліцейських офіцерів громад, закріплених в територіальних громадах. ОСОБА_7 , як поліцейський офіцер громади перебуває в оперативному підпорядкуванні начальника відділу (відділення) поліції , який обслуговує відповідну територіальну громаду.

До основних завдань, повноважень прав та обов`язків ОСОБА_7 серед іншого входить:

-реагування на звернення громадян, надання їм всебічної допомоги;

-участь в первинному зборі матеріалів перевірки за кримінальними правопорушеннями;

-здійснення профілактичної та превентивної діяльності спрямованої на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень на території громади, у тому числі серед дітей;

-виявлення причин та умов, що призводить до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень на території громади, ужиття у межах компетенції заходів для їх усунення;

-при виявленні кримінальних, та адміністративних правопорушень вживає заходів щодо їх припинення та усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб у публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального чи адміністративного правопорушення;

-складання протоколів про адміністративні правопорушення;

-вживання заходів реагування на усі правопорушення;

-вимагати від особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особа, у випадках визначених Законом;

-опитувати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень;

-виконання інших повноважень, виключно у межах чинного законодавства, відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» (крім п.6, 20);

-інші права, обов`язки, повноваження та завдання.

Згідно до порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 за № 100, цей Порядок регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІКС ІПНП).

Єдиний облік (далі - ЄО) - прийняття та реєстрація органами (підрозділами) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.

Джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, серед іншого є заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень).

Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІКС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов`язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІКС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІКС ІПНП) та невідкладно, але не пізніше 24 годин реєстрації передаються: до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або передання цих відомостей до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня та їх внесення до ЄРДР; у міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах - до органів (підрозділів) поліції, на території обслуговування яких сталася така подія, для прийняття відповідних рішень та внесення до ЄРДР.

Орган (підрозділ) поліції, на території обслуговування якого сталася така подія, реєструє невідкладно указане повідомлення до ІКС ІПНП (журналі ЄО).

Поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.

Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов`язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІКС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу досудового розслідування органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

У разі тимчасової відсутності технічних можливостей реєстрації в ІКС ІПНП заяв (повідомлень), що надходять до органів (підрозділів) поліції, їх реєструють у журналі ЄО.

Журнали ЄО веде уповноважена службова особа органів (підрозділів) поліції. Відомості із журналу ЄО уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції переносить до ІКС ІПНП невідкладно в разі відновлення технічної можливості (в ІКС ІПНП зазначає номер, за яким заяву (повідомлення) зареєстровано в журналі ЄО).

Журнали ЄО зберігаються в приміщенні чергової служби або службовому кабінеті уповноваженої службової особи органу (підрозділу) поліції, де вони зареєстровані в службах діловодства. Виносити журнали ЄО з адміністративної будівлі органу (підрозділу) поліції заборонено. Журнали ЄО мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та зареєстровані в службах діловодства органу (підрозділу) поліції.

Уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції закінчені журнали ЄО та корінці талонів-повідомлень формує в окрему номенклатурну справу й передає на зберігання до служби діловодства органу (підрозділу) поліції.

Повноту і достовірність інформації, унесеної до ІКС ІПНП (журналу ЄО) на підставі заяв (повідомлень), забезпечує уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції, а відомостей про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні, рух кримінального провадження, унесених до ІКС ІПНП на підставі інформації, отриманої від керівника органу досудового розслідування або органу дізнання,- поліцейський структурного підрозділу органу поліції за відповідним напрямом діяльності, який уніс цю інформацію.

Контроль за своєчасною реєстрацією уповноваженою службовою особою в ІКС ІПНП (журналі ЄО) заяв (повідомлень) покладається на безпосереднього керівника органу (підрозділу) поліції, а за внесенням поліцейським структурного підрозділу органу за відповідним напрямом діяльності в ІКС ІПНП відомостей про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні, рух кримінального провадження - на безпосереднього керівника структурного підрозділу органу поліції, де працюють уповноважена службова особа, поліцейський.

Згідно до ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення стали на шлях злочинної діяльності та умисно вчинили корисливий корупційний злочин, а саме: одержали неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , за невчинення в інтересах останнього, умисних дій з використанням свого службового становища, за попередньою змовою між собою, а саме за списання матеріалів ЄО ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 462 від 07.02.2024 за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та не передання відомостей про виявлене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування, за наступних обставин.

Так, досудовим розслідування встановлено, що 07.02.2024 о 10 год. 28 хв. до ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що надійшла інформація від органів охорони здоров`я, а саме КНП «Доброславська БЛІЛ» з номеру телефону НОМЕР_1 , стосовно звернення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за медичною допомогою, якого 06.02.2024 біля 21 год. 00 хв. побив нетверезий, раніше незнайомий йому чоловік, не слов`янської зовнішності на устричній фермі, після конфлікту, з попереднім діагнозом ЗЧМТ, СГМ, гематома в області шиї, забій правого плечового суглобу.

За вищевказаним повідомленням у ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області зареєстровано ЄО № 462 від 07.02.2024 та цього ж дня ПОГ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 прийнято заяву від ОСОБА_9 про прийняття заходів до невстановленої особи, яка 06.02.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , на території закладу «Ойстервіль» під час відпочинку нанесла йому тілесні ушкодження із зазначенням в подальшому, що буде проходити судово-медичне обстеження, про що ОСОБА_7 склав протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, який долучив до матеріалів ЄО № 462 від 07.02.2024.

Разом з цим, 07.02.2024 ОСОБА_7 відібрав пояснення у ОСОБА_9 в яких останній зазначив, що він 05.02.2024 замовив будинок для відпочинку на березі Тилигульского лиману в с. Кордон на Устричній фермі «Ойстервіль» та 06.02.2024 близько 18 год. 00 хв. прибув до вказаного будинку.

Після чого дочекавшись своєї дівчини, продовжив відпочивати та приблизно о 21 год. 00 хв. вони перемістились на ганок даного будинку, та по сусідству від них відпочивав невідомий їм чоловік, який вийшовши на ганок сусіднього будинку почав виражатись образливими, та нецензурними словами в бік його дівчини. Після його зауважень вказана особа підбігла до нього позаду, почавши душити його, та валити на підлогу.

У вказаний час падаючи на підлогу, вони розбили пляшку алкоголю, та вказана особа нанесла йому декілька ударів в затилок, та відразу побіг у свій автомобіль Toyota Rav 4, номерні знаки якого він не запам`ятав, та поїхав у невідомому напрямку.

В подальшому, 07.02.2024 ОСОБА_9 розуміючи, що отримав тілесні ушкодження, звернувся до лікарні для обстеження та до органів поліції.

До вказаних пояснень ОСОБА_9 додав довідку лікаря хірурга від 07.02.2024 про його медичний огляд, зазначеними рекомендаціями лікаря та встановленим діагнозом «ЗЧМТ, СГМ ?, Гематома обл. шиї. Пошкодження зв`язувального апарату (забій) правого плечового суглобу. Набряково-больовий синдром Порушення функції руху 1».

Вищевказані пояснення та довідку лікаря, ОСОБА_7 також долучив до матеріалів ЄО № 462 від 07.02.2024.

Надалі, згідно резолюції ОСОБА_4 , останній доручив ОСОБА_7 прийняття рішення за вказаним фактом, із зазначенням про необхідність проведення перевірки, встановленням та опитування свідків, та очевидців даного факту, а також встановлення правопорушників, та прийняття до них заходів згідно чинного законодавства.

Одночасно з цим, ОСОБА_8 близько 14 год. 00 хв. 07.02.2024 року надійшов дзвінок за допомогою мобільного додатку «Telegram» від особи яка представилась представником бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який повідомив, що ОСОБА_8 розшукує поліція, та надав номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , з яким необхідно зв`язатись.

Після чого, 07.02.2024 року, після 14 год. 00 хв., ОСОБА_8 здійснив зі свого номеру телефону НОМЕР_3 телефонний дзвінок ОСОБА_7 за номером телефону НОМЕР_2 , та останній повідомив, що надійшла заява щодо спричинення 06.02.2024 року ОСОБА_8 тілесних ушкоджень на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також про необхідність прибути до ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області за адресою: АДРЕСА_4 , для надання пояснень з даного приводу.

08.02.2024 року приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_8 на виконання вказівок вищевказаного, прибув до відділення поліції за адресою: АДРЕСА_4 , де його зустрів ОСОБА_7 , який завів його до свого службового кабінету, розташованому на другому поверсі адміністративної будівлі відділення поліції.

В ході розмови ОСОБА_7 зробив копію паспорта громадянина України ОСОБА_8 та відібрав пояснення у останнього, в ході яких він зазначив, що нікому жодних тілесних ушкоджень не наносив, а лише намагався заспокоїти громадянина, коли той вів себе неадекватно та розбив при цьому склянку на подвір`ї будинку для відпочинку.

Надалі, на прохання ОСОБА_8 надати номер телефону особи, яка звернулась із заявою стосовно нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 вийшов з службового кабінету, та повернувшись повідомив, що він жодних телефонів надавати не буде, та наголосив про необхідність йти за ним до начальника відділення поліції ОСОБА_4 для подальшого спілкування.

Після чого, прибувши до кабінету ОСОБА_4 , останній почав розпитувати ОСОБА_8 щодо нанесення тілесних ушкоджень заявнику, та почувши заперечення останнього стосовно його відношення до нанесення невідомій йому особі тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали наполягати, що особа яка звернулась із заявою вказує саме на нього, про надходження повідомлення до поліції з лікарні за даним фактом, наявність довідки із зазначенням тілесних ушкоджень, та про видачу направлення заявнику для проходження судово-медичної експертизи з метою встановлення тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень, при цьому не називаючи анкетних даних заявника та не ознайомлюючи ОСОБА_8 з написаною заявою та зібраними матеріалами.

В свою чергу ОСОБА_8 знову попросив надати контакти особи, яка звернулась із заявою, оскільки він жодних тілесних ушкоджень не наносив, але ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_7 жодних номерів телефонів не давати, не надаючи можливості ОСОБА_8 врегулювати конфлікт самостійно.

Разом з цим, ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за дане діяння, у разі якщо буде висновок судово-медичного обстеження, та запитав ОСОБА_7 стосовно наявності свідків вказаної події, про що отримав відповідь про їх відсутність.

Далі ОСОБА_4 запитав ОСОБА_7 наскільки є контактним заявник для написання зустрічної заяви за даним фактом, а ОСОБА_8 , в свою чергу, задав питання про те, чим він займається та чим може бути їм корисний, оскільки, якщо заявник піде на розмову, то це питання можливо буде врегулювати, однак не менше, ніж за тисячу доларів США, і чи готовий ОСОБА_8 заплатити такі гроші за врегулювання даного питання.

У подальшому, ОСОБА_4 , у присутності ОСОБА_8 , надав вказівку ОСОБА_7 почекати декілька днів та знову зателефонувати заявнику для встановлення чи пройшов він судово-медичне обстеження, а далі він прийме рішення, що робити з матеріалами за даним фактом.

В даний час у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за подальше списання матеріалів ЄО ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 462 від 07.02.2024 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та не передання відомостей про виявлене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли до службового кабінету останнього для закінчення написання пояснення та ОСОБА_7 . наголосив ОСОБА_8 про необхідність чекати на дзвінок з приводу врегулювання даної ситуації, після чого приблизно о 12 год. 55 хв. ОСОБА_8 вибув з приміщення відділення поліції.

Надалі, ОСОБА_7 тривалий час, маючи на меті отримати разом з ОСОБА_4 неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , тобто діючи умисно, не вживали заходів направлених на відпрацювання даних матеріалів, та не повідомляли орган досудового розслідування про виявлення ознак кримінального правопорушення, достовірно знаючи про наявність в матеріалах ЄО № 462 від 07.02.2024 відповідної заяви ОСОБА_9 за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень, пояснень останнього, наданої довідки лікаря, та відібраних пояснень у ОСОБА_8 , умисно не долучивши їх до вищевказаних матеріалів, які зібрав ОСОБА_7 на протязі перших днів з моменту доручення ОСОБА_4 їх відпрацювання, затягували час до моменту настання сплину строку розгляду вищевказаних матеріалів ЄО.

19.02.2024 приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_7 , дізнавшись про проходження ОСОБА_9 судово-медичного обстеження, зателефонував ОСОБА_8 , якому повідомив про цей факт та наголосив, щоб останній був на зв`язку.

У подальшому, 02.03.2024 ОСОБА_7 склав довідку за результатом розгляду заяви ОСОБА_9 , яку затвердив ОСОБА_4 , в якій зазначив, що у вищевказаному факті вбачаються ознаки кримінального правопорушення, але за відсутністю акту СМО на даний час прийняти рішення неможливо, та вважає, що перевірку доцільно закінчити, а при отримані акту СМО прийняти рішення згідно чинного законодавства України, та про результати розгляду необхідно повідомити заявника, а матеріали скерувати в діловодство ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.

Вищевказані пояснення ОСОБА_8 так і не були долучені до матеріалів ЄО № 462 від 07.02.2024.

Надалі, 05.03.2024 в ході телефонної розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яка розпочалась приблизно о 09 годині 17 хвилин, останній зазначив, що вищевказана особа звернулась за медичною допомогою до лікарні, але до відділу поліції з цього приводу документи не надходили, та вони скерують відповідний запит для отримання інформації щодо проходження судово-медичного обстеження.

Також ОСОБА_7 повідомив, що він розмовляв з приводу даної ситуації з ОСОБА_4 , який зазначив про необхідність прибуття ОСОБА_8 , на що останній погодився.

Після чого, 05.03.2024 ОСОБА_7 склав за підписом ОСОБА_4 запит на адресу Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи з метою отримання інформації чи проходив ОСОБА_9 судово-медичне обстеження та отримання відповідного акту.

В подальшому, на виконання раніше обумовлених домовленостей, 07.03.2024 ОСОБА_8 прибув до ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області за адресою: АДРЕСА_4 , та приблизно о 12 годині 25 хвилин зустрівся з ОСОБА_7 неподалік даного відділення поліції біля магазину «Бриз».

В ході розмови ОСОБА_7 наголосив про необхідність зачекати ОСОБА_4 , знову зазначаючи, що чоловік який звернувся із заявою, пройшов медичне обстеження, однак підтверджуючих документів ще не надав, та він з ОСОБА_4 пояснення ОСОБА_8 умисно до матеріалів не поклали.

Надалі, ОСОБА_7 зазначив, що вказана особа має прибути до відділення поліції, та дані ОСОБА_8 вони йому надавати не будуть, у зв`язку з тим, що при ознайомленні з матеріалами, дана особа може їх побачити та почати «тероризувати» його.

Також, ОСОБА_7 розповів про здійснення ним виїзду на місце події та встановлення відсутності свідків, а дівчина про яку вказував заявник, останній даних не надав, та пішов по своїм справам, а ОСОБА_10 залишився очікувати ОСОБА_4

О 14 год. 22 хв. ОСОБА_7 повідомив по телефону, що прибув ОСОБА_4 та необхідність ОСОБА_10 під`їхати до відділення поліції.

Після чого, приблизно о 14 год. 30 хв. на виконання вказівок вищевказаного, ОСОБА_10 підійшов до магазину «Бриз», де стояв ОСОБА_7 та до них підійшов ОСОБА_4 , який в ході розмови відізвав в бік ОСОБА_7 та повернувшись, ОСОБА_4 почав наголошувати, що коли прийдуть документи по особі, що звернулась із заявою, вони розпочнуть перевіряти дану ситуацію, та наразі дані матеріали списані до надходження документів про судово медичне обстеження, та після їх надходження вони будуть контролювати даний етап.

На запитання ОСОБА_10 , що йому робити далі та чи зможе він кудись поїхати, зокрема закордон, ОСОБА_4 запевнив його, що він перевіряв історію ОСОБА_10 , та на даний момент він не прив`язаний, і може вільно переміщуватись.

Надалі, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_10 , що останній може допомогти, та наголосив йому щоб він самостійно подумав та прийняв рішення чим він зможе віддячити, та попрощався.

В ході подальшої розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , останній запитав від чого йому відштовхуватись, та ОСОБА_7 наголосив, що зараз такий час, що нічого озвучувати не можна, та ОСОБА_10 повинен сам сказати, як він може допомоги, на своє бачення. Після чого вони попрощались, домовившись, що зателефонують один одному.

14.03.2024 приблизно о 16 год. 10 хв. в ході телефонної розмови ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що він забрав акт судово-медичного обстеження та може наступної неділі його завезти до відділення поліції, запитуючи останнього чи знайшли особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження, посилаючи на те, що йому говорили раніше, що знайти його не можуть, та ОСОБА_7 відповів, що не знає, та по прибуттю все прояснять.

У подальшому, 21.03.2024 приблизно о 11 год. 05 хв. ОСОБА_9 прибувши до ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області за адресою: АДРЕСА_4 передав ОСОБА_7 акт судово-медичного обстеження.

Після чого, 22.03.2024 року від Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи у відповідь на вищевказаний запит надійшла відповідь з повідомлення про проходження ОСОБА_9 судово-медичного обстеження, з додатком у вигляді Акту судово-медичного обстеження № 230/23 від 19.02.2024, в якому зазначено про виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми в області шиї справа, яке утворилось внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) у властивостях ушкоджень не відобразились, та в механізмі виникнення ушкоджень могли мати місце удари або стиснення, які утворились незадовго до звернення ОСОБА_9 у лікувальний заклад, могли бути заподіянні 06.02.2024, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Розгляд вищевказаної відповіді Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи та акту судового медичного обстеження ОСОБА_4 доручив ОСОБА_7 .

Однак, як ОСОБА_4 так і ОСОБА_7 незважаючи на те, що вони мали прийняти відповідне рішення та повідомити орган досудового розслідування про виявлення ознак кримінального правопорушення, діючи умисно, за попередньою змовою, вказаних дій не зробили, маючи на меті у подальшому отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 .

Надалі, 22.03.2024 приблизно о 15 год. 11 хв. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 з повідомлення про те, що ОСОБА_9 надав документи стосовно його судово-медичного обстеження, наголосивши про необхідність прибути ОСОБА_8 до відділення поліції, для вирішення даного питання, відібрання детальних пояснень, щоб зробити кінцевий висновок по матеріалам, хоча достовірно розумів, що пояснення він вже відбирав у ОСОБА_8 та останній заперечив про нанесення будь-кому тілесних ушкоджень.

02.04.2024 приблизно о 15 год. 40 хв. ОСОБА_8 на виконання вказівок ОСОБА_7 прибув до ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області за адресою: АДРЕСА_4 та в ході телефонного дзвінка приблизно о 15 год. 42 хв. повідомив про це ОСОБА_7 , який на вказане зазначив, що спочатку зателефонує ОСОБА_4 та передзвонить.

В подальшому, приблизно о 17 год. 26 хв. ОСОБА_7 передзвонив та повідомив, щоб ОСОБА_8 підходив до відділення поліції, та зустрівши останнього завів його у приміщення до службового кабінету начальника сектору дізнання ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , який розташований на другому поверсі.

Приблизно о 17 год. 33 хв. 02.04.2024 ОСОБА_7 зателефонував начальнику ЧЧ ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 з повідомленням про необхідність знайти матеріали, та у подальшому отримав у останнього матеріали ЄО № 462 від 07.02.2024, які станом на 05.04.2024 до 23 год. 56 хв. до приміщення відділення поліції не повернув.

Надалі, ОСОБА_11 почала розпитувати ОСОБА_8 про обставини вищевказаних подій, та почала друкувати на своєму комп`ютері пояснення, нібито від імені ОСОБА_7

Склавши текст пояснення, ОСОБА_11 зазначила ОСОБА_7 , про необхідність вказання «правильної дати» відібрання пояснень, а саме 02.03.2024, тобто до кінцевої дати якою він списав матеріалів ЄО № 462 від 07.02.2024, а не після.

Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли з кабінету вищевказаної, та останній повідомив, що йому минулої зустрічі здалось, що все вирішено, а ОСОБА_7 наголосив, що минулого разу малось на увазі до надходження акту судово-медичного обстеження, та показав їх ОСОБА_8 , зазначаючи, що в ньому вказано про легкі тілесні ушкодження, та що вони заразом разом зайдуть до ОСОБА_4 .

Після чого, зайшовши до кабінету ОСОБА_4 , ОСОБА_7 передав йому матеріали ЄО № 462 від 07.02.2024 та він почав складати враження для ОСОБА_8 про всю серйозність даної ситуації, та їх допомоги останньому, зазначив, що дана особа пізно пройшла медичне обстеження, необхідність допитати осіб, які можливо були на місце події, для того, щоб вони зазначили, про конфлікт, але бійку вони не бачили, та очевидців не має, для того щоб списати даний матеріал.

Надалі, на запитання ОСОБА_8 , що все ж таки робити далі, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_7 допрацьовувати матеріал, наказавши їм виходити з кабінету та чекати його на вулиці біля відділу поліції.

У подальшому, ОСОБА_8 з ОСОБА_7 вийшовши з кабінету, останній діючи з метою отримання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_4 зазначив, що потрібно знайти людину яка скаже, що ОСОБА_9 був на підпитку, та чув крики, а також переробити матеріали ЄО, однак все одно все залежить від ОСОБА_4 , та від керівника дізнання, надавши на підпис пояснення ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_7 з метою спонукання ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду, наголосив, що він вбачає ознаки кримінального правопорушення та вважає необхідним розпочати кримінальне провадження, та що у такому разі можливо ОСОБА_8 призначать покарання у вигляді позбавлення волі умовно та вони разом вийшли на вулицю, для очікування ОСОБА_4 біля відділу поліції.

В ході подальшої розмови ОСОБА_7 запитав чим може допомогти ОСОБА_8 , натякаючи на грошові кошти та скільки він зможе їх надати, та останній в свою чергу повідомив, що він хоче від нього почути скільки потрібно, та що робити далі.

У вказаний час, на вулицю до вищевказаних вийшов ОСОБА_4 , який стояв неподалік та в ході розмови наголосив у потребі в тактичному одягу.

Надалі, ОСОБА_7 діючи умисно, та розуміючи як працівник поліції, тактику та методи розкриття корупційних злочинів, самостійно не називаючи суми неправомірної вигоди, знову запитував, що може запропонувати ОСОБА_8 , зазначаючи, що він з ОСОБА_4 хочуть почути від нього, що він може запропонувати та надати за для вирішення даного питання, вказуючи, що все залежить від ОСОБА_8 , а також про можливість вирішення даного питання.

У подальшому, ОСОБА_7 продовжуючи діяти конспіративно, зазначив, що він самостійно не озвучить суму, та продовжував підштовхувати ОСОБА_8 щоб останній самостійно назвав суму грошових коштів, які він може надати за вирішення даного питання, та ОСОБА_8 запитав чи може її озвучити ОСОБА_4 , а ОСОБА_7 у свою чергу наголосив, що ОСОБА_4 йому наказав вирішити це питання самостійно та дізнатись скільки ОСОБА_8 зможе надати грошових коштів.

Після, ОСОБА_8 повідомив, що якщо необхідно надавати грошові кошти то він повинен розуміти за що, та на вказане ОСОБА_7 запевнив, що його більше викликати не будуть та все вирішиться.

В подальшому ОСОБА_7 знову сказав, що він особисто не буде нічого озвучувати та ОСОБА_8 сказав, що йому необхідно подивитися скільки в нього з собою грошових коштів, які лежать в йому сумці в автомобілі, та вони разом пішли до Toyota RAV 4, д.н.з. НОМЕР_4 , на якому він прибув та по дорозі до нього ОСОБА_7 сказав їхати за ним неподалік, для того щоб випити кави та там все обговорити, що і зробив ОСОБА_8 та прослідував за службовим автомобілем Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_5 на якому рухався ОСОБА_7 , та вони зупинились біля кав`ярні, яка розташована біля Доброславської окружної прокуратури за адресою: АДРЕСА_5 .

Прибувши на місце, поряд зупинився автомобіль Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_6 , з якого вийшов ОСОБА_4 , який підійшовши до них вказав ОСОБА_7 , що розшук відділу поліції ходить в камуфляжі, та вони з ним недопрацьовують, зазначаючи йому щоб ОСОБА_8 придержувався своєї позиції, та що перспектив у вищевказаних матеріалів ЄО не має.

Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відійшли неподалік за автомобіль Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_5 , та деякий час поспілкувались удвох, та повернувшись останній вказав ОСОБА_8 , що необхідно залишатися порядною людиною до кінця та попрощався, а ОСОБА_7 виразив пропозицію ОСОБА_8 , що за вирішення вищевказаного питання, замість грошових коштів, необхідномо йому та ОСОБА_4 придбати та передати за це якісну тактичну форму та взуття, та це узгоджено з останнім.

В свою чергу ОСОБА_8 вимушено погодився, запитуючи чи не буде надалі як минулого разу, що його через деякий час знову будуть викликати до відділу поліції, на що ОСОБА_7 наголосив про слова ОСОБА_4 , який запевнив, та сказав, що все буде добре, та вони йдуть ОСОБА_8 на зустріч.

Після чого, приблизно о 19 год. 06 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 попрощались, домовившись, що останній коли придбає вищевказані речі, передзвонить йому, щоб їх передати.

У подальшому, 04.04.2024 приблизно о 10 год. 13 хв. ОСОБА_8 в ході телефонної розмови запитав у ОСОБА_7 які саме потрібно придбати комплекти тактичної форми та взуття, а саме її розміри, колір та кількість.

Надалі, ОСОБА_7 з метою досягнення його злочинного плану з ОСОБА_4 , після вищевказаної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp з н.т. НОМЕР_7 , о 10 год. 50 хв. надіслав повідомлення ОСОБА_8 із зазначенням 3 комплектів форми, з вказанням їх кольору, розмірів одежі та взуття, а саме одного комплекту коліру олива та двох комплектів темного кольору.

У подальшому, 04.04.2024 в період з 14 год. 24 хв. по 15 год. 24 хв., ОСОБА_8 на виконання вищевказаних вимог та домовленостей, перебуваючи у магазині «Camo-Tec» за адресою: АДРЕСА_6 придбав 3 (три) комплекти тактичного одягу та взуття, на загальну суму 25687 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень, отримавши 3 фіскальні чеки на кожен комплект форми окремо.

Під час придбання ОСОБА_8 у вищевказаному магазині даного одягу та взуття, останній о 14 год. 33 хв. запитав ОСОБА_7 в ході телефонної розмови більш детальні питання озвученні консультантом магазину, та ОСОБА_7 передав слухавку своїй дружині, яка більш точно роз`яснила розміри одежі, які необхідно придбати.

Після чого, 05.04.2024 приблизно о 12 год. 18 хв. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що він планує їхати в бік м. Миколаєва, та по дорозі можна зустрітись, та передати вищевказані речі, на що ОСОБА_7 погодився.

Рухаючись у напрямку смт. Доброслав Одеської області, ОСОБА_8 , почав наполегливо телефонувати ОСОБА_7 із запитаннями де він знаходиться, та щоб вони зустрілись десь по дорозі.

Надалі, рухаючись вже за містом Одеса, в ході чергової розмови по телефону, ОСОБА_8 повідомив, що не орієнтується в даній місцевості та він прибуде до смт. Доброслав Одеської області, де вони раніше зустрічались, на що ОСОБА_7 погодився та сказав, що коли він буде на місці, то пояснить де залишити вищевказані речі.

Надалі, приблизно о 13 год. 37 хв. ОСОБА_8 прибув в смт. Доброслав Одеської області та повідомив про це в ході телефонної розмови ОСОБА_7 , та останній наголосив про необхідність залишити вищевказані речі його знайомому, так як він сам особисто прибути не може.

Приблизно о 13 год. 59 хв. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_13 , повідомивши останньому, що зараз під`їде ОСОБА_8 , та залишить речі, які необхідно буде передати йому, зазначивши модель транспортного засобу на якому прибуде ОСОБА_8 .

Після чого, на виконання вказівок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 приблизно о 14 год. 17 хв. біля перехрестя вулиць Садової та 40-річчя Визволення у смт. Доброслав Одеської області, передав вищевказані речі особі на яку вказав ОСОБА_7 , яким виявився ОСОБА_13 , який підтвердив, що він дійсно діє від ОСОБА_7 , та забравши їх, поклав до багажного відділення маршрутного мікроавтобуса з табличкою «58к» Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_8 , про що повідомив ОСОБА_7 .

Надалі, ОСОБА_13 на вищевказаному автомобілі, приблизно о 15 год. 03 хв. прибув на кінцеву зупинку за адресою: АДРЕСА_1 , біля перехрестя з проспектом Добровольського, та переїхав навпроти на паркувальний майданчик біля магазину «АТБ» за адресою: АДРЕСА_7 .

Після чого, за вищевказаною адресою, приблизно о 15 год. 33 хв. поряд з автомобілем, на якому прибув ОСОБА_13 , запаркувався службовий автомобіль Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_5 , на синьому фоні, з водійського місця якого вийшов ОСОБА_7 , а з пасажирського ДОП ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 , які разом підійшли до ОСОБА_13 та розпочали розмову.

Надалі, приблизно о 15 год. 34 хв. ОСОБА_7 підійшовши до бажаного відділення маршрутного мікроавтобуса з табличкою «58к» Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_8 , дістав передані ОСОБА_8 вищевказані 3 комплекти тактичного одягу з взуттям, які були поміщені у 3 (три) поліетиленові пакети білого кольору, з написом на них Camotec, переклавши їх самостійно до багажного відділення службового автомобілю Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_5 , та таким чином отримав неправомірну вигоду для себе та ОСОБА_4 за списання матеріалів ЄО № 462 від 07.02.2024 за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та не передання відомостей про виявлене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування для внесення їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Після чого, ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_14 , почав доставати з вищевказаних пакетів речі, обговорюючи та розглядаючи їх разом.

Приблизно о 15 год. 38 хв. ОСОБА_7 закрив кришку багажника вищевказаного автомобілю, та разом з ОСОБА_14 поїхав з місця зустрічі.

У подальшому, вищевказані приблизно о 17 год. 00 хв. на службовому автомобілі Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_5 прибули за адресою: АДРЕСА_8 , де перебував ОСОБА_4 , та останній разом з ОСОБА_7 підійшли до задніх дверей даного транспортного засобу, відкривши їх, почали розглядати надані їм речі ОСОБА_8 , та приблизно о 17 год. 02 хв. ОСОБА_4 взяв до 1 (один) комплект тактичного одягу та взуття, та поклав їх до транспортного засобу Toyota Hilux, сірого кольору, який був запаркований неподалік.

Таким чином, 05.04.2024 приблизно о 17 год. 02. хв., за адресою: АДРЕСА_8 , ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 одержали та розподілили неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , у вигляді 3 (трьох) комплектів тактичного одягу та взуття, вартістю на загальну суму 25687 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень, за списання матеріалів ЄО ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 462 від 07.02.2024 за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та не передання відомостей про виявлене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування для внесення їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: заявою ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення від 12.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.02.2024, протоколами обшуків від 05.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та у приміщенні ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 05.04.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 06.04.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.04.2024, протоколом огляду речей і документів (мобільний телефон ОСОБА_8 ) від 06.04.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.04.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.04.2024, протоколом огляду речей і документів (фіскальні чеки) від 27.04.2024, протоколом огляду речей і документів (мобільний телефон ОСОБА_16 ) від 29.04.2024, протоколом огляду (відеозаписи з камер відеоспостереження ФОП « ОСОБА_17 ») від 02.05.2024, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 02.04.2024, протоколом вилучення та огляду від 04.04.2024, протоколом ідентифікації (помітки) від 05.04.2024, протоколом огляду та вручення від 05.04.2024, протоколами за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи від 22.04.2024, протоколом за результатами проведення НСРД - візуальне спостереження за особою від 22.04.2024, протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи від 24.04.2024, протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи від 26.04.2024, протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи від 29.04.2024, протоколом за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 06.04.2024

Що стосується письмової заяви захисника стосовно провокації стороною обвинувачення щодо вчинення злочину та відповідно необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- незаконно впливати на свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.368 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

ОСОБА_4 перебуває на посаді начальника ВП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, у зв`язку з чим має доступ до всіх службових приміщень даного відділення поліції, що дає змогу останньому знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, зокрема оригіналів матеріалів ЄО № 462 від 07.02.2024, журналів реєстрації вихідних документів та вхідних документів, журналів отримання матеріалів єдиного обліку, та журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, а також матеріалів кримінального провадження № 12024166330000034 від 10.04.2024 за ч. 1 ст. 125 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за результатом розгляду вищевказаних матеріалів ЄО, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється напряму пов`язане з вищевказаними документами, та виконання ним службових обов`язків, та його посадової інструкцією.

3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_4 довготривалий час перебування в органах поліції, досвід отриманий за час перебування на різних посадах, а також те, що ОСОБА_4 на даний час займає вищевказану посаду,дає можливість останньому перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наприклад залучати сторонніх осіб, які самостійно та і через третіх осіб, у тому числі із співробітників поліції, будуть чинити тиск на вищевказаних свідків, які вже допитані та які встановлюються та планується допитати.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя з врахуванням того, що підозрюваний відсторонений від здійснення посадових обов`язків, міцності соціальних зв`язків приходить до висновку про відсутність виключних обставин щодо визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи ступінь встановлених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, наявність дружини та двох неповнолітних дітей, наявності поранень внаслідок виконання службових обов`язків, вважаю, що застава в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання ним встановлених КПК України процесуальних обов`язків.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не покидати межі Одеської області, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України. Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62024150020000190 від 13.02.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 липня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_9 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов`язки строком до 04 липня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не покидати межі Одеської області, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1