Рішення № 118902044, 07.05.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 р. справа №520/35129/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

-визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.07.2023 року № 963310184288 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 12.12.2022 року, що були подані 13.12.2022 року. вх. № 22346 Л-2000-22. вх. № 22343 Л-2000-22. вх. № 22344 Л-2000-22;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплатити різницю в сумі за період з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з урахуванням вже виплачених сум. а також виплатити компенсацію втрати частини пенсії за вказаний період у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 року з проведенням підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 року, з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю в сумі пенсії за період з 01.07.2022 року з урахуванням уже виплачених сум. а також виплатити компенсацію втрати частини пенсії за період з 01.07.2022 року у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 року з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю в сумі пенсії за період з 01.07.2022 року з урахуванням уже виплачених сум. а також виплатити компенсацію втрати частини пенсії за період з 01.07.2022 року у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком з 08.02.2014 року (пенсію призначено достроково згідно п. З Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учаснику бойових дій).

Ухвалою суду від 06.12.2023 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначив, що діяв в межах повноважень, встановлених законом, та просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній підтримав заявлені раніше позиції.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя Кухар М.Д. з 01.01.2024 по 14.01.2024 з 25.03.2024 по 07.04.2024 з 11.04.2024 по 12.04.2024 та 03.05.2024 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим 20.03.1997 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач 13.12.2022 року звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із трьома заявами від 12.12.2022 року, в яких просив:

-провести перерахунок його пенсії з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплатити різницю в сумі за період з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з урахуванням вже виплачених сум, а також виплатити компенсацію втрати частини пенсії за вказаний період у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії;

-провести перерахунок його пенсії з 01.07.2022 року з проведенням підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 року, з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком та негайно виплатити різницю в сумі пенсії за період з 01.07.2022 року з урахуванням уже виплачених сум. а також виплатити компенсацію втрати частини пенсії за період з 01.07.2022 року у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії;

-провести перерахунок його пенсії з 01.07.2022 року з проведенням підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком та негайної виплати різниці в сумі пенсії за період з 01.07.2022 з урахуванням вже виплачених сум, а також виплати компенсації втрати частини пенсії за період з 01.07.2022 у зв`язку із порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії.

Позивачем отримано лист від 26.12.2022 №13581-22343/Л-03/8- 2000/22, яким йому, з посиланням на нормативно-правові акти, роз`яснено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 по справі №520/55/19 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача з 30.05.2017. Інші зобов`язання в рішенні суду відсутні, а отже, вказане рішення виконано в межах покладених зобов`язань у встановленому чинним законодавством порядку. У разі незгоди, позивачу запропоновано право на оскарження у порядку, передбаченому законодавством.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача, звернувся з позовом до суду, в якому просив, серед іншого, зобов`язати відповідача прийняти рішення за вказаними заявами.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 520/1426/23 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяви Позивача від 12.12.2022 року (були подані 13.12.2022 року), за результатами розгляду яких прийняти відповідне рішення.

Рішенням відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.07.2023 року № 963310184288 Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії за вказаними заявами від 12.12.2023 року через відсутність підстав для такого перерахунку.

Відмову Відповідач мотивує, по-перше, відсутністю бюджетних асигнувань на виплату пенсій, додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, компенсаційних виплат тощо, що здійснюються відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

По-друге, Відповідач у вказаному рішенні надає пояснення щодо перегляду з 01.07.2022 року пенсії Позивача, а саме, що внаслідок якого розмір підвищення на виконання рішення суду залишено у розмірі, встановленому на 01.12.2021 року (від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 1934,00 грн, а саме 3384,50 грн та було проведено перерахунок підвищення учаснику бойових дій згідно з Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2022 року 2027,00 грн).

Відповідач пояснює це тим. що в рішенні суду від 21.02.2019 року у справі № 520/55/19 відсутні зобов`язання провадити перерахунки пенсії в подальшому.

Але, на думку позивача, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 по справі №520/55/19 встановлено право Позивача на проведення підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 року та з проведення підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач вважає вказане рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 19.07.2023 року № 963310184288 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Щодо не проведення перерахунку пенсії Позивача з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд вказує, що згідно п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських загонах і з`єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов`язку та особам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов`язку або інших обов`язків військової служби. - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказана норма закону була чинною на момент призначення пенсії Позивачу та є чинною в теперішній час. Незважаючи на це Відповідач не застосував вказану норму закону при призначенні пенсії Позивачу з 08.02.2014 року та не проводив підвищення пенсії Позивача згідно п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 50 процентів мінімальної пенсії за віком по 29.05.2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 520/55/19 між іншим було зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова провести, починаючи з 30.05.2017 року перерахунок пенсії Позивачу з проведенням підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження від 13 грудня 2019 року у справі №520/55/19 було замінено сторону виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: боржника - Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

В мотивувальній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 520/55/19 суд зазначив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно посвідчення від 03.04.2014 р. одержує пенсію за віком. ОСОБА_1 з 08.02.2014 р. перебуває на обліку в Шевченківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за віком, призначену згідно з п. З Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач є учасником бойових дій на території Республіки Афганістан (у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов`язку)...

Суд зазначає, що згідно п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються іншим учасникам війни з числа військовослужбовців, які проходили службу в складі діючої армії, партизанських загонах і з`єднаннях, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов`язку та особам вільнонайманого складу діючої армії, батькам та дружині, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовців, які загинули на фронті, при виконанні інтернаціонального обов`язку або інших обов`язків військової служби. - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

На теперішній час вказана норма законодавства є чинною.

Як встановлено судовим розглядом, позивач є учасником бойових дій на території Республіки Афганістан (у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов`язку), тобто він має право на отримання підвищення на 50 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд вважає посилання відповідача на те, що розмір мінімальної пенсії за віком для мети даного підвищення складає 19,91 грн., не відповідає Закону, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком як одна із основних державних соціальних гарантій в силу ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» не може бути нижчою від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З цього вбачається, що відмова відповідача у проведенні перерахунку підвищення пенсії позивачу відповідно до п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не відповідає вимогам чинного законодавства.

Тобто судовим рішенням, що набрало законної сили, вже було встановлено, що Позивач має право, як особа, яка є учасником бойових дій на території Республіки Афганістан (у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов`язку), на отримання підвищення на 50 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, вищевказані обставини, встановлені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду 21 лютого 2019 року у справі № 520/55/19 не підлягають доказуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 520/55/19 було зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова провести зазначений перерахунок пенсії Позивача починаючи з 30.05.2017 року, оскільки Позивач звертався до суду з вимогою проведення перерахунку його пенсії саме з30.05.2017 року. Це було пов`язано з тим, що Позивач оскаржував відмову Відповідача в перерахунку пенсії за його заявою від 30.05.2017 року.

При цьому Позивач мав право на отримання підвищення на 50 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня призначення йому пенсії, а саме з 08.02.2014 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач протиправно не нарахував Позивачу підвищення на 50 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року.

Щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії Позивача з 01.07.2022 року з проведенням підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З спи 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 рову та з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком.

В оскаржуваному рішенні Відповідач повідомив Позивача, що з 01.07.2022 року його пенсійну справу переглянуто, а саме розмір підвищення його пенсії буде складати фіксовану суму 3384.50 грн (розраховану від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.12.2021 року, що складає 1934,00 грн) та 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як учаснику бойових дій згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (станом на 01.07.2022 року 2027,00 грн).

Але, відповідач на свій розсуд встановив Позивачу з 01.07.2022 року підвищення його пенсії в фіксованому розмірі, що складає 175% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.12.2021 року (1934,00 грн * 175% = 3384,50 грн) без врахування зростань мінімальної пенсії за віком та 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як учаснику бойових дій згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як вже встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 по справі №520/55/19 встановлено право Позивача на проведення підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 року та з проведення підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідачем було проведено перерахунок пенсії Позивача з врахуванням зазначених підвищень, що були встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 по справі №520/55/19, за період з 30.05.2017 року по 31.05.2019 року.

Судом встановлено, що після 31.05.2019 року Відповідач продовжував нараховувати зазначені підвищення пенсії Позивачу з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком до 01.07.2022 року, що додатково доводить правомірність нарахування підвищень до пенсії враховуючи зростання мінімальної пенсії за віком.

Відмова нараховувати підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 року та підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» без врахування зростань мінімальної пенсії за віком суперечить самим нормам закону, оскільки вказані норми не закріплюють проведення нарахування в фіксованій сумі на певну дату.

Відповідно до абз. 2 ч. З ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Таким чином, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком (за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є величиною змінною, встановлюються кожного року Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік. У разі зміни такої величини проводяться також перерахунки доплат, підвищень, надбавок до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Масові перерахунки пенсій проводяться у зв`язку зі змінами в законодавстві автоматично та не потребують особистого звернення особи за таким перерахунком.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що відмова Відповідача провести перерахунок пенсії Позивача з 01.07.2022 року з проведенням підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла з 22.12.1995 року, та відмова провести перерахунок підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» без врахування зростань мінімальної пенсії за віком є протизаконною.

Щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату пенсій, додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, компенсаційних виплат тощо, що здійснюються відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, в Рішенні від 09.07.07р. №6-рп/2007 КСУ вказав на те. що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД. Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

За практикою ЄСПЛ. зокрема у справі «Шмалько проти України», суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків».

В будь-якому разі відсутність бюджетних асигнувань на виплату пенсій, додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, компенсаційних виплат тощо може приводити до тимчасових затримок у їх виплаті, чи виплати в порядку черговості по мірі надходження таких бюджетних асигнувань. Але припинення пенсійних нарахувань визначених законом або рішенням суду зовсім через відсутність бюджетних асигнувань є незаконною.

Щодо проведення перерахунку пенсії за минулий час, то чітка правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 19.03.2019 р. у справі № 806/1952/18, а саме: строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведениям перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА 6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1.12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА 7 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час. у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201 /9987/17(2-а/201/304/2017). Якщо брати до уваги ч. 2 ст. 122 КАС України, за якою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо вимоги виплатити компенсацію втрати частини пенсії за період з 01.07.2022 року у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі пенсії.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. З Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

При цьому, суд враховує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. З Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. З Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 16.04.2020 у справі за № 200/11292/19-а.

У даному випадку, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Слід також зазначити, що V постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а. від 11.07.2018 року по справі №487/6923/16-а", від 18.09.2018 по справі №522/535/17, від 25.10.2018 по справі №420/1410/17 зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, враховуючи їх передчасність, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Отже, суд робить висновок, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.07.2023 року № 963310184288 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 12.12.2022 року, що були подані 13.12.2022 року. вх. № 22346 Л-2000-22. вх. № 22343 Л-2000-22. вх. № 22344 Л-2000-22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України Про пенсійне забезпечення та виплатити різницю в сумі за період з 08.02.2014 року по 29.05.2017 року з урахуванням вже виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 року з проведенням підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. З ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції, що діяла з 22.12.1995 року, з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю в сумі пенсії за період з 01.07.2022 року з урахуванням уже виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 року з проведенням підвищення його пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України Про пенсійне забезпечення, з врахуванням зростань мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю в сумі пенсії за період з 01.07.2022 року з урахуванням уже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

Повний текст рішення складено 07 травня 2024 року.

Суддя Кухар М.Д.