Рішення № 118901560, 25.04.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18413/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Гриценко А.О.,

представника позивача Пшеничного О.Л.,

представника відповідача Набок В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім"Кременчукнафтопродуктсервіс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00082640701 від 13.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт перевірки, яким встановлено ряд порушень. На підставі зазначеного акту перевірки відповідач виніс безпідставне та протиправне податкове повідомлення-рішення. У зв`язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18 січня 2024 року.

11 січня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на факти викладені в акті перевірки. Доводи, викладені у позові, ГУ ДПС у Полтавській області вважає безпідставними та необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України.

18 січня 2024 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача на 01 лютого 2024 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року судом закрито підготовче засідання та ухвалено перейти до розгляду справи по суті, розгляд справи призначено на 22 лютого 2024 року.

У судовому засіданні 25 квітня 2024 року представник позивача просив задовольнити позовну заяву з підстав, викладених у ній.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та поясненнях.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (код ЄДРПОУ 36093194) зареєстровано як юридична особа 02.09.2008 року, номер запису про проведення державної реєстрації 15851020000006506.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 05.01.2022 № 19-П, розпочата документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (податковий номер 36093194) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.09.2021.

За результатами перевірки складено акт від 09.08.2023 № 8047/16-31-07-01-02/36093194 (далі акт перевірки), згідно висновку якого встановлені наступні порушення:

1. п. 44.1 ст. 44, ст. 46, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5. НП(С)БО 15 "Дохід", п. 18 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п. 7 НП(С)БО 16 "Витрати", п. 4, п. 8 НП(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2, 2.13, 3.1, 3.5, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 45564468 грн., в т.ч. за 1 квартал 2019 2562304 грн., 2 квартал 2019 8676272 грн., 3 квартал 2019 15413 748 грн., 4 квартал 2019 10500 576 грн., 2 квартал 2021 8380 946 грн., 3 квартал 2021 30622 грн.

ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" не погоджуючись з висновками акта перевірки, направлено на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення від 23.08.2023 № 952, в якому платником висловлено незгоду по донарахованих сумах: щодо заниження податку на прибуток в сумі 45 564 468 грн.

Головне управління ДПС у Полтавській області висновки акта перевірки від 09.08.2023 № 8047/16-31-07-01-02/36093194 залишені в частині заниження податку на прибуток в сумі 45564468 грн., в т.ч. за 1 квартал 2019 963772 грн., 2 квартал 2019 4 739 410 грн., 3 квартал 2019 7835362 грн., 4 квартал 2019 22183 860 грн., 2 квартал 2021 9811441 грн., 3 квартал 2021 30622 грн., а заперечення частково задовольняє в частині визначення курсу долара США на звітні дати складання Балансу.

Головне управління ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00082640701 від 13.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 45464468,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 8930601,00 грн.

Позивач не погодилося з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його в судовому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється оподаткування, податки і збори. А відповідно до ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. А первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 цього закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (зазначена норма введена в дію 01.01.2018 року).

Згідно до п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (із змінами і доповненнями) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, будь - які документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, у розумінні приписів п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню №00082640701 від 13.09.2023, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні підстави.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством за 4 квартал 2018 в фінансовій звітності відображено віднесення до складу інших витрат (р. 2270 Звіту про Фінансовий результат по формі № 2) втрати від неопераційних курсових різниць, в розмірі 240 810 000 грн. за кредиторською заборгованістю, відображеної в журналі-ордері по рахунку 377.6 (Інші розрахунки з контрагентами), яка рахується по підприємству нерезиденту ДАКСТОН ХОЛДІНЗ ЛІМІТЕД, Кіпр за договором купівлі- продажу цінних паперів № 309-БВ від 05.06.2012 (розмір заборгованості складає 20 206 443,54 дол. США), а саме:

Станом на 01.10.2018

№№Субконтоссальдо Дтсальдо КтДДеб. ОборотККред. Оборотсальдо Дтсальдо Кт11ДАКСТОН ХОЛДІНЗ ЛІМІТЕД 318 626 436,52 318 626 436,52 Купівля-продаж ЦП №309-БВ від 05.06.12318 626 436,52 318 626 436,52 Всього318 626 436,52 318 626 436,52Згідно п. 4 НП(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" під поняттям "курсова різниця" мають на увазі різницю між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. При цьому валютним курсом для цілей бухгалтерського обліку вважають виключно курс НБУ (п. 4 НП(С)БО 21).

Курсову різницю визначають тільки за монетарними статтями Балансу, а саме за:

1) грошовими коштами - інвалютою в касі та на рахунках підприємства у банках;

2) активами та зобов`язаннями, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей/їх еквівалентів - дебіторською та кредиторською заборгованістю, яку буде погашено грошима.

Розраховувати курсові різниці за монетарними статтями - обов`язок підприємства, а не його право.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані чи сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21).

Зокрема грошова дебіторська заборгованість в інвалюті; грошова кредиторська заборгованість в інвалюті; іноземна валюта на рахунку підприємства та в касі; валютна позика; депозит в іноземній валюті тощо.

Для монетарних статей в інвалюті п. 8 НП(С)БО 21 встановлює дві дати для визначення курсових різниць:

1) дату здійснення господарської операції;

2) дату балансу.

На підставі п. 1 розд. II НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" підприємства складають баланс на кінець останнього дня звітного періоду. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підприємства повинні складати квартальну та річну фінансову звітність.

Офіційний порядок визначення курсових різниць такий: їх визначають за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (п. 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів").

Розрахунок курсової різниці здійснюють за такою формулою:

КР = СГО х (К2 К1),

де:

КР сума курсових різниць;

СГО сума господарської операції (монетарної статті);

К1 курс НБУ на дату виникнення монетарної статті чи дату балансу (залежно від того, яка подія сталася пізніше);

К2 курс НБУ на дату визначення курсової різниці (на дату балансу чи на дату розрахунків).

У бухгалтерському обліку курсові різниці відображають залежно від результату такого розрахунку та виду операції:

якщо «позитивний результат», то такий результат:

- для кредиторської заборгованості включають до витрат та відображають на субрахунку 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць";

якщо "від`ємний результат", то такий результат:

- для кредиторської заборгованості включають до доходів та відображають на субрахунку субрахунок 744 "Доходи від неопераційних курсових різниць".

Суд зазначає, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати» (надалі за текстом П(С)БО 16) визначено:

« 5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

7. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

9. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

9.6. Балансова вартість валюти.

20. До інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.».

Згідно з вимогами п. 7 НП(С)БО 16 "Витрати":

"Витрати, визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені".

Відповідно до п. 18 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": "Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей".

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності" пунктом 3.20. у статті "Інші витрати» відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; витрати підприємств (крім тих, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами) від зміни балансової вартості фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 18 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": "Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей".

Відповідно п. 44.1. ст. 44. ПК України:

«Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».

Таким чином, в порушення п. 44.1 ст. 44, ст. 46, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5. НП(С)БО 15 «Дохід», п. 18 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати», п. 4, п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2, 2.13, 3.1, 3.5, 3.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ТОВ «ТД «КНПС» неправомірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а саме показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження в сумі 353513460 грн. в т.ч. за 2018 253135 931 грн., 2019 15961070 грн., три квартали 2021 84416459 грн. та завищення в сумі 100 377 529 грн., в т.ч. за 2020 100377529 грн.

Платник податків зазначає, що на підставі п.п. 4,5 П(С)БО 6 подано уточнюючу фінансову звітність за 2018 рік на початок звітного 2019 року. (в статті 2270 «Інші витрати» відображено нарахування неопераційних курсових різниць на суму 240855 634 грн. (курс доллара на 31.12.2018 (27,6883 грн. за НБУ) на вартість цінних паперів, де отримало суму продажу на 31.12.2018 рік 559 482 071 грн., попередній залишок в обліку складав 318626437 грн. (31.12.2015 рік), тобто різниця на 2018 рік з урахуванням коливання курсу склали 240855634 грн.). Тому ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» вважає, що дана сума не є фактором заниження показника рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток)» за 2018 рік.

Згідно з вимогами п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати, визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені».

Відповідно до п. 18 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: «Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей».

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» пунктом 3.20. у статті «Інші витрати» відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; витрати підприємств (крім тих, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами) від зміни балансової вартості фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (п. 4, 5) регламентує порядок виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності в попередніх роках. Виправлення здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Також потрібно повторно відобразити порівняльну інформацію у фінансовій звітності.

На дату виявлення помилки складають бухгалтерську довідку, у якій треба відобразити факт допущення помилки і порядок її виправлення: навести виправне проведення кореспонденцію рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухобліку 1 6 класів (Інструкція, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291).

Результат виправлення помилки відображається у формах фінзвітності:

- Баланс форми № 1, № 1-м, № 1-мс за поточний звітний період графа 3 рядка 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» заповнюється з урахуванням виправлення помилки;

- Звіт про фінансові результати № 2, № 2-м, № 2-мс за поточний період у відповідному рядку графи 4 наводиться правильна інформація за минулий період;

- Звіт про рух коштів (форма № 3, № 3-н) за поточний період у графі «За аналогічний період попереднього року» відображають правильні дані з урахуванням виправлення помилки;

- Звіт про власний капітал форми № 4 за звітний рік заповнюється рядок 4010 «Виправлення помилок»;

- Примітки до річної фінзвітності за звітний рік тут розкривається зміст і сума помилки; вказуються статті фін.звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного подання порівняльної інформації; потрібно відобразити факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або вказати на недоцільність їх повторного оприлюднення (п. 20 НП(С)БО 6).

Виправлення цієї помилки (у рамках строку давності для нарахування податкових зобов`язань з п. 102.1 ПК України) вплинуло на об`єкт обкладення податком на прибуток. Тому, потрібно подати уточнену декларацію з податку на прибуток та уточнену фінансову звітність (як додаток до декларації) за відповідні періоди (п. 50.1 ПК України; ЗІР, категорія 102.20.02).

Також, позивач акцентував увагу на невірно визначений курс долара США на звітні дати складання Балансу, а саме: - згідно курсу НБУ за 31.12.2019 курс долара складає 23,6862 грн. за 1 долар., згідно даних акта перевірки 23,2929 грн.; - згідно курсу НБУ за 3І.12.2020 курс долара складає 28,2746 грн. за 1 долар., згідно даних акта перевірки 28,2605 грн.

В ході проведення перевірки при розрахунку доходів та витрат від неопераційних курсових різниць використано дані сайту minfin.com.ua станом на звітну дату балансу.

В запереченні платник податків акцентував увагу на невірно визначений курс долара США на звітні дати складання Балансу, а саме:

- згідно курсу НБУ за 31.12.2019 курс долара складає 23,6862 грн. за 1 долар., згідно даних акта перевірки 23,2929 грн.;

- згідно курсу НБУ за 3І.12.2020 курс долара складає 28,2746 грн. за 1 долар., згідно даних акта перевірки 28,2605 грн.

При перевірці даних розбіжностей згідно офіційного сайту НБУ (bank.gov.ua) встановлено, що платником податків вірно зазначені курси на звітні дати, тому було проведено перерахунок доходів та втрат від неопераційних курсових різниць.

Таким чином, перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за результатами розгляду заперечення та перерахунку курсових різниць, встановлено відхилення таких показників:

- по рядку 2240 "Інші доходи" встановлено його заниження в сумі 56367 896 грн., в т.ч. за 2018 рік 12325931 грн., 2019 рік 8013876 грн., 2020 рік 28159700 грн., три квартали 2021 7868389 грн.;

- по рядку 2270 "Інші витрати" встановлено його завищення в сумі 317642981 грн., в т.ч. за 2018 240 810 000 грн., три квартали 2021 76 832 981 грн.;

- по рядку 2270 "Інші витрати" встановлено його заниження в сумі 120874945 грн., в т.ч. за 2020 рік 120 874 945 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 за результатами розгляду заперечення та перерахунку курсових різниць, встановлено його заниження в сумі 45564468 грн., в т.ч. за 1 квартал 2019 963772 грн., 2 квартал 2019 4739410 грн., 3 квартал 2019 7835362 грн., 4 квартал 2019 22183860 грн., 2 квартал 2021 9811441 грн., 3 квартал 2021 30622 грн.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його правова позиція, і не довів не протиправності спірного податкового повідомлення-рішення податкового органу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (вул.Халаменюка,буд.8, офіс.540, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 36093194) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення).

Повне рішення складено 07 травня 2024 року

Головуючий суддя Г.В. Костенко