Ухвала суду № 118899359, 08.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2024 рокуСправа № 160/10658/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №18076855 від 17.12.2014 прийняте Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року залишена без руху і встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків в позовній заяві з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів; квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви по справі № 160/16058/24; належними чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 18076855 від 17.12.2014 прийняте Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

06 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку та квитанція про сплату судового збору. На обґрунтування поважності причин пропуску строку щодо оскарження рішення № 18076855 від 17.12.2014 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, позивачка зазначила, що дізналася про наявність помилки в Реєестрі прав власності на нерухоме майно тільки в грудні 2023 року коли отримала від податкового органу податкові повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухоме майно. Під час звіряння розрахунків із податковим органом позивач виявила невідповідність фактичної площі будинку, площі, яка внесена до реєстру. Отже до грудня 2023 року позивач не знала про наявність помилки в реєстрі прав власності на нерухоме майно і не повинна була знати, оскільки в громадянина відсутній обов`язок і можливість перевіряти державний орган реєстрації прав власності. Жодним законом не закріплено обов`язок громадянина перевіряти чи правильно державний орган відобразив відомості про об`єкт права власності в реєстрі. Тож позивач всі 10 років вважала, що все зареєстровано правильно. Позивач не знала і не могла дізнатися про наявність помилки, допущеної відповідачем у справі в 2014 році під час проведення реєстраційних дій.

Суд, уважає наведенні позивачкою причини пропуску строку звернення до суду не поважними, оскільки поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся по його захист до суду, недостатньо.

Із матеріалів позовної заяви судом встановлено, що визначена в оскаржуваними рішенні площа квартири 197,2 кв.м. відповідає площі, яка визначена у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 17.12.2014 року (Індексний номер 31143280), тобто позивачці було достеменно відомо, яка площа квартири перебуває у неї у власності, і про виправлення помилки не зверталась.

Крім того, із наданого до матеріалів позовної заяви копії рішення суду від 17.06.2015 року по справі № 804/5561/15, вбачається, що представник ОСОБА_1 -Глядченко В.М. приймав участь у справі та у судовому рішення у зазначеній справі, судом було встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2014 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 , розмір часток 1/1, загальною площею 197,2 кв.м., житловою площею 64,2 кв.м.

Отже, позивачці та її представнику було відомо з грудня 2014 року про загальну площу квартири яка, зокрема, зазначена у Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке позивачкою не оскаржується.

Таким чином, позивач, через триваючу пасивну поведінку відносно своїх прав пропустив строк звернення до суду, а суд не знаходить підстав для його поновлення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_2 підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ч. 2 ст. 123, п.1 ч.4 ст.169, ст. КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев