Ухвала суду № 118896412, 02.05.2024, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1091/24

Провадження № 2-1040/24

ухвала

02 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.02.2024 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Звертаючись до суду з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Каращуком В.Г. заявлено клопотання про призначення судово-імунологічної експертизи, з метою встановлення чи є позивач ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої просив доручити експертам ТОВ «Мама Папа» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21).

У підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, підтримав клопотання про призначення судово-імунологічної експертизи.

Відповідач та його представник у підготовче судове засідання не з`явились, від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності відповідача та його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Як вбачається із змісту ст.76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасників справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до вимог ч.7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність, за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом-також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно вимог ч. 5 ст.1 06 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до вимог ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

П.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.06.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05,§ 34,від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Враховуючи, що предметом доказування у справі є наявність кровного споріднення між позивачем та малолітньою дитиною, для з`ясування обставин у справі необхідні спеціальні знання в області генетики, а тому у справі необхідно призначити судово-імунологічну експертизу.

Щодо питань, які необхідно поставити на вирішення експерту, суд зазначає, що з метою повного та ефективного розгляду даної справи експерту необхідно наступне запитання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Щодо визначення установи, якій слід доручити проведення даної експертизи суд приходить до наступного висновку.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).

Як вбачається з заявленого представником позивача клопотання, така просить проведення експертизи доручити ТОВ «Мама Папа» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що проведення експертизи необхідно доручити експертам ТОВ «Мама Папа» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21).

Відповідно до п.5 ч.1, ч.4 ст.252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, про що постановляє ухвалу.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний час, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.103, 104, 108, 109, 197, 252, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача задовольнити.

Призначити у цивільній справі судово-імунулогічну експертизу, проведення якої доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21).

На розгляд та вирішення експерта поставити запитання:

-Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Надати експертам дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів експертизи при її проведенні.

Зобов`язати позивача сторін з`явитись у визначений експертами день та час для відібрання біологічних зразків і проведення експертизи.

Попередити сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбаченіст. 109 ЦПК України.

Витрати по проведенню зазначеної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у даній цивільній справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя : Т.Г. Сташків