Рішення № 118895786, 08.05.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/1598/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

08 травня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Степанчук С.А.,

за участю: представника позивача - прокурора Ліньова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу №275/1598/23 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації,

ВСТАНОВИВ :

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації.

Вимоги позовної заяви обгрунтував тим, що відповідачка, будучи громадянкою російської федерації, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04 лютого 2022 року №193 , набула права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820983900:03:000:0088, площею 1,7699га, що знаходиться на території Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Строк відчуження вказаної земельної ділянки сплив , але станом на 09 листопада 2023 року в добровільному порядку ОСОБА_1 , будучи іноземцем - не виконала свій обов"язок по відчуженню земельної ділянки .

Позивач просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,7699 га, кадастровий номер 1820983900:03:000:0088, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Брусилівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір .

В суді представник позивача- прокурор Ліньов О.В. позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві,просив їх задовольнити , не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилася, заяв та клопотань до суду не надходило.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити його.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що прокурором Коростишівської окружної прокуратури було здійсноно запит до Коростишівського сектору Управління ДМС у Житомирській області від 12 вересня 2023 року №53/2-1287 вих.-23 про надання відомостей щодо фактів документування паспортом гр. України, паспортом гр. України для виїзду за кордон, посвідкою на тимчасове або постійне проживання на теріторії України щодо ОСОБА_1 , національний паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30 червня 2005 року, видавник:610-002.

Листом Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області підтверджується, що в управлінні відсутня інформація щодо ОСОБА_1 .

Згідно інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №353801819 від 09 листопада 2023 року у громадянки ОСОБА_1 у приватній власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1820983900:03:000:0088, площею 1,7699 га .

Відповідно до листа від 22 вересня 2023року № 10-6-0.6-3331/2-23, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило Радомишльський відділ Коростишівської окружної прокуратури про те, що вони не зверталися до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку. так як обмежено фінансування та відсутні кошти для сплати судового збору; не заперечували щодо звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області .

Листом Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 13 вересня 2023 року №04-18/1620/23 підтверджується, що відповідно до відомостей зазначених в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 1820983900:03:000:0088, площею 1,7699 га - власником земельної ділянки є ОСОБА_1 . Інформація щодо місця її реєстрації та проживання відсутня .

Статтями 13,14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст.39 Закону України«Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, які належать до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до ч. 5 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частинами 3 та 4 ст.81 ЗК України визначено,що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з вимогами ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст.140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п. «в» ч. 1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).

Пунктом 10 ч. 1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст.356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015№15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави,якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади,орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. За п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва. Компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відомостей про відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.

Враховуючи, що відповідач, будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після прийняття спадщини і державної реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, суд вважає, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України, процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку, наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак до тепер земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору .

На підставі статей 13, 14, 41 Конституції України, статей 38,39 Закону України " Про міжнародне приватне право", ст.ст. 81,145 ЗК України, ст.ст. 346,354 ЦК України та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 81, 89,141, 258-259, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України,суд-

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1820983900:03:000:0088, загальною площею 1,7699 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Брусилівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури

(р/р:UA59017203431100010000111049, МФО820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ:02909950) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з його проголошення.

Суддя Л. І. Лівочка