Вирок № 118892773, 08.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31693/23

Провадження № 1-кп/947/442/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001120 від 13.08.2023 року у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2015 та 2020 року народження, працюючого за наймом водієм, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2023 року приблизно о 20:40 год., ОСОБА_6 грубо порушив пункти: 2.3. «б»; 10.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил), які зобов`язують водія:

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3 -«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_6 керуючи технічно справним автобусом марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався у вечірній час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю в м. Одесі по вул. Дача Ковалевського, з боку вул. Горіхова в напрямку пров. Монастирський, на прямій ділянці дороги, де організовано двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках.

Здійснюючи рух по вул. Дача Ковалевського, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу біля буд. № 111-Ж, водій ОСОБА_6 вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди не прийняв тим самим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який знаходився лежачи на проїзній частині у нерухомому стані.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, у вигляді поєднаної травми голови, шиї, тулуба, кінцівок:

-відкрита черепно-лицьова травми: множинні синці, садна і забійні рани голови, багатоуламковий перелом кісток і хрящів носа, перелом нижньої щелепи справа поміж 2-м і 3-м правими зубами з розривом ясен і крововиливом в ділянці слизової оболонки нижньої губи та ясен нижньої щелепи, вогнищевий крововилив в м`яких тканинах потиличної ділянки голови, лінійні переломи кісток черепу, крововилив під м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку, мозочку та стовбура мозку;

-закритої травми ший, грудної клітки і живота: садно правої бічної поверхні ший, крововилив під передньою повздовжньою зв`язкою шийного відділу хребта та крововилив в м`яких тканинах шиї, циркулярний крововилив м`яких тканинах гортані, садна передньої поверхні грудної клітки та правої бічній поверхні живота, садно передньо-бічної поверхні живота зліва та поперекової ділянки тулуба зліва, синці задньої поверхні грудної клітки у верхній третині, садно поперекової ділянки тулуба, крововиливи в м`яких тканинах передньої, задньої і бічних поверхонь грудної клітки, перелом грудини поміж 3-ми і 4-ми ребрами 3 крововиливом в м`яких тканинах по внутрішній поверхні грудини, множинні багатоуламкові переломи правих і лівих ребер з крововиливом і розривами пристінкової плеври, крововилив переднього, середнього і заднього середостіння, уламкові переломи правої і лівої лопаток, уламкові переломи остистих відростків 4,5,6,7,8-грудних хребців та 1,2-го поперекових хребців, розриви грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнину (в правій плевральній порожнині 100 мл рідкої крові та згорток крові, масою 180 г, в лівій плевральній порожнині 40 мл рідкої крові та згорток крові, масою 140 г), розриви печінки, розтрощення селезінки, крововиливи під капсулою підшлункової залози, в товщі брижі тонкої кишки та жировій капсулі обох нирок;

-травми кінцівок: синець правого надпліччя і задньо-зовнішньої поверхні правого плеча, садно зовнішньої, задньої і передньої поверхонь правого плеча, передньої і задньої поверхонь правого передпліччя та тильної поверхні правої кисті, садно передньо-зовнішньої поверхні лівого плеча, циркулярні крововиливи в м`яких тканинах правого і лівого плеча та правого передпліччя, садно передньої, зовнішньої і задньої поверхонь правого стегна, передньої і зовнішньої поверхонь правого колінного суглоба та передньої і зовнішньої поверхні правої гомілки, садна лівого стегна, лівого колінного суглоба і лівої гомілки, садно тильної поверхні лівої стопи, садно задньої поверхні лівої гомілки у верхній, середній та нижній третинах, карманоподібне відшарування підшкірно-жирової клітковини від підлеглих м`язових тканин лівої гомілки та правого стегна у верхній, середній і нижній третинах.

Смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаної травми голови, шиї, тулуба, кінцівок, спричиненої під час дорожньо-транспортної події, у вигляді перелому кісток черепу та крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку, множинних переломів правих і лівих ребер, розривів легенів і грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнину, розривів печінки та розтрощення селезінки.

Всі тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_9 та зазначені у п. «а,б,в» даних підсумків, заподіяні при дорожньо-транспортній події одночасно і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя та згідно з п.п. 2.1.1. (а), 2.1.3. (б), 2.1.3. (т), 2.1.3. (П), 2.1.3. (o), 2.1.3. (п) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

В умовах даної пригоди дії водія автобусом марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 регламентувались вимогами пунктів 2.3. «б»; 12.3 «Правил дорожнього руху», згідно з якими йому було необхідно бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пункту 12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, за правовою кваліфікацією - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 12.08.2023 року приблизно о 20:40 год., керуючи автобусом марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Дача Ковалевського, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу біля буд. № 111-Ж, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який знаходився лежачи на проїзній частині у нерухомому стані, в результаті чого останній загинув на місці події. Потерплій лежав на асфальті внаслідок сутички, яка відбувалася на проїжджій частині.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Повідомив суду, що добровільно відшкодував потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 75000 гривень. Що стосується моральної шкоди, обвинувачений просить суд стягнути її з страхової компанії.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що померлий ОСОБА_8 являється його чоловіком. Очевидцем подій не була, він слідчого їй стали відомі обставини справи. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просить задовольнити у повному обсязі. Просить призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Водночас, не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, його вина також підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001120 від 13.08.2023 року; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.03.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею та схемою ДТП; висновком експерта № 2325 від 08.09.2023 року за результати проведення судово-медичної експертизи трупу з ілюстрованою фото-таблицею; висновок експерта № 1444/розтин № 2325 від 14.08.2023 року з ілюстрованою фото-таблицею;, за результатами проведення судово-імунологічного дослідження зразка крові трупу; висновок експерта № 23-4291 від 13.09.2023 року з ілюстрованою фото-таблицею;, за результатами проведення автотехнічної експертизи обставин наїзду автобуса марки А09201 «Богдан», номерний знак НОМЕР_1 на людину; висновок експерта № 23-4246 від 13.09.2023 року з ілюстрованою фото-таблицею, за результатами судової автотехнічної експертизи технічного стану автобуса марки А09201 «Богдан», номерний знак НОМЕР_1 систем керування та ходової частини вказаного транспортного засобу; висновок експерта № 23-4247 від 12.09.2023 року з ілюстрованою фото-таблицею;, за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи слідів на автобусі марки А09201 «Богдан», номерний знак НОМЕР_1 .

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого та потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, часткове відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, той факт, що у обвинувачений має на утриманні двох малолітніх дітей ( ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, а також думку потерпілого, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази по кримінальному провадженню, а саме: електронні носії інформації, на яких зафіксовані хід та результаті слідчих (розшукових) та процесуальних дій - зберігати в матеріалах справи; маршрутне таксі - загальний автобус марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_12 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 - вважати повернутим власнику.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушення.

За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 7 169,40 грн. (судова транспортно-трасологічна експертиза, вартістю 3 823, 68 гривень; судова авто технічна експертиза технічного стану транспортного засобу, вартістю 1 433, 88 гривень, судова авто технічна експертиза за обставинами ДТП, вартістю 1 911, 84 гривень.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 , у якій остання просить суд: стягнути солідарно з ОСОБА_6 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на її користь майнову шкоду у сумі 1263, 30 гривень, витрати на поховання у сумі 83 100 гривень та моральну шкоду у сумі 1 000 000 гривень, а всього 1 083 100 гривень, суд виходить с наступного.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Стаття 62 КПК України передбачає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

З метою гарантування правової визначеності щодо застосування інституту цивільного позову у кримінальному провадженні та з метою забезпечення єдності та сталості відповідної судової практики суд вважає, що положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред`явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов`язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою), як це має місце у випадку з ПАТ «Страхова компанія «УСГ» у справі, що розглядається.

Тому в контексті частини 1 статті 128 КПК України юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, може бути ПАТ «Страхова компанія «УСГ».

Адже ПАТ «Страхова компанія «УСГ» виступає такою юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність перед особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди і яка має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити до неї цивільний позов.

Залучення ПАТ «Страхова компанія «УСГ» як цивільного відповідача узгоджується зі статтями 62, 128 КПК України. Крім цього, таке тлумачення відповідає положенням статей 47, 48 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за якими здатністю особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільною процесуальною дієздатністю), так само як і можливістю бути позивачем та відповідачем у суді, наділені юридичні особи.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МПАТ «Страхова компанія «УСГ» за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення.

Так рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.

Отже, ПАТ «Страхова компанія «УСГ» приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку.

У постанові КЦС від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц касаційний суд висловився про необхідність стягнення страхового відшкодування не зважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах необхідного строку, а в постанові ККС від 30 серпня 2018 року у справі № 732/865/16-к посилання страховика на те, що потерпілий не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, було відхилено касаційним судом.

У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту».

Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.

Водночас у межах кримінального провадження за ст.286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. Тобто в цьому разі не звернення потерпілого безпосередньо доПАТ «Страхова компанія «УСГ» або страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

У справі, що розглядається, йдеться про звернення з цивільним позовом потерпілого до цивільного відповідача, тобто про правовідносини щодо відшкодування заподіяної шкоди шляхом подання цивільного позову до суду в межах кримінального провадження, які виникли безпосередньо між потерпілим від ДТП та ПАТ «Страхова компанія «УСГ».

Крім цього, для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковою умовою.

Таким чином, аргументи ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про порушення вимог статей 35, 36 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» у зв`язку з не зверненням потерпілого із заявою про виплату відшкодування суд відхиляє.

Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Відповідно до ст.27 Закону України, «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до страхового полісу № АР/ 374059 ПАТ «Страхова компанія «УСГ» вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за завдану шкоду життю і здоров`ю становить 320 00 гривень, страхова сума за пошкоджене майно становить 160 000 гривень.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» в частині стягнення завданої шкоди в наслідок ДТП життю та здоров`ю потерпілої та моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_8 підлягають задоволенню частково, а саме в частині страхової суми на одного потерпілого за завдану шкоду життю і здоров`ю становить 320 000 гривень.

Повертаючись до цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 та ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про стягнення матеріальної шкоди, суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вимоги про стягнення матеріальної шкоди є обґрунтовані і підтверджені документально.

Так, загальна сума матеріальних витрат пов`язаних з ритуальними послугами, поминальним обідом та придбання ліків, становить 84 363, 30 гривень, що підтверджується відповідними документами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до розписки від 18.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_6 грошові кошти у якості погашення матеріальної шкоди внаслідок ДТП 12.08.2023 року у сумі 74 850 гривень.

Таким чином з ПАТ «Страхова компанія «УСГ» слід стягнути на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 9 513, 30 гривень.

Разом з тим, суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_6 заподіяло моральної шкоди потерпілій ОСОБА_5 , що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в результаті цієї трагедії та в даному випадку моральна шкода після її нанесення, по суті є непоправною і не може бути відшкодована в повній мірі.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також беручи до уваги ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вважає таким, що підлягає задоволенню частково на загальну суму 180 000 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 124, 129, 349, 368, 373-374, 376, 392-395, КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 КК України та призначити показання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 7 169,40 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2023 року по справі № 947/25496/23, провадження № 1-кс/947/10429/23 на маршрутне таксі - загальний автобус марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_12 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 із скасуванням заборони на відчуження та розпорядження.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: електронні носії інформації, на яких зафіксовані хід та результаті слідчих (розшукових) та процесуальних дій - зберігати в матеріалах справи; маршрутне таксі - загальний автобус марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_12 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 - вважати повернутим власнику.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ЄДРПОУ: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_5 , матеріальну шкоду, завдану в наслідок вказаного кримінального правопорушення на загальну суму 9 513, 30 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ЄДРПОУ: 30859524 на користь ОСОБА_5 , моральну шкоду, завдану в наслідок вказаного кримінального правопорушення на загальну суму 320 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 , 23.01.1986 на користь ОСОБА_5 , моральну шкоду, завдану в наслідок вказаного кримінального правопорушення на загальну суму 180 000 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1