Рішення № 118881313, 08.05.2024, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/214/24

Провадження № 2/169/135/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук О. В.,

з участю

секретаря судового засідання Гаврилюк Н.В.,

справа № 169/214/24

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Турійська селищна рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Турійська селищна рада Ковельського району Волинської області про позбавлення батьківських прав,

представник третьої особи Ваврищук В.О. ,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є матір`ю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дитини ОСОБА_2 народила сина не перебуваючи у шлюбі, відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Відповідач проживає за межами території України. До моменту виїзду за кордон мати дитини зловживала спиртними напоями, не цікавилася матеріальним становищем та життям сина. Фактично вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням неповнолітнього займається його сестра - позивач, котра має власну сім`ю та створила належні умиви для проживання свого брата, бере активну участь в його матеріальному та грошовому забезпеченні, піклується про стан здоров`я, фізичний і духовний розвиток, дбає про забезпечення харчування, медичного огляду та лікування. Відповідно до наявних документів мати динини хоча й зареєстрована разом з дитиною, однак не проживає разом із сином, тривалий час перебуває за кордоном, не піклується про розвиток останнього. 17 січня 2024 року підписала заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина: ОСОБА_3 . На підставі наведеного позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 29 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 08 березня 2024 року відкрито провадження усправі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд справи.

Будь-яких інших процесуальних дій у справі не вчинялося.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та вчасно, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та вчасно, в нотаріально засвідченій заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Турійської селищної ради Волинської області, як орган опіки та піклування - Ваврищук Вікторія Олександрівна, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 206 Цивільного кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 18 листопада 2009 року Соловичівською сільською радою Турійського району Волинської області батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Оцінюючи характеристику на ОСОБА_2 , видану 12 січня 2024 року Турійською селищною радою Волинської області встановлено, що остання зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким належного догляду не здійснює, оскільки постійно перебуває за кордоном. Фінансової допомоги на утримання не надає, участі у вихованні сина не приймає. Характеризується посередньо (а. с. 13).

Відповідно до характеристики виданої Обенизькою гімназією Турійської селищної ради на ОСОБА_3 від 12 січня 2024 року, вбачається, що неповнолітній виховується в неповній сім`ї, мати не цікавиться шкільним життям та успіхам дитини, не відвідує батьківські збори. Усім необхідним шкільним приладдям дитина забезпечена завдяки турботі сестри ОСОБА_7 , яка систематично цікавиться навчанням брата, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами (а. с. 14).

Службою у справах дітей проведено обстеження умов проживання родини позивача, відповідно до якого встановлено, що вони проживають за адресою АДРЕСА_1 . До складу сім`ї позивача належать: чоловік ОСОБА_8 , донька ОСОБА_9 , донька ОСОБА_10 , матір ОСОБА_2 та рідний брат позивача ОСОБА_3 . Згідно акту обстеження умов проживання в сім`ї створено належні умови для нормального розвитку, навчання та відпочинку дітей, є достатній запас продуктів харчування, для Любомира є окрема кімната, облаштована усім необхідним. Результатом обстеження умов проживання є рекомендація щодо підготовки документів для подання заяви про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки вбачається, що мати фактично не проживає за місцем реєстрації. Дитина проживає разом із сестрою та її сім`єю і перебуває на її утриманні (а. с. 15).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 та відповідність його інтересам дитини від 08 лютого 2024 року № 41 встановлено, що мати ОСОБА_2 фактично не проживає за місцем реєстрації, син ОСОБА_3 перебуває на утриманні сестри ОСОБА_1 . Мати не цікавиться навчанням та вихованням сина. За період навчання у школі, мати не поцікавилася навчанням та здоров`ям дитини. Не надає моральної та матеріальної підтримки у навчанні, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного огляду. 17 січня 2024 року відповідач надала в службу у справах дітей Турійської селищної ради нотаріально засвідчену заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , зареєстровану в реєстрі за № 46 від 17 січня 2024 року. На підставі наведеного служба у справах дітей Турійської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 (а. с. 16, 18).

Відповідно до статтей 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно пункту другого частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, і ця міра є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток та складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культури та інших духовних цінностей не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Судом не встановлено наявності у відповідача будь-яких реальних перешкод для спілкування з сином. Крім того, ОСОБА_2 не вживала жодних заходів для забезпечення своєї участі у вихованні та спілкуванні з сином, до органу опіки та піклування чи до суду з вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не зверталася. Матір тривалий час не цікавиться життям та здоров`ям сина, підтвердивши свою байдужість до своєї дитини.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо неповнолітнього сина, підтвердивши даний факт написанням заяви про визнання позовних вимог.

З урахуванням найкращих інтересів дитини, оскільки беззаперечно є факт свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками по відношенню до сина, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, статтями 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, статтями 55, 60, 63, 64 Цивільного кодексу України, статтями 258 - 265, 280, 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Турійська селищна рада Ковельського району Волинської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Турійська селищна рада Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333052, юридична адреса: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область .

Суддя О.В. Ковальчук