Вирок № 118877429, 08.05.2024, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3197/24

Провадження № 1-кп/489/779/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

08 травня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження за №12024152040000090 від 17.01.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - 15.12.2023 близько 21:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Міда», що належить ТОВ «Свантовіт» та знаходиться за адресою: вул. Космонавтів, 61-В, м. Миколаїв, працюючи на посаді охоронця на підставі договору №01/11 від 01.11.2023, укладеного між ТОВ «Свантовіт» та ОСОБА_3 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 на всій територій України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз - 08.11.2023 строком на 90 діб, з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з приміщення магазину майно, що належить ТОВ «Свантовіт», а саме: о 20.49 год. - віскі «Jameson Irish Whiskey Ірландія» 0,7 л у кількості 1 шт., вартістю 646,58 грн; о 21.46 год. - шоколад молочний «Milka вишня та крем 90 г» у кількості 1 шт., вартістю 42,92 грн, яку в подальшому переніс до службового приміщення магазину та сховав собі у рюкзак, при цьому не розрахувавшись за вказаний товар. Після того ОСОБА_3 15.12.2023, закінчивши робочий день близько 22:00 год., утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Свантовіт» матеріальну шкоду на загальну суму 689,50 грн.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 16.12.2023 ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Міда», що належить ТОВ «Свантовіт» та знаходиться за адресою: вул. Космонавтів, 61-В, м. Миколаїв, працюючи на посаді охоронця на підставі договору №01/11 від 01.11.2023, укладеного між ТОВ «Свантовіт» та ОСОБА_3 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 на всій територій України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз - 08.11.2023 строком на 90 діб, з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, близько 19.28 год. викрав зі складу магазину - лікер «Jack Daniels Honey США 0,5 л» у кількості 1 шт., вартістю 509,83 грн, який в подальшому переніс до службового приміщення магазину та сховав собі у рюкзак, при цьому не розрахувавшись за вказаний товар. Після чого ОСОБА_3 , 16.12.2023, закінчивши робочий день близько 22:00 год., утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Свантовіт» матеріальну шкоду на загальну суму 509,83 грн.

Крім того, 17.12.2023 ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Міда», що належить ТОВ «Свантовіт» та знаходиться за адресою: вул. Космонавтів, 61-В, м. Миколаїв, працюючи на посаді охоронця на підставі договору №01/11 від 01.11.2023, укладеного між ТОВ «Свантовіт» та ОСОБА_3 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 на всій територій України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз - 08.11.2023 строком на 90 діб, з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, протягом дня викрав з приміщення магазину майно, що належить ТОВ «Свантовіт», а саме: з вітрини магазину о 20.35 год. - шоколад молочний «Milka вишня та крем 90 г» у кількості 2 шт., вартістю 42,92 грн за одиницю, на загальну суму 85,84 грн; зі складу магазину - о 20.38 год. коньяк «Шабо VSOP 5 зірок 0,375 л» у кількості 1 шт., вартістю 139,83 грн; з вітрини магазину о 22.05 год. - «кільця кальмара 50 г» у кількості 1 уп. вартістю 39,00 грн; з вітрини магазину о 22.07 год. - шматочки тунця «Di Alba в розсолі 160 г» у кількості 1 уп., вартістю 66,67 грн, які в подальшому переніс до службового приміщення магазину та сховав собі у рюкзак, при цьому не розрахувавшись за вказаний товар. Після того ОСОБА_3 17.12.2023, закінчивши робочий день близько 22.13 год., утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Свантовіт» матеріальну шкоду на загальну суму 331,34 грн.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

01.05.2024 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді п`яти років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Представник потерпілого надав письмову згоду на укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, відсутність претензій матеріального характеру, а також відшкодування завданої шкоди.

Прокурор, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зазначив про своє щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 01.05.2024 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Визначаючи тривалість строку випробовування, суд, окрім тяжкості кримінального правопорушення, враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та добровільно відшкодував завдані збитки, характеризується посередньо, а також обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх кількість, тому зазначені обставини вказують на доцільність встановлення дворічного іспитового строку для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експертів.

Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 01.05.2024 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 08.05.2024.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання час попереднього ув`язнення - 02.04.2024 з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази: CD-R диски з відеозаписами - залишити в матеріалах судової справи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1