Рішення № 118875923, 07.05.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1440/24

Провадження № 2/484/731/24

Рішення

іменем України

07.05.2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний судМиколаївської області в складі:

головуючого судді - Максютенко О.А.

секретаря судового засідання - Завірюхи В.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок,

за відсутності сторін та їх представників,

встановив

14.03.2024 року в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду її представник адвокат Ремський Є.В. з позовом до Мигіївської сільської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачка має у приватній власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , набутий на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №011 від 22 вересня 1999 року та зареєстрований Первомайською філією Універсальної товарної біржі "Південь" в журналі реєстрації біржових угод. Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила вищезазначений будинок. Умови договору купівлі-продажу сторонами виконані, покупець передав за договором 9025 грн., а продавець передала житловий будинок покупцю. Державна реєстрація права власності на вказаний будинок була проведена за ОСОБА_1 . Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу №1 стр. 38, за реєстровим №75 від 24 вересня 1999 року. Так, маючи намір на розпорядження своїм майном та приведення у відповідність вказаний правовстановлюючий документ щодо державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав, позивачка звернулася до суб`єкта державної реєстрації та отримала усну відмову у проведенні державної реєстрації права власності на підставі невідповідності правовстановлюючого документа чинному законодавству, при цьому їй роз`яснено, що документом на вищевказаний будинок є договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості №011 від 22 вересня 1999 року, посвідчений зареєстрований Первомайською філією Південної Товарної Біржі, хоча на підставі ст. 227 ЦК України у редакції 1963 року (з урахуванням прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року), договір купівлі-продажу житлового будинку якщо хоча б однією із сторін є громадяни, повинен бути нотаріально посвідчений, а недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Зазначений договір купівлі-продажу не може бути прийнятий до державної реєстрації прав та до нотаріального провадження як правовстановлюючий. Хоча відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" передбачалося право особи на укладення договорів купівлі-продажу і їх реєстрація в журналі реєстрації біржових угод без нотаріального посвідчення таких договорів. Тому позивачка вимушена звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності на вказаний житловий будинок в судовому порядку.

Ухвалою судді від 15.03.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та задоволено клопотання представника позивачки адвоката Ремського Є.В. щодо витребування від Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) інформації щодо наявності чи відсутності спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Обнінськ, Калужської області, Росія.

28.03.2024 року на адресу суду від Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла інформація про те, що в провадженні держноткантори знаходиться спадкова справа №689/2004 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (свідоцтво про право на спадщину було видане 22 грудня 2004 року за реєстровим: №1-1527). Для отримання більш детальної інформації щодо спадкової справи рекомендовано звернутися до Державного нотаріального архіву в Миколаївській області, який знаходиться за адресою: 54038, місто Миколаїв, вулиця Біла, будинок 2/4 (телефон: (0512) 44-10-02), у зв`язку з тим, що всі справи по 2010 рік включно передані на зберігання до вищевказаного нотаріального архіву.

11.04.2024 року на адресу суду від Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла інформація про те, що за писмьовими носіями та за даними Спадкового реєстру Другої Первомайської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Ухвалою суду про витребування доказів від 15.04.2024 року витребувано у Державного нотаріального архіву в Миколаївській області копію спадкової справи №689/2004, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.05.2024 року на адресу суду від Державного нотаріального архіву в Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла копія спадкової справи №689/2004 заведеної 22.12.2004 року Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області,після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що нотаріальною конторою 22.12.2004 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим №1-1527.

Позивачка та її представник у підготовче судове засідання не з`явилися, представник позивачки надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі та у відсутність його довірительки, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач в підготовче судове засідання не направив свого представника, надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без участі представника Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, позовні вимоги пітримує та просить позов задовольнити.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №011 від 22 вересня 1999 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) на Первомайській філії Універсальної товарної біржі "Південь" м. Первомайськ було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за 9025 гривень, інвентаризаційна вартість домоволодіння складає 9025 гривні, на підставі якого 24 вересня 1999 року за реєстровим № 75 Первомайським МБТІ за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд встановив, що на час укладення угоди діяли норми ЦК України (в редакції 1963 року), а тому, суд вважає можливим при розгляді справи застосувати цей Кодекс, оскільки, згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакціїї 2003 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності - з 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Представник позивача ствердив, що зі свого боку позивачка повністю виконала умови договору купівлі-продажу, але так як угода нотаріально не посвідчена, то це позбавляє позивачку права розпорядитися фактично належним їй житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами.

Продавець будинку ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .

Після її смерті 22.12.2004 року Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області заведено спадкову справу №689/2004, з копії якої вбачається, що згідно заповіту від 25.12.2001 року, складеного секретарем Романобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за №66, Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області Маляренко Тетяні Дмитрівні видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №1-1527, на спадкове майно померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на право на земельну частку (пай) у землі, що перебувало в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" села Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, розміром 6,0 (шість цілих) в умовних кадастрових гектарах, що належало спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК №0123382, виданого 28 грудня 1996 року Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28 грудня 1996 року за №4501. Інше майно ОСОБА_3 не успадковувалось, тому не має необхідності звертатися до нотаріальної контори для оформлення спірного житлового будинку з надвірними спорудами.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Ухилення будь-якої із сторін договору від його нотаріального оформлення на час його укладення є умовним в силу п.6 Додатку №1 до Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 р. за N 31/1056, які діяли на час укладення договору, відповідно до якого біржовий договір купівлі-продажу визнано правовстановлюючим документом, а згідно ст. 15 Закону "Про товарну біржу" реєстрація договору на біржі прирівнювалась до нотаріального оформлення (підтвердженням цьому є реєстрація спірного договору в МБТІ). При цьому продавець будинку не оспорювала після спливу значного часу виконання угоди сторонами.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК України (в редакції 1963 року), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд, враховуючи викладене, вважає, що позивачка позбавлена можливості в майбутньому розпорядитися належним їй будинком з господарськими будівлями та спорудами по наступним причинам: відповідно до статті 277 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час укладення договору) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен був бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 ЦК України); відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року), з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; відповідно до статті 55 Закону України "Про нотаріат" (яка діяла на момент укладення договору) цей правочин мав бути вчинений за місцем знаходження нерухомого майна.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , але нотаріально зазначений договір купівлі-продажу не оформили. Крім того, суд встановив, що сторони виконали істотні умови договору, у зв`язку з чим, вважає, що позивачка до суду звернулася на законних підставах з обґрунтованими вимогами, а тому, вважає можливим визнати за нею право власності на вказний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Стосовно визнання відповідачем позову, то відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних пістав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що визнання відповідачем даного позову слід прийняти, так як воно не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.

Керуючись ст.ст.2. 2, 10-13, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268ЦПК України, суд

ухвалив

позов ОСОБА_1 до Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

представник позивача адвокат Ремський Євген Вікторович, місцезнаходження: АДРЕСА_3, РНОКПП: НОМЕР_3 ;

відповідач: Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, місцезнаходження: вул. Первомайська, буд. 50, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223, ЄДРПОУ 04376937.

Повне судове рішення складено 07.05.2024 року.

Суддя: