Рішення № 11887195, 22.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2010 р.Справа № 3/79-10-3744 За позовом: Відкритого акціонерного товариства Одеський "Облагрохім"

До відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Іскра 2005"

про стягнення 188689,31грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство Одеський "Облагрохім" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Іскра 2005" 188689,31 грн., з яких 112466 грн. сума основного боргу, 10822,60 грн. пеня, 1676,13 грн. 3 % річних за користування грошовими коштами, 63724,58 грн. інфляційні та відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, що вбачається з поштових повідомлень про вручення ухвал суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

04 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Одеський "Облагрохім" (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Іскра 2005" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 268 (далі за текстом –Договір), згідно якого Продавець зобов’язався відпустити, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар (аміачну селітру, гюрзу) на умовах товарного кредиту, який передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений договором строк та з урахування відсотків за кредит для виробництва сільськогосподарської продукції. Сума договору складає 112704 грн., у т. ч. ПДВ 18784 грн.

За умовами положення 3.1 Договору розрахунки за товар проводяться шляхом перерахування вартості товару на р/р продавця 26586 грн. у строк до 01.08.2007р., 86118 грн. у строк до 01.09.2007р.

На виконання умов договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 268 Продавцем - Відкритим акціонерним товариством Одеський "Облагрохім" поставлено, а Покупцем - Приватним сільськогосподарським підприємством "Іскра 2005" прийнято товар на суму 112704 грн., що підтверджується копією накладної № 326 від 22.05.2007р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 04.05.2007р. (а.с. 7,8).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався. 09.03.2010р. Приватним сільськогосподарським підприємством "Іскра 2005" було сплачено позивачу 4950 грн. на виконання іншого зобов’язання, частина грошових коштів у сумі 238 грн. була зарахована позивачем в рахунок сплати заборгованості за товар поставлений на підставі договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 268 від 04 травня 2007 року, у зв’язку з чим за Приватним сільськогосподарським підприємством "Іскра 2005" рахується заборгованість перед позивачем у сумі 112466 грн.

04 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Одеський "Облагрохім" та громадянином Котлик Миколою Миколайовичем було укладено договір поруки, за умовами якого вказана фізична особа прийняла на себе зобов’язання відповідати по зобов’язаннях Позичальника за умовами договору Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 268 від 04 травня 2007 року. Як вбачається з довідки Березівського районного управління юстиції Одеської області від 13.09.2010р. № 4434 у відділі ДВС відсутнє виконавче провадження, у якому боржником є Котлик М.М.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 268 від 04 травня 2007 року та направлено на стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Іскра 2005" 112466 грн. основного боргу, 10822,60 грн. пені, 1676,13 грн. 3 % річних за користування грошовими коштами, 63724,58 грн. інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФУД" в частині стягнення основного боргу у сумі 112466 грн. грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 4.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог законодавства України. В разі несвоєчасної оплати Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 100% вартості несплаченого у строк товару або (по вибору Продавця) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період прострочення за кожен день прострочення в оплаті, від вартості несплаченого товару, крім того Покупець сплачує борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 1676,13 грн. 3 % річних (розрахованих позивачем за період з 17.02.2010р. по 17.08.2010р.) за користування грошовими коштами, 63724,58 грн. (нарахованих позивачем за період з серпня 2007р. по лютий 2010р.) інфляційних, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши новий розрахунок Позивача (а.с. 20), зроблений ним під час розгляду справи з урахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо сплати Відповідачем суми пені у розмірі 9642,36 грн. (розраховану позивачем за період з 01.08.2007р. по 29.01.2008р. на суму заборгованості 26586 грн. та за період з 01.09.2007р. по 29.02.2008р. на суму заборгованості 86118 грн.) вважає його вірним, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 10822,60 грн. пені задовольняються судом частково на суму 9642,36 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми 112466 грн. основного боргу, 9642,36 грн. пені, 1676,13 грн. 3 % річних за користування грошовими коштами, 63724,58 грн. інфляційних.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1875,09грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,52грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Іскра 2005" (67360, Одеська область, Березівський район, с. Ряснопіль, вул. Леніна, буд.21, код 33490397; р/р 26005060072242 в Юг РУ „Приват Банк”, МФО 328704) на користь Відкритого акціонерного товариства Одеський "Облагрохім" (65039, м. Київ, Бісквітний провулок, 3, код 05490196; р/р 260061418 в ООД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) 112466 (сто дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. основного боргу, 9642 (дев’ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 36 коп. пені, 1676 (тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 13 коп. 3% річних, 63724 (шістдесят три тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 58 коп. інфляційних, 1875 (тисяча вісімсот сімдесят п’ять) грн. 09 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 52 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя