Рішення № 11887133, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 34/119-10-3400 За позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1

про визнання договору оренди розірваним, зобов'язання звільнити нежитлове приміщення та стягнення

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: Чуприна Л.С., діюча на підставі довіреності №01/11-999 від 08.09.10р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору №ОТЭ-516 оренди нежитлового приміщення від 26.07.2003р., укладеного між позивачем та відповідачем розірваним з 01.07.2010р.; зобовязання відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 68; стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди №ОТЭ-516 від 26.07.03р., а саме: заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89408,94грн., заборгованість за комунальні послуги у розмірі 26508,41грн., 3% річних у розмірі 8035,36грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.10р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/119-10-3400.

За клопотанням позивача ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.10р. строк розгляду справи продовжено по 17.10.10р. в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, в судові засідання не зявлявся, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №101-V шляхом злиття комунального підприємства "Одесатеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенрго".

26.07.2003р. між КП "Одесатеплоенерго" (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди №ОТЭ-516, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення, другого поверху ЦТП №30, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,68, загальною площею 83,2кв.м для використання під організацію швейного цеху.

Підпунктом 3.1.3 цього договору визначений обовязок орендаря своєчасно проводити орендні платежі.

Згідно п.3.1.9 даного договору орендар зобовязаний сплачувати послуги тепло та електропостачання, відшкодовувати орендодавцю комунальні послуги (вода та каналізація.).

Відповідно до п.4.3 договору орендна плата та комунальні послуги у відповідності до п.3.1.9 сплачуються орендодавцем по день фактичної передачі приміщення за актом.

Орендна плата та порядок розрахунків визначені розділом 5 договору.

За умовами пунктів 5.2, 5.4 даного договору орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно з врахуванням індексу інфляції не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. У випадку затримання оплати орендної плати більш ніж на 45 діб, Орендар має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, відповідно до діючого законодавства.

За умовами п.6.1, 6.2 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення та діє на протязі одинадцяти календарних місяців. У випадку якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії даного договору, письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, Договір вважається продовженим на один рік з його переоформленням у встановленому законодавством формою.

Додатковою угодою від 01.04.2007р. до вказаного договору, зроблено перерахунок орендної плати, викладено в новій редакції п.6.1 договору: "Даний договір набирає чинності з моменту підписання Акту прийому-передачі та діє до 01.03.10р." та виключено п.6.2 договору.

Враховуючи порушення відповідачем порядку внесення плати за користування приміщенням, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось на адресу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з претензією, в якій повідомило про необхідність погашення заборгованість з орендної плати, яка станом на 01.03.2010р. складає 133915,0грн., яка була отримана останнім 02.04.2010р., проте ним відповіді позивачу не надано, наявну заборгованість не сплачено. Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищезазначених приписів закону та договірних умов, визначених сторонами в п.п.3.1.3 та 3.1.9 договору оренди, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати на суму 89408,94грн. за період з липня 2007р. по 01.07.2010р., заборгованість за комунальні послуги на суму 26508,41грн. за період з грудня 2007р. по 01.07.2010р., 3% річних на суму 8035,36грн. яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Доказів, спростовуючих наявність у відповідача заявленої до стягнення заборгованості, останнім суду всупереч вимог ст.33 ГПК України не надано.

Водночас приписами ст.257 Цивільного кодексу України визначено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені приписи норм матеріального права, умови договору оренди, а також те, що позовну заяву подано до суду 02.08.2010р., стороною не заявлено у справі про застосування строку позовної давності, ненадання відповідачем доказів своєчасного виконання своїх зобовязань за вказаним договором щодо сплати орендних платежів, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89408,94грн. за період з липня 2007р. по 01.07.2010р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги на суму 26508,41грн. за період з грудня 2007р. по 01.07.2010р. та 3% річних на суму 8035,36грн.

Відносно заявленої вимоги щодо визнання договору оренди нежитлового приміщення №ОТЭ-516 від 26.07.2003р., укладеного між сторонами, розірваним з 01.07.2010р. суд зазначає наступне.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Оскільки умовами п.6.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 01.04.2007р. сторони передбачили, що цей договір діє до 01.03.2010р., та виключили пункт стосовно продовження строку його дії, тому даний договір припинив свою дію 01.03.2010р. внаслідок закінчення строку, на який його укладено, у звязку з чим слід відмовити позивачу у задоволенні вказаної позовної вимоги.

При цьому, суд звертає увагу, що заявлена позивачем вимога про визнання договору розірваним не призводить до поновлення порушених прав і є тільки одним із видів доказування. Така вимога не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі так як суперечить основним засадам господарського судочинства. Вимога про визнання договору розірваним є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

У відповідності до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, що є основою формою судового процесу та не можуть приймати рішення у формі виключного провадження до якого відносяться заяви про встановлення факту.

У відповідності до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Враховуючи, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення №ОТЭ-516 від 26.07.2003р. на який його укладено закінчився 01.03.2010р., а також відсутність правових підстав для зайняття відповідачем нежилих приміщень другого поверху ЦТП №30, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога,68, загальною площею 83,2кв.м, позовні вимоги в частині звільнення спірного приміщення підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про зобовязання суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення другого поверху ЦТП №30, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 68, стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89408,94грн., суми заборгованості за комунальні послуги у розмірі 26508,41грн., 3% річних у розмірі 8035,36грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення, третього поверху ЦТП №30, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Дніпропетровська дорога,68.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102; р/р26006061398903 в АТ "УкрСиббанк”) заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 89408(вісімдесят чотири тисячі чотириста вісім)грн.94коп., заборгованість за комунальні послуги у розмірі 26508(двадцять шість тисяч пятсот всім)грн.41коп., 3% річних у розмірі 8035(вісім тисяч тридцять пять)грн.36коп., державне мито у розмірі 1239(одну тисячу двісті тридцять девять)грн.52коп. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 15.10.2010р.