Рішення № 11887125, 19.10.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2010 р. Справа № 3/91/10

за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз»

65045, м. Одеса, вул. Катерининская, 25, офіс 15

До відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ»

Юридична адреса:          54050, м. Миколаїв, вул. Глинки, 3, кв. 105

Фактична адреса:          54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, 240-а          

про: стягнення заборгованості в сумі 483668,16 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Олейніков Є.М., за довіреністю;

Від відповідача: Безвершенко О.Л. –директор;

                     Білецька О.С., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (заява про зміну (доповнення) позовних вимог) стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 1107/151 від 11 липня 2008 року у розмірі 413543,68 грн., неустойку у формі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення виконання зобов’язань в розмірі 6359,80 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 18883,73 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору фінансового лізингу № 1107/151 від 11.07.08 р., норм ст.ст. 1, 11, 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 258, 530, 526, 629, 762, 806, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286, 292 Господарського кодексу України та мотивовані систематичним порушенням відповідачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів за договором.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнає частково в сумі 107910,93 грн., та зазначає, що грошові кошти які відповідач сплачував з призначенням на один договір, що вказано у платіжному дорученню, позивач неодноразово зараховував на інший. Ніяких підстав про такі зарахування не було. В зв’язку з цим, розрахунок штрафних санкцій не відповідає дійсності.

Відповідно до розділу 22 договору № 1107/151 від 11.07.08 р. сторони угодою домовились про вирішення спорів за цим договором в третейському суді. Та, оскільки заперечення однієї із сторін щодо вирішення даного спору в господарському суді відсутні, то справу розглянуто господарським судом за правилами ст. 12 ГПК України.

В судовому засіданні на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд –

встановив:

11 липня 2008 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 1107/151, згідно з умовами якого позивач, як лізингодавець, за заявкою лізингоотримувача на отримання майна в лізинг 1107/151 від 11.07.08 р. набуває у третій особи та передає у фінансовий лізинг лізингоотримувачу, майно зазначене в специфікації майна переданого в лізинг, а відповідач, як лізингоодержувач, сплачує платежі на умовах даного договору.

Об’єктом лізингу виступає самохвал Ford Cardo 3530 D 2008 року виготовлення, шасі № MOD21TEDD8R68772, синій. Строк лізингу сторони встановили 3 роки (36 місяців) який починає діяти з дати підписання акту приймання-передачі об’єкту лізингу.

Матеріали справи свідчать, що згідно заявки та специфікації за актом приймання-передачі 11 липня 2008 року об’єкт лізингу був прийнятий лізингоотримувачем від лізингодавця в користування своєчасно та без зауважень.

Відповідно до умов договору відповідач повинен був проводити розрахунки наступним чином: загальна сума договору дорівнює сумі лізингових платежів вказаних в додатку № 4. Перший лізинговий платіж, в сумі: 70000,00 грн. в т.ч. ПДВ – 11666,67 грн., лізингоотримувач сплачує лізингодавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору. Несплата цього платежу в обумовлений строк розцінюється як пропозиція лізингоотримувача розірвати договір. Розмір, строки, порядок сплати лізингоотримувачем основних загальних платежів встановлюються в додатку № 4 та можуть бути змінені згідно умовам договору або за згодою сторін (п. 4.2, п. 4.3 договору).

Отже, відповідно до додатку № 4 до договору, за графіком лізингоотримувач зобов’язався сплачувати лізингодавцю кожного місяця на рахунок лізингодавця чи до його каси лізингові платежі загальною сумою зазначеному у графіку.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який лізингоодержувач сплачує лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами договору відповідач повинен сплачувати позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

За матеріалами справи, та твердженням позивача, вбачається, що відповідач порушував строки й порядок сплати лізингових платежів.

Так, порушення сплати відповідачем лізингових платежів почалося з серпня 2008 року, відбувалось частками, в зв’язку з чим, 01.11.2009 року за актом приймання-передачі, лізингоотримувач передав, а лізингодавець прийняв в порядку одностороннього розірвання договору фінансового лізингу № 1107/151 від 11.07.08 р. майно: самохвал Ford Cardo 3530 D 2008 року виготовлення, шасі № MOD21TEDD8R68772, синій.

Матеріали справи свідчать, що перший лізинговий платіж в сумі 70000,00 грн. було сплачено відповідачем 15.07.08 р., отже без порушень умов п. 4.2 договору.

Відповідно до умов п. 7.2.3 договору лізингоотримувач зобов’язався, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі.

Згідно з додатком № 4 до договору фінансового лізингу, графік платежів передбачав платіж кожного місяця 14 числа в розмірі: 14.08.08 р. –94888,78 грн.; 14.09.08 р. –92214,96 грн.; з 14.10.08 р. по 14.10.09 р. (дата повернення об’єкту лізингу –01.11.09 р.) –по 20 588,28 грн.

З наданих позивачем документальних доказів, (а саме –банківських виписок) вбачається часткова сплата відповідачем лізингових платежів за встановленим графіком на загальну суму 40207,70 грн.

За спірний же період фактично по графіку підлягала оплаті сума в розмірі 453751,38 грн.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду інших документальних доказів які свідчать про проведені платежі, борг відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 413543,68 грн. (453751,38 –40207,00).

Відповідно до ст. ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 612, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 17.2 договору за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингодавець має право стягнути з лізингоотримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки, з дня, наступного за днем оплати поточного лізингового платежу, вказаного у додатку № 4 або в рахунку на оплату додаткового лізингового платежу, за день оплати включно, а також в повному обсязі компенсувати збитки, спричиненні лізингодавцю в зв’язку з несвоєчасним внесенням лізингових платежів.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України та у встановлений строк, передбачений п.17.2 договору № 1107/151 від 11.07.08р. позивачем боржнику цілком правомірно нарахована пеня за період з 15.08.2009 р. по 15.02.2010 р. в сумі 6359,80 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 15.08.2008 р. по 15.10.2009 р. в розмірі 18883,73 грн.

За правилами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не спростовано наявність боргу по спірним відносинам, не надано суду належних доказів, які свідчать про виконання перед позивачем своїх зобов’язань в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем чинного законодавства у вигляді неналежного виконання взятих на себе перед позивачем договірних зобов’язань, тому позовні вимоги заявлено обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ»(54050, м. Миколаїв, вул. Глинки, 3, кв. 105, код ЄДРПОУ 31821397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» (65045, м. Одеса, вул. Катерининская, 25, офіс 15, код ЄДРПОУ 31502612) заборгованість в сумі 413 543,68 грн., пеню в розмірі 6359,80 грн., 3% річних в сумі 18883,73 грн., 4387,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

22.10.10 р.

Суддя