Рішення № 11887112, 20.10.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р. Справа № 18/200/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Запускаловій Л.Ю.,

за участю представників:

представник позивача –Данилевський О.М., дов. № 2-22 від 17.12.2009р.,

представник відповідача - Семещенко М.О., дов. № 17-9358 від 06.10.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1,

до відповідача Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект”,54018,м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 42-а,

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект” (далі - відповідач) заборгованості в сумі 2448130,20 грн. основного боргу за поставлений в червні 2006 року природний газ, пені в сумі 208661,18грн., інфляційних витрат в сумі 1329334,68грн., три проценти річних в сумі 225764,55 грн., 7% штрафу від суми заборгованості у розмірі 171369,11 грн., всього на суму 4383259,72 грн.

20.10.2010 року позивачем подано заяву б/н від 15.10.2010 року про уточнення позовних вимог в частині нарахування суми інфляційних збитків, 3 % річних та неустойки (штрафу, пені), а саме: стягнення з ДП “НВКГ “Зоря”-Машпроект” на користь ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” суму пені у розмірі 161506,11 грн., суму на яку збільшилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів, у розмірі 1028920,07 грн., суму 3 % річних в розмірі 174744,32 грн. та суму 7% штрафу, що становить 132641,63грн. та витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідачем в судовому засіданні 20.10.2010 року подано заяву Вих. №17-9963 від 20.10.2010 року, в якій він заперечує проти стягнення штрафних санкцій, у зв’язку з тим, що вони повинні нараховуватись з моменту укладення 18.07.2006 р. додаткової угоди № 3 до Договору № 115-06-ЭУ, строк позовної давності сплинув 20.01.2008 р.

Заслухавши представників сторін, вивчивши наявними у справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову частково. Висновок суду ґрунтується на такому: 30.01.2006р. між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 115-06-ЭУ (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язався передати відповідачу в 2006 році природний газ, а відповідач - прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 18.07.2006 р. до Договору, п.2.1. розділу 2 Договору доповнено абзацом 4, відповідно до якого позивач у червні 2006 року зобов’язався передати відповідачу природний газ в обсязі 2825 тис. куб. м. в загальному потоці на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему позивача, що підтверджується актом виконання послуг з транспортування газу, підписаним позивачем та відповідачем.

Позивач свій обов’язок за Договором виконав, передав відповідачу природний газ в червні 2006 року в обсязі 2825,009 тис. куб. м. на суму 1894880,44 грн., але відповідач свій обов’язок по оплаті вартості отриманого товару не виконав, через несвоєчасне підписання позивачем акту прийому-передачі природного газу від 30.06.2006 року.

03.12.2009 р. до суду відповідачем подано заяву № 12806/12-005 від 22.10.2009 р. про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги, яку позивач адресував відповідачу і якою позивач у своєму бухгалтерському обліку зменшив дебіторську заборгованість відповідача перед позивачем за постачання природного газу в 2006 році, що виникла на підставі договору на постачання природного газу №115-06-ЭУ від 30.01.2006 року на суму 3 771 504,33 грн., в яку входить, в тому числі і сума основного боргу відповідача перед позивачем за передачу газу в червні 2006 року.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір є обов’язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.6.2 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а за прострочення оплати понад тридцять днів з Покупця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Тому суд, вважає, що вимоги позивача, щодо стягнення інфляційних витрат за період з липня 2006 року по травень 2009 року у сумі 1028920,07 грн. слід задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 161506,11 грн. та суми 7% штрафу, що становить 132641,63 грн., суд застосовує правила ч.2 ст. 258 ЦК України, яка передбачає застосування до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовної давності в один рік, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Вимоги позивача про стягнення суми 3 % річних в розмірі 174744,32 грн. не підлягають задоволенню, оскільки акт прийому-передачі природного газу від 30.06.2006 року позивачем був підписаний лише 30.06.2009 року, тому вина відповідача відсутня.

Судові витрати в сумі 25 500, 00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект” (54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42-а, ідентифікаційний код 31821381) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801), 1028920,07 грн. збитків від інфляції, 25 500, 00 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.          

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя