Рішення № 118870793, 07.05.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року справа №320/3540/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати подання про повернення про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 25 486,70 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 70 копійок), сплаченого згідно квитанції №0.0.3091584789.1 від 12.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сплачений збір підлягає поверненню, оскільки ним вперше придавалась квартира, що підтверджується долученими документами, а отже у відповідності до норм діючого законодавства не повинен був сплачувати збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/3540/24 передана 26.01.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 р. адміністративну справу №320/3540/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі, оскільки відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 20.08.2023 №343454225 у позивача у власності вже перебуває нерухомість, а саме приміщення №101/101, буд. АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену нерухомість набуто до придбання квартири АДРЕСА_2 , а саме 29.09.2021. Підставою для державної реєстрації права власності на дану нерухомість є договір купівлі-продажу від 29.09.2021. З наведеного слідує, що до укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 12.07.2023, позивач вже мав у власності об?єкт нерухомості, тому, з урахуванням положень пункту 15-2 Порядку №1740, зазначена више квартира не може вважатися вперше придбаним житлом, оскільки до цього він набув права власності на іншу нерухомість.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.07.2023 року ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 7 вказаного договору за погодженням сторін продаж вчинено за ціною 2 548 666,70 гривень. Вказаний договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною М.О.

При укладанні зазначеного договору покупцем було сплачено збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від вартості) в розмірі 25 486 грн. 70 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.3091584789.1 від 12.07.2023.

24.08.2023 з метою досудового врегулювання спору заявник звернувся в головне управління пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про повернення оплаченого збору на обов?язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Проте, отримав лист про відмову від 01.09.2023 №2600-0603-8/170192, в якому відповідач зазначив наступне:

«Відповідно до пункту 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування. Тобто, придбання житла вперше підтверджується шляхом подання необхідної заяви до нотаріуса, який посвідчує відповідний договір, та перевіркою інформації відповідно до Пункту 15-2. При цьому обов?язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів, що необхідні для звільнення від сплати збору покладається на покупця. Відповідно до Порядку заявник повинен надати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід?ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло. До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації (надалі - БТІ). Дана інформація, передбачена Порядком, має містити дані щодо житлової нерухомості по суб?єкту. За таких обставин і наведеного правового регулювання, у Головного управління не має підстав, визначених Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, для складання ОСОБА_2 подання про повернення збору».

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов?язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов?язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400 передбачено, що об?єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Закону №400 на обов?язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, встановлена ставка збору у розмірі 1 відсоток від об?єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №400 збір на обов?язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. №1740 (далі Порядок №1740, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

У свою чергу, пунктом 15-2 Порядку №1740 визначено, що збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, зокрема, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід?ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов?язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, яка, до того ж, була додана позивачем до заяви про повернення помилково сплаченого збору, вбачається, що ОСОБА_1 має право власності лише на вказане вище житло та будь-яка інша житлова нерухомість за ним не зареєстрована.

Разом з тим, умовою звільнення особи від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування відповідно до Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, є серед іншого те, що особа не набувала права власності на житло шляхом приватизації, що підтверджується даними про невикористання житлових чеків для приватизації.

Судом встановлено, що позивач не використовував своє право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, що підтверджується Довідкою, виданою АТ «ОЩАДБАНК», яка наявна в матеріалах справи.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

При цьому, відсутність в Україні механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не може бути підставою для відмови у поверненні помилково сплачених коштів.

Так, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб?єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов?язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов?язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов?язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов?язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №819/1249/17, від 20.02.2018 у справі №819/1730/17, від 14.02.2018 у справі №826/23087/15, від 31.01.2018 у справі №819/1667/17, від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, від 14.11.2019 у справі №819/442/17.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, викладені у відзиві щодо наявності у позивача у власності нерухомості: приміщення №101/101, буд. АДРЕСА_1 , оскільки вказане майно належить до нежитлового фонду. Тим самим наявність у позивача даного нерухомого майна до придбання квартири не підтверджує придбання ним житлової нерухомості не вперше.

Крім того, такі доводи відповідача не були покладені в основу відмови, викладеній у листі від 01.09.2023 №2600-0603-8/170192, за зверненням позивача, а зазначені лише вперше у відзиві на позовну заяву, що суперечить принципу правової визначеності а порушують правові очікування особи, яка звернулась до суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в м.Києві протиправно не вчинено дій щодо направлення подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати подання про повернення про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 25 486,70 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 70 копійок), сплаченого згідно квитанції №0.0.3091584789.1 від 12.07.2023;

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код юридичної особи: 42098368) сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.