Ухвала суду № 118869740, 06.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 травня 2024 рокуСправа № 160/8019/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28.03.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо ненарахування та невиплати заборгованості ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 09.10.2002 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 18 лютого 2019 року по 18 лютого 2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) нарахувати та виплатити заборгованість ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 09.10.2002 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 18 лютого 2019 року по 18 лютого 2022 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 29.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року означену позовну заяву було залишено без руху, надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску .

На виконання вимог ухвали суду від 02.04.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 засобами електронного зв`язку на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник просив суд: 1. Поновити представнику позивача, адвокату Беликову Вадиму Ігоровичу, строк для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі № 160/8019/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 2. Прийняти до розгляду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою від 22.04.2024 року на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року.

До означеної заяви представником позивача було долучено копія медичного висновку про тимчасову непрацездатність №АМ47-3С73-5КВ8-В6КК від 09.04.2024 року; копію медичного висновку про тимчасову непрацездатність №7М2Е-А2Е6-СС34-Х99С від 17.04.2024 року та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою від 22.04.2024 року на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви в мотивування аргументів представником позивача зазначено, що у період з 3 квітня по 16 квітня 2024 року останній хворів та перебував на лікарняному, що підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність №АМ47-3С73-5КВ8-В6КК від 09.04.2024 року та №7М2Е- А2Е6-СС34-Х99С від 17.04.2024 року.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою представник позивача зазначив, що про порушене право щодо не нарахування та невиплати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заборгованості за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 18 лютого 2019 року по 18 лютого 2022 року позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.07.2023 року № 0400-10304-8/115554, після виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 року у справі № 160/13547/22. Даний лист на електрону пошту представника позивача відповідачем було направлено 28.07.2023 року. Строк на подання даного позову почав перебіг 29 липня 2023 року та сплив 29.01.2024 року. Однак, у період з січня по березень 2024 року, представник позивача хворів (був госпіталізований до КНП «МКЛ №6» ДМР), та проходив ВЛК, що підтверджується відповідними документами. У вказаний період представник позивача був не працездатний, проходив лікування, однак не мав можливості підряд оформлювати лікарняні, бо був нездатний за станом самопочуття проходити обстеження, тощо. Отже, представником позивача було пропущено процесуальний строк для подання позову у справі №160/8019/24. Відтак, представник позивача вважає, що причини пропуску останнім строку для подання позовної заяви у справі № 160/8019/24, є поважними, а тому просить суд поновити строк для подання позовної заяви у справі № 160/8019/24.

Розглянувши вказані у заяві доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску пропущеного строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАСУ).

У поданій до суду позовній заяві представник позивача зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13547/22 від 26.10.2022 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 18 лютого 2022 року. Однак, нарахування пенсії ОСОБА_1 за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за минулий період з 18.02.2019 по 18.02.2022 не відбулось, що підтверджується отриманим на поштову адресу листом Головного Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010304-8/114454, з якого 28 липня 2023 року ОСОБА_1 стало відомо про порушення охоронюваних Конституцією та Законами України прав на пенсійне забезпечення. Зважаючи на ненарахування та невиплату позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за минулий період з 18.02.2019 по 18.02.2022, в діях Головного Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вбачаються ознаки бездіяльності, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Згідно трудової книжки та відповіді на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010304-8/114454 від 28.07.2023 року загальний страховий стаж позивача ОСОБА_1 , зарахований по 31.01.2022 складає 23 роки 04 місяці 0 днів.

З матеріалів справи убачається, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.07.2023 року №0400-10304-8/115554 на запит від 21.07.2023 року (вх. №52110/8 від 21.07.2023 року) з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 повідомило адвокату Вадиму Бєликову наступне. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року у справі № 160/13547/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 18 лютого 2022 року. На виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 18.02.2022 року. Загальний страховий стаж, зарахований по 31.01.2022 року складає 23 роки 04 місяці 0днів, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% становить 0,23333. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.10.2000 по 31.01.2022, складає 8740,11 грн. (10846,37 грн. (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2019-2021) х 0,80581 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Загальний розмір пенсії складає: з 18.02.2022 року 2210,15 грн.; з 01.03.2023 року 2310,15 грн. Завірені копії розпоряджень, розрахунку стажу та заробітної плати направлено адвокату Вадиму Бєликову листом від 28.07.2023 № 0400-010306-8/113736 на поштову адресу, зазначену у запиті.

Тобто, у даному випадку про порушене право щодо ненарахування та невиплати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заборгованості за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 18 лютого 2019 року по 18 лютого 2022 року позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.07.2023 року №0400-10304-8/115554, після виконання відповідачам рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року у справі № 160/13547/22.

Проте, всупереч цьому, позивач звернувся до суду з позовом понад шестимісячний строк, а саме 28.03.2024 (документ сформований в системі Електронний суд), тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.07.2023 року №0400-10304-8/115554 було направлено відповідачем на електронну адресу представник повивача 28.07.2023 року, про що зазначено останнім у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою.

Таким чином, суд зазначає, що для як позивача так і для представника позивача останнім днем звернення до суду з позовом є 29.01.2024 року (27.01.2024 року останній день подання позову припадає на вихідний день, тобто на суботу).

В обґрунтування доводів щодо пропуску строку звернення до суду, представник позивача стверджує, що у період з 3 квітня по 16 квітня 2024 року останній хворів та перебував на лікарняному, що підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність №АМ47-3С73-5КВ8-В6КК від 09.04.2024 року та №7М2Е- А2Е6-СС34-Х99С від 17.04.2024 року. У період з січня по березень 2024 року, представник позивача хворів (був госпіталізований до КНП «МКЛ №6» ДМР), та проходив ВЛК, що підтверджується відповідними документами. У вказаний період представник позивача був не працездатний, проходив лікування, однак не мав можливості підряд оформлювати лікарняні, бо був нездатний за станом самопочуття проходити обстеження, тощо.

Безумовно, перебування на лікарняному обмежує особу у певних діях, проте не безперервно у період з 30.01.2024 року по 28.03.2024 року.

Так, відповідно до медичних висновків про тимчасову непрацездатність №АМ47-3С73-5КВ8-В6КК від 09.04.2024 року та №7М2Е- А2Е6-СС34-Х99С від 17.04.2024 року, карти пацієнта, який вибув із стаціонару №ЄА5121, представник позивача хворів з 03.04.2024 року по 16.04.2024 року, тобто після подання позову до суду 28.03.2024 (документ сформований в системі Електронний суд).

Судом приймається до уваги те, що відповідно до довідки КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» (карта виїду №805 від 18.02.2024 року) у представника позивача ОСОБА_2 було зафіксовано попередній діагноз як підвищений артеріальний тиск. Також, факт госпіталізації підтверджено електронним направленням №3435-6615-2430-8602 від 22.03.2024 року. Крім того, відповідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 представник ОСОБА_2 21.03.2024 року знаходився з 09:00 до 10:00 в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, відповідних доказів щодо перебування на лікарняному за період з 30.01.2024 року по 17.02.2024 року, з 19.02.2024 року 20.03.2024 року, з 23.03.2024 року по 28.03.2024 року представником позивача ОСОБА_2 до суду не надано.

Представник позивача не наводить безпереборні, поважні підстави для поновлення строку, не вказує, що завадило подати позов до суду у межах відведеного строку (до 29.01.2024 року) засобами поштового чи електронного зв`язку.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду.

Запровадження строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд вказував, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивач та представник позивача не надали доказів неможливості звернення до суду з позовом раніше, у встановлений законодавством строк, не навели безпереборні підстави, які завадили звернутись до суду з позовом у строк.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою 28.03.2024 (документ сформований в системі Електронний суд), тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббінгс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Каменівська проти України»). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява №28090/95, пункт 45).

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року, Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності, сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у справах «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України» зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Неможливо безпідставно поновлювати строк звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року у справі № 9901/601/19 вказувала, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Особа була вільною у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням могла скористатися правом на оскарження акта у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням.

В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні питання щодо дотримання строку подання позову, суд керується правовими позиціями викладеними Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 року у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17, від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18, від 22.07.2021 року у справі № 420/718/21.

Згідно з частин 1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання будь-яких відповідних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, отже, заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає. Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 02.04.2024 року про залишення позову в цій частині без руху.

Варто повторно звернути увагу позивача на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є гарантією дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 06.05.2024 року не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник