Ухвала суду № 118868983, 25.01.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1698/24

Провадження № 1-кс/761/1821/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Давос Групп» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 09 від 08.07.2022 за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна ТОВ «Давос Групп» звернувся адвокат ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 09 від 08.07.2022 за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2023 (справа № 761/28851/22) накладений арешт на сигаретну машину моделі ZT505, s/n: DS2102185 , фільтрозбиральну машину моделі ZT555 s/n 2102186 , накопичувальну машину моделі ZT105D, s/n DS2102187 та лінії для сортування та упакування сигарет у пачки у складі обладнання, що на праві власності належать ТОВ «Давос Групп».

Водночас, представник власника майна вважав, що арешт накладений безпідставно, оскільки посадові особи ТОВ «Давос Групп» відношення до протиправної діяльності не мають, обладнання, на яке накладений арешт, 15.09.2021 на підставі договору оренди передано ТОВ «Оріон Табакко», та використовувалось у законній діяльності, що виключає віднесення арештованого майна до речових доказів у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 09.

Керуючись наведеним, представник власника майна просив арешт переліченого вище майна скасувати.

У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_4 та детектив ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, наполягали, що арешт на обладнання накладено обґрунтовано, останнє використовувалось у незаконному виготовленні тютюнових виробів. Також сторона обвинувачення просила врахувати, що директора ТОВ «Оріон Тобакко» ОСОБА_6 повідомлено про підозру, останній оголошений у розшук.

У зв`язку з викладеним детектив та прокурор просили відмовити у задоволенні ініційованого представником власника майна клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи представника власника майна, заперечення прокурора та детектива, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.

У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні у справах «Бакланов проти Російської Федерації» та «Фрізен проти Російської Федерації» ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися виключно шляхом досягнення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, тобто лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.02.2023 (справа № 761/28851/22) задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , накладено арешт на обладнання, вилучене 29.07.2022-11.08.2022 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Як вказано у рішенні слідчого судді, сторона обвинувачення посилалась на те, що директору ТОВ «Оріон Тобакко» ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. У зв`язку з цим під час проведення обшуків складських та виробничих приміщень вказаного товариство виявлено та вилучено обладнання для виробництва, сортування, упакування сигарет та тютюнових виробів торгових марок «Золота марка Оригінал», «Золота марка Екстра», «Zараl jazz», «Zараl blues, «RED WINS 6», «RED WINS 8» виробництва ТОВ «Оріон Тобакко», які обклеєні марками акцизного податку.

У зв`язку з цим прокурор наполягав, що обладнання, яке у своїй діяльності використовує ТОВ «Оріон Тобакко», є речовим доказом, оскільки у подальшому може використовуватися службовими особами зазначеного товариства або ТОВ «Давос Групп» у незаконній господарській діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається у випадках, зокрема, якщо слідчий або прокурор не доведуть, що може бути виконане завдання, для виконання якого вказані особи звертаються з відповідним клопотанням.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно з-поміж іншого є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить серед іншого об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, завданням арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження певних предметів не як об`єктів права власності, а саме як речових доказів, тобто таких, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі сліди злочину або є безпосередніми носіями інформації про обставини вчинення злочину, або ж набуті у результаті вчинення кримінального правопорушення.

Досліджуючи питання, чи може бути майно ТОВ «Давос Групп» доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що віднесення певних матеріальних об`єктів до речових доказів безпосередньо пов`язане із складом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.

Отже, такі докази мають бути належними, тобто відповідно до ст. 85 КПК прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за конкретною статтею Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене, слідчий суддя відмічає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України, отже доказами у такому випадку можуть бути речі чи документи, що свідчать про причетність певних осіб до виготовлення, зберігання, придбання, перевезення з метою збуту, збут підроблених марок акцизного податку, а також до незаконного придбання з метою збуту, збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну.

Зокрема, доказами у цьому випадку мають бути документи, що свідчать про діяльність з виготовлення підроблених марок акцизного податку, висновки експертів щодо фіктивності марок акцизного податку, показання свідків тощо.

У той же час, на день розгляду клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не наведено доказів, що арештоване обладнання містить на собі відомості, що можуть мати доказове значення для встановлення обставин виготовлення, зберігання та збуту підроблених марок акцизного податку чи незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну.

Також, слідчий суддя бере до уваги, що прокурором не доведено, що посадові особи ТОВ «Давос Групп», якому належить арештоване та передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майно, причетні до вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України.

Припущення сторони обвинувачення про ймовірність подальшого використання посадовими особами ТОВ «Давос Групп» арештованого майна у незаконній господарській діяльності, свідчить про те, що такі обставини на теперішній час слідством не встановлені.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведена обґрунтованість такого ступеню втручання у права та діяльність суб`єкта господарювання, тому подальше збереження оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає його завданню, яке згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК передбачає запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги позицію Касаційного кримінального суду, викладену у рішенні від 01.11.2023 (справа № 462/3127/22), відповідно до якої проведення невідкладного обшуку з метою унеможливлення знищення доказів, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження усієї доказової бази свідчить про порушення прав людини і основоположних свобод, оскільки така підстава для проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчим суддею не відносяться до переліку невідкладних.

Наведене також свідчить про недопустимість подальшого утримання органом досудового розслідування майна, вилученого під час проведення 29.07.2022-11.08.2022 невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки таке вилучення здійснено з порушенням КПК.

Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба чи такий застосований необґрунтовано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження дійсно відсутня, оскільки подальше перебування майна під арештом не відповідає наведеній у ст. 170 КПК меті та завданню його застосування, чим продовжується порушення права власності ТОВ «Давос Групп», що вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило у повному обсязі права власника. Отже, клопотання підлягає задоволенню, зокрема у частині його передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Давос Групп» адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 09 від 08.07.2022 за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України арешт, а також передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901),майна ТОВ «Давос Групп», що застосовані ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2023 (справа № 761/28851/22), а саме щодо:

- сигаретної машини моделі ZT505, s/n: DS2102185 ;

- фільтрозбиральної машини моделі ZT555 s/n 2102186;

- накопичувальної машини моделі ZT105D, s/n DS2102187;

- лінії для сортування та упакування сигарет у пачки у складі обладнання: модель PFP18, s/n: 5P-210277 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd), модель MRK, s/n: 5P- 210278 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd), модель PP51, s/n: 5P- 210279 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd), модель PFP18, s/n: 5P- 210244 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd), модель MRK, s/n: 5P- 210245 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd), модель PP51, s/n: 5P- 210246 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd), модель PKB, s/n: 5P- 210247 (Tianjin Xinnuo Machinery & Equipment Co., Ltd).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1