Рішення № 11886877, 21.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.10                                                                                           Справа№ 14/128

Суддя Кітаєва С.Б. розглянувши матеріали справи за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СервісПЕТ”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства “КЛІЄНТ-ЗЕТ-ЛЬВІВ.УКРАЇНА”, м.Львів

про стягнення 57 411,23 грн.

Суддя Кітаєва С.Б. При секретарі Хороз І.Б.

Представники:

від позивача: Катишев С.А. - директор

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу роз”яснено.

Суть позову:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СервісПЕТ”, м.Львів звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “КЛІЄНТ-ЗЕТ-ЛЬВІВ.УКРАЇНА”, м.Львів про стягнення57 411,23 грн.

Ухвалою суду від 02.09.10р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.10.10р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітленні в зазначеній ухвалі. Наявні у справі матеріали свідчать про отримання сторонами ухвали про порушення провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, наведених в ухвалах суду від 05.10.10 р, 13.10.10 р.

З поданої позивачем довідки з ЄДРПОУ Серія АЕ № 099485 встановлено, що місцезнаходження Приватного підприємства “КЛІЄНТ-ЗЕТ-ЛЬВІВ.УКРАЇНА” за даними в ЄДР є адреса: 79058, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, проспект Чорновола,59 офіс 316.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд в процесі розгляду справи вбачав за доцільне зобов”язати позивача додатково скерувати відповідачу на адресу, відомості про яку містяться в ЄДР, копії позовної заяви №131 від 31.07.10р. ( яка поступила до суду 27.08.10р.) та документів, які відсутні у відповідача, про що до справи подати опис документів вкладених в поштове відправлення.

20.10.10р. в канцелярії господарського суду Львівської області за вх. № 20341 зареєстровано клопотання позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали від 02.09.10р.

Позивач забезпечив явку в судове засідання повноважного представника, який просить позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач в жодне із судових засідань не з”явився, відзиву та витребуваних судом документів не подав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом встановилено наступне:

2 січня 2008 між ТзОВ «СервІсПЕТ»(Орендодавець) та ПП "КЛІЄНТ-ЗЕТ-ЛЬВІВ.УКРАІНА" (Орендар) було укладено Договір оренди офісу №18 (надалі Договір), що розташовано у м. Львові, по вул. Чорновола, 59, кім № 316 -33,3 кв.м. в той же день між сторонами договору підписано акт №1 приймання - передачі приміщень в оренду.

Умови договору (5.1) свідчать про досягнення сторонами згоди щодо розміру орендної плати на момент підписання договору ( 75,00 гривень за один метр квадратний), відтак розмір щомісячних орендних платежів складає 2 497,50 гривень ( 75*33,3= 2497,50грн.).

Відповідно до умов в п.5.4, п.5.5 Договору, між сторонами було досягнуто згоди про зміну орендної плати з 01.09.2008 р., про що свідчить лист №18 від 01.07.08р., про намір зміни орендної плати та доповнення №1 від 01 вересня 2008р. про підвищення орендної плати до 81 грн. за кв.м. відтак, щомісячна плата за оренду з 01.09.08 складає –2 697,30грн. (81*33,3= 2697,30грн.)

01 грудня 2008 року Орендодавець передав Орендарю офісне приміщення кім. №325-17,6 кв.м., про що свідчіть Акт №2 приймання-передачі приміщення від 01 грудня 2008р.

Також було укладено доповнення №2 до договору оренди №18 від 02.01.08р., згідно якого загальна офісна площа приміщень, що орендуються складає 50,9 кв.м., в тому числі: кімнати № 316-33,3 кв.м., №325-17,6 кв.м., згідно поверхового плану. Місячна орендна плата стала складати 4 122,9 грн. (81*50,9=4122,9 грн.).

Згідно п.5.2. Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця. Тобто, підписавши Договір, Орендар не пізніше 05.01.08р. повинен був перерахувати орендну плату за січень, а згідно п.5.3. до 11 січня 2008р. за останній місяць оренди. Результатом неодноразових звернень Орендодавця до Орендаря про виконання умов Договору став гарантійний лист, в якому Орендар гарантував виплатити повну суму боргу до 01 вересня 2009 року. Як пояснив позивач, після виконань своїх зобов'язань викладених в гарантійному листі, Орендар продовжував порушувати умови Договору, а саме п.5.2., п.7.1. Договору. За твердженням позивача, регулярні спроби переконати Орендаря виконувати умови Договору у встановлені Договором строки не дали суттєвих результатів.

30 грудня 2009 року, згідно п.4.1., закінчився строк дії Договору №18 від 02 січня 2008р. По закінченню строку дії Договору Орендар не розрахувався з Орендодавцем, чим черговий раз порушив умови п.5.2., п.7.1. Договору. Борг перед Орендодавцем склав 41 371,90 грн.

18 грудня 2009р. Відповідач отримав передарбітражне попередження. Однак Відповідач черговий раз не виконав своїх забов'язань. 31.12. 09р. була проведена звірка взаємних розрахунків за період 01.01.2009р. по 31.12.2009р. Кредитове сальдо на 01.01.09 р складало 4102,90 грн. Акт звірки містить перелік актів виконаних робіт з січня по грудень 2009 року, вказівки на частково проведені проплати. Борг Відповідача за актом звірки склав 41 371,90 грн. Позивачем долучено до матеріалів справи двосторонні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), котрі перелічені в акті звірки, якими сторони підтверджують факт перебування майна в оренді відповідача з січня 09 р по грудень 09 року, площу нежитлових орендованих приміщень, місячну суму орендної плати (без ПД). Акти містять дату їх складення ( в основному останній день поточного місяця), а також підтвердження обидвох сторін про відсутність у них претензій одна до одної. Після проведення взаємозвірки відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом, в якому гарантував повністю розрахуватися до 30 квітня 2010 року.

05 травня 2010р. Відповідачу було вручено Позовну заяву № 101 від 30.04.10р. Враховуючи намір Відповідача розрахуватися, позовна заява не була подана до суду. Проте, Відповідач знову не виконав своїх зобов»язань.

Станом на 31.06.10р. борг Відповідача складає 41371,90 грн., що підтверджується розрахунком боргу за №103 від 18 червня 2010 року, який додається до позовної заяви. Із зазначеного розрахунку вбачається, що основний борг розрахований позивачем за період :лютий 2009 року –грудень 2009 року. Отже, в предмет дослідження за даним позовом, входять обставини, пов»язані із виконанням відповідачем договірних зобов»язань по сплаті орендної плати за зазначений період, тобто : лютий 2009 р –грудень 2009 року.

Сторони встановили ( п.9.1 Договору), що у випадку прострочення орендних платежів, Відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Пеня за прострочку платежів, нарахована позивачем за період : грудень 2009 р –травень 2010 року в сумі 14 801,51 грн. від суми боргу 41371,9 грн (розрахунок №105 від 18 червня 2010 р додається).

Проте, як вбачається із відмітки на позовній заяві, моментом звернення позивача із позовною заявою №131 від 31 липня 2010 року до суду є –27.08.10 р. За умовами в п.5.2 договору орендну плату відповідач повинен сплачувати наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця. Тобто, враховуючи період за який нараховано основний борг, оплата мала відбуватись помісячно: за лютий 09 р –5.02.09 р включно ( з 06.02.09 р, у випадку неоплати починається протермінування платежу); за березень –5.03.09 р ( з 06.03.09 р , у випадку неоплати починається протермінування платежу) і т.далі.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором..

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, яка регулює питання порядку застосування штрафних санкцій, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Стаття 256 ЦК України містить тлумачення терміна «позовна давність». Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частина 6 ст.232 ГК України передбачає шестимісячний строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк , протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлено ст.258 ЦК України.

Із врахуванням наведеного, враховуючи період за який нараховано основний борг, обумовлені договором строки оплати –не пізніше 5-го числа щомісяця, дату поступлення позову до суду - 27.08.10р, встановлено, що за прострочення оплати по оренді за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень , серпень включно позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки вже із вимогою про стягнення пені за серпень 2009 року позивач мав звернутись до суду до 06 серпня 2010 року ( а звернувся 27.08.10 р).

За вересень 2009 року відповідач повинен був сплатити позивачу 4122,9 грн. боргу по 5 вересня 2009 року включно. З 6-го вересня 2009 року має місце протермінування оплати. Ставка НБУ у вересні 2009 р =10,25%.

Сума пені за вказаний період -694,68 грн

За жовтень 4122,9 грн. орендної плати відповідач мав сплатити по 05.10.09 р. З 06.10.09 р по 05.11.09 р (31 дн. протермінування) . Із врахуванням суми боргу 8245,80 грн, пеня складає 1435,67 грн.

За листопад сума оренди 4122,9 грн, за період з 06.11.09 р по 06.12.09 р (30 дн протермінування). Від суми боргу, станом на 06.11.09 р пеня складає 2084,04 грн.

За грудень , за період з 06.12.09 р і по 05.01.10 р. (31 дн) від суми боргу 16491,60 грн.

пеня складає 2871,35 грн.

З 06.01.10 р по 04.04.2010 р ( 58 дн) від суми боргу 16491,60 грн. пеня складає 5372,20 грн.

Загальна сума пені за 180 днів протермінування оплати становить –12457,94 грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 3 % річних в сумі 1237,82 грн. Як вбачається із розрахунку №104 від 18 червня 2010 року, розрахунок 3 % річних на зазначену суму проведено за період : з січня 2008 року по травень 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Простроченою сумою боргу (розрахунок №103) є борг з лютого по грудень 2009 року.

Враховуючи, що предметом по вимозі про стягнення основного боргу є орендна плата за зазначений період, інший період на предмет своєчасності чи несвоєчасності внесення відповідачем платежів по оренді, розміру цих платежів, в предмет дослідження не входить, первинні документи в підтвердження поступлення від відповідача коштів у період з січня 2008 року по січень 2009 року, позивачем до справи не подано, що унеможливлює розгляд вимоги про стягнення 3 % річних по січень 2009 року; відтак підлягає до задоволення 3 % річних в сумі 1135,78 грн за період з лютого 2009 р по травень 2010 р. в решті вимога про стягнення 3% річних підлягає залишенню без розгляду, що дає можливість позивачу ( при наявності таких намірів) вирішити питання щодо суми решти нарахованих 3 % річних у загальному порядку, шляхом подання обґрунтованого документально позову до суду.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов»язагна вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати порслугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зготов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України зобов»язання повинно виконуватись в строк, встановлений в договорі.

Відповідач не здійснив в повному обсязі оплати за користування отриманим приміщенням відповідно до умов договору, зокрема, не сплатив позивачу 41 371,90 грн. борг з орендної плати. В цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення Вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі

У відповідності з п.4 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести і ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання зобов”язань і перерахування позивачу коштів не надав.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи із того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1,2, 32, 33, 34, 36, 43, 44,47,49,75,81,82,84,85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “КЛІЄНТ-ЗЕТ-ЛЬВІВ.УКРАЇНА” (79058,Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, проспект Чорновола,59 офіс 316, код ЗКПО 35286724, ІПН 352867213078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СервісПЕТ” (79021, м.Львів, вул.Кульпарківська,93, код ЄДРПОУ 32894340) 41371,9 грн грн. боргу, 3 % річних в сумі 1135,78 грн, 12457,94 грн. пені, 549,66 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. В решті суми пені –відмовити.

5. В решті від суми нарахованих 3 % річних –залишити без розгляду.

Судовому засіданні 21.10.10 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення складено 26.10.10 р.

Суддя