Ухвала суду № 118868768, 06.05.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/69/24

ун. № 759/24322/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з належного ОСОБА_1 майна, який був накладений постановою № 833/4 від 11.02.2003р. у межах виконавчого провадження; зобов`язати скасувати заходи примусового виконання та зняти арешт та заборону відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , вжиті у межах виконавчого провадження.

В обгрунтування посилався на те, що 11.02.2003р. відділом ДВС у Ленінградському районі м. Києва була винесена постанова № 833/4 про арешт всього майна належного ОСОБА_1 . Копії постанов, як і копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, винесених у межах виконавчого провадження, скаржник не отримував, оскільки не були направлені Святошинським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ). Просить задовольнити скаргу.

Сторони у судове засідання не з `явилися .

Суд, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

Відповідно до ст. 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна вбачається, що постановою 833/4 , 28.02.2003, ВДВС у Ленінградському району накладено арешт на все майно ОСОБА_1 /а.с.8/.

З інформації з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 боржником не значиться /а.с.9/.

07.10.2023р. на адресу виконавчої служби було направлено заяву про зняття арешту з майна, однак жодних дій не було вчинено/а.с.5/.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За змістом ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

З матеріалів скарги вбачається, що на даний час ОСОБА_1 не є боржником по будь-якому виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Слід зазначити, що наявність протягом тривалого часу (більше 20 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача та за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що є доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання рішення суду.

Керуючись . ЗУ «Про виконавче провадження», на підставі ст. 12, 81, 260, 448, 450, 451ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Зобов`язати Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заходи примусового виконання та зняти арешт та заборону відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 накладений на підставі постанови, 833/4, 28.02.2003, Відділ Державної виконавчої служби у Ленінградському районі, реєстраційний номер обтяження 1415285.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко