Рішення № 118868704, 25.04.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1615/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Якимець О.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовом до Департаменту патрульної поліції(далі - відповідач) у якому просить скасувати постанову інспектора роти 1 батальйону 4 УПП в м. Києві лейтенантом поліції Харитонової Аліни Юріївни від 22.03.2023 серії ЕАС № 6716569, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що інспектором порушено процедуру розгляду справи, щодо роз`яснення прав та обов`язків позивачу, що є процесуальним порушенням під час розгляду справи та є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Фактично розгляд справи проводився не інспектором Харитоновою А.Ю. , яка формально внесла дані у планшет для формування тексту постанови, а іншим інспектором, відтак постанова винесена не уповноваженою особою. Відповідачем порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення. Повідомлення позивачу про те, що відбувається відеофіксація відбулося не відразу а після того, як ОСОБА_1 фактично дав свідчення проти себе, що свідчить про схиляння поліцейських до таких дій позивача, що є грубим порушенням процедури розгляду справи. Крім того, відеозапис з бодікамери 474031 не є належним доказом, оскільки до постанови повинно було бути долучено відео з бодікамери інспектора Харитонової А.Ю. , однак таке відео знято на бодікамеру, що належить іншому інспектору. Також зазначає, що інспектор Харитонова А.Ю. , не встановила та не переконалася, що позивач винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, також не надано доказів, що саме позивач керував транспортним засобом, та здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР.

Ухвалою суду від 16.02.2024 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 26.02.2024 задоволено клопотання позивача та поновлено позивачу строк на звернення до суду із позовною заявою про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

08 березня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у даній справі інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, КУпАП та чинним законодавством України. Зазначає, що під час несення служби 22.03.2023, під час патрулювання Голосіївського району міста Кисва екіпажем патрульної поліції, було виявлено транспортний засіб RENAULT KADJAR, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснив зупинку на смузі для руху маршрутних транспортних засобів по вулиці Червоноармійській (Велика Васильківська), 100, у м. Києві. Як вбачається з відеозапису інспектора, котрий закріплений на форменому одязі, на 00 хв. 56 хв. позивач підійшов до інспекторів котрі реагували на порушення ПДР, та повідомив, що на смузі для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.11 стоїть його транспортний засіб RENAULT KADJAR номерний знак НОМЕР_2 . На 01 хв. 30 сек. відеозапису інспектор підійшов до позивача належним чином представився, пояснив причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1. ПДР на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4. (а) ПДР. Позивачу було роз`яснено, що він порушив п. 17.1 ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. На 04 хв. 00 сек. відеозапису було повідомлено що подія безперервно фіксувалась на боді камеру. На 05 хв. 30 сек. відеозапису позивачу було роз`яснено порядок сплати та оскарження винесеної постанови. Поряд з цим, на 03 хв. 02 сек. відеозапису видно, що до позивача підійшов інспектор Харитонова А.Ю. , котра вносила відомості про особу, котра притягується до адміністративної відповідальності. Також зазначаємо, що позивач на 01 хв. 40 сек самостійно повідомляє що: «приїхав в банк зняти кошти швидко та сходив в обмінник і це буквально 20 хвилин». Слід зазначити, що в екіпажі, в даному випадку Рубін-101, знаходилося два інспектора ( Жила Андрій Олегович та Харитонова Аліна Юріївна ); планшетний пристрій, перед заступанням на патрулювання відповідного місця дислокації реєструється на одну особу з екіпажу (на інспектора Харитонову А.Ю. ). Розгляд справи може бути проведений одним із інспекторів екіпажу, відповідно у винесеному рішенні, у вигляді електронної постанови, що відповідає вимогам Інструкції та ст. 283 КУпАП, зазначається прізвище інспектора, на кого такий пристрій зареєстрований. За таких обставин відсутні підстави для скасування постанови з мотивів, які наведені у позовній заяві.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, з урахуванням наведеного, суд вирішив здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та вже встановлювалося у судовій справі №758/3814/23, 22.03.2023 відповідачем було винесено постанову серії ЕАС №6716569, відповідно до якої 22 березня 2023 року о 14 год. 01 хв. на вул. Червоноармійська, 100, керуючи транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 позивач здійснив зупинку на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 680,00 грн

Вважаючи вказану постанову протиправною та зазначаючи про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п.17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Частиною 3 ст.122 КУпАП визначено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 73 КАС України).

Згідно із ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто які є недопустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно матеріалів справи позивача притягнуто до відповідальності за те, що 22 березня 2023 року о 14 год. 01 хв. на вул. Червоноармійська, 100, керуючи транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 позивач здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив пункт 17.1 ПДР України та передбачає відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП.

Наведені обставини підтверджуються диском з відеоматеріалами, на яких зафіксовано обставину щодо зупинки позивачем транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11.

Згідно переглянутого відозапису вбачається, що інспектор підійшов до позивача належним чином представився, пояснив причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1. ПДР. Позивачу було роз`яснено, що він порушив п. 17.1 ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Позивач на зазначеному записі з бодікамери факт вчиненого порушення визнав, зазначив, що залишив свій транспортний засіб всього на 20 хвилин (01:40 хв. - 02:35 хв. відеозапису).

Надалі інспектор роз`яснив, що на позивача буде складено постанову за порушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, роз`яснено порядок оскарження винесеної постанови, можливість ознайомитись із матеріалами відеофіксації у випадку необхідності, а також вручено копію оскаржуваної постанови. Також позивач розписався на примірнику постанови щодо роз`яснення йому його прав.

Отже, надані відповідачем відеоматеріали є належним доказом в розумінні положень КАС України, який містить інформацію щодо предмета доказування.

Суд звертає увагу, що до обов`язків поліцейського не належить надання позивачу юридичних консультацій чи забезпечення послугами адвоката, в той же час, дійсні обставини справи про адміністративне правопорушення з`ясовані належним чином, зокрема встановлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.

Зібрані та подані до суду докази є належними та допустимими доказами в адміністративній справі, які в повному обсязі доводять обставину порушення позивачем вимог п. 17.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

При цьому, окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Можливі недоліки порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення або оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такої постанови за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається фактичним обставинам та змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі №826/15341/15).

При цьому, жодних належних та допустимих доказів допущення поліцейськими недоліків при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6716569 від 22.03.2023складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, а отже, приймаючи спірну постанову поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові, суд, відповідно до ст. 139 КАС України, вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. І. Якимець