Постанова № 118866279, 02.05.2024, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1354/24

Провадження № 3-472/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 травня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого шиномонтажником, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 019737, що складений 10.03.2024 року вбачається, що 10.03.2024 року об 11 год. 30 хв. за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Щербанівка, вул. Шевченка, 54, водій ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), керуючи автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним за кермом, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на зупинку громадського транспорту. При ДТП автомобіль та конструкція громадського транспорту отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями, що виразились у порушенні вимог пунктів 2.3(б), 12.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину заперечив, вказавши, що вчинив ДТП, щоб запобігти завдання шкоди пішоходам.

19.03.2024 року від захисника Ніколаєнка Д.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням ним дії в стані крайньої необхідності. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 намагався об`їхати пішоходів, які вийшли на проїжджу частину в невстановлену місці, а тому з метою уникнення завдання шкоди для життя та здоров`я осіб, що переходили дорогу він діяв в умовах крайньої необхідності.

Згідно із п. 1.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, вважає, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 019737 від 10.03.2024 року, схемою ДТП, письмовими поясненнями, копією рапорту від 10.03.2024 року, та іншими матеріалами справи.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , у яких останній повідомив, що 10.03.2024 року о 12 год. 00 хв. він керував своїм автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , з свого місця проживання на кладовище зі швидкістю 80 км/год та помітивши на дорозі двох пішоходів, щоб уникнути зіткнення вивернув кермо та зіткнувся з автобусною зупинкою. Також, у вказаних письмових поясненнях зазначив, що до моменту ДТП вживав алкогольні напої, а також на пропозицію працівників поліції пройти тест на стан алкогольного сп`яніння відмовився, оскільки провину визнає.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 , який був пасажиром автомобіля «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , останній зазначив, що 10.03.2024 року близько 11 год. 30 хв. він з Овсянкіним рухались на автомобілі Ford Focus д.н.з. НОМЕР_2 , з центру Щербанівки до кладовища, на початку вулиці Шевченка люди почали переходити дорогу, ОСОБА_3 почав рух вліво, щоб об`їхати людей, після цього автомобіль почало заносити і авто на якому ми рухались заїхало в зупинку громадського транспорту, швидкість була близько 80 км/год, після цього ми попросили знайомих, які дотягли автомобіль додому. Тілесних ушкоджень не отримав.

Згідно п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Вимогами п. 12.1. Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення п.п.2.3(б), 12.1 Правил дорожнього руху України. Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, а тому суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням ним дій в стані крайньої необхідності, оскільки порушення останнім п.п.2.3(б), 12.1 ПДР є результатом дорожньо-транспортної пригоди та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Обставин, які відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом`якшували відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне призначити стягнення у межах санкції ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень у подальшому.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 34, 35, 40-1, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Суму штрафу перерахувати на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA488999980313030149000010001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь Державної судової адміністрації України (№UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106) з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя : Т.Г. Сташків