Ухвала суду № 118864222, 02.05.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6412/24

1-кс/295/3005/24

УХВАЛА

Іменем України

02.05.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

захисника - адвоката ОСОБА_3

прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу, подану захисником - адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 04.07.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42021060000000021 від 10.03.2021, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати процесуальне рішення слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 - повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у межах досудового розслідування кримінального провадження №42021060000000021 від 10.03.2021.

В обґрунтування скарги зазначив, що станом на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у суду були відсутні об`єктивно встановлені дані про вручення підозри, оскільки 04.07.2023 у кримінальному провадженні №42021060000000021 від 10.03.2021 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру шляхом проставлення підпису на одному з аркушів незаповненого бланку прав - матері ОСОБА_8 , з підстав чого прокурор помилково вважає, що відбулось вручення письмового повідомлення про підозру дорослому члену сім`ї ОСОБА_5 , а сама підозра є необґрунтованою, надуманою та такою, що не підтверджена матеріалами, поданими як докази до клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки органом досудового розслідування на власний, нелогічний, непослідовний розсуд трактуються деякі підпункти, зокрема, 3.3-3.4. розділу 3 договору №1803/3511, укладеного 17.05.2018 між Службою автомобільних доріг у Житомирській області та ТОВ «УКРДОРГРАНСПРОЕКТ» «Вартість робіт» або ціна за використані роботи.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.

Прокурор ОСОБА_9 заперечував проти задоволення скарги. В обґрунтування заперечень щодо скарги зазначив, що матеріалами кримінального провадження спростовується твердження захисника про обізнаність з підозрою лише 23.04.2024, після ознайомлення з матеріалами справи № 295/9393/23, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 04.07.2023 належним чином у спосіб, передбачений чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

В матеріалах кримінального провадження наявне письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04.07.2023 у кримінальному провадженні №42021060000000021 від 10.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке складено старшим слідчим Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 та погоджено прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 . Вказаний документ у його верхньому правому куті (починаючи з другої сторінки) містить нумерацію, а останнім його аркушем є шоста сторінка повідомлення про підозру, на якій зазначені права підозрюваного, що прямо передбачено п. 7 ч. 1 ст. 277 КПК України (повідомлення має містити такі відомості: 7) права підозрюваного). При цьому, захисник у скарзі стверджує, що на аркуші 48 судової справи міститься пустий, ніким не заповнений аркуш з текстом прав підозрюваного, без жодної згадки як про підозру, так і зміст підозри роз`яснення прав, і рукописний напис «копію отримала 04.07.2023 о 17:00 (підпис) ОСОБА_8 , у зв`язку з чим захисник приходить до хибного висновку, що станом на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у суду були відсутні об`єктивно встановлені дані про вручення підозри. Однак, виходячи з наявних матеріалів кримінального провадження та вказаних вище обставин очевидно вбачається, що підпис ОСОБА_8 здійснений не на «незаповненому аркуші з текстом прав підозрюваного без згадок про підозру і зміст підозри», як то намагається висвітлити захисник, а на останній, шостій сторінці письмового повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 04.07.2023, складеного у відповідності до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, зокрема, із зазначенням прав підозрюваного.

При цьому, чинним Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено, що саме має написати підозрюваний або інша особа, якій вручено таке повідомлення в порядку, визначеному КПК України, а тому доводи захисника в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

До того ж, в скарзі захисник приходить до хибного висновку, що мати підозрюваного ОСОБА_5 не є належним суб`єктом для вручення їй повідомлення про підозру останнього, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, близькими родичами та членами сім`ї є, серед інших, мати.

При цьому, незрозумілим в даному контексті є посилання захисника на норми Сімейного кодексу України, оскільки норми ст. 3 КПК України в даному випадку є спеціальними до вказаних правовідносин.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 прокурор зазначив, що як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_5 до вищевказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених в тексті повідомлення про підозру від 04.07.2023.

Наявні в матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а доводи захисника спростовуються обставинами, встановленими під час досудового розслідування та зазначеними як в письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 , так і в клопотанні про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором подано до суду відповідне письмове заперечення на скаргу, в якому викладені згадувані заперечення.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення, у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

У КПК не конкретизовано випадки, про які йдеться в ч. 1 ст. 278 КПК, тобто не сформульовано причини, з яких вручення повідомлення про підозру можна вважати неможливим. Але в разі наявності таких випадків закон передбачає можливість вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (статті 111 та 135 КПК).

Частиною 1 ст. 42 КПК «Підозрюваний, обвинувачений» встановлено, що статусу підозрюваного особа набуває внаслідок вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, лише в одному випадку - якщо складене повідомлення про підозру неможливо вручити через не встановлення місцезнаходження особи. Тому, якщо місцезнаходження особи встановлене, тобто в сторони обвинувачення (слідчого, прокурора) є точні відомості про місце роботи, місце проживання або тимчасового перебування особи, то вручати їй повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, не можна.

Такою підставою застосування особливого порядку вручення повідомлення про підозру варто розглядати факт тимчасової відсутності особи за місцем проживання не сам по собі, а в сукупності з фактом не встановлення місцезнаходження особи. Наявність цих двох фактів свідчитиме про наявність «випадку неможливості вручення повідомлення», про який ідеться в ст. 278 КПК. Лише після встановлення фактів тимчасової відсутності і невідомості місця знаходження особи в слідчого, прокурора виникає право застосовувати особливий порядок вручення повідомлення про підозру.

Повідомлення про підозру можна вважати складеним лише за умови наявності в ньому всіх елементів змісту, зазначених у ст. 277 КПК, а також усіх реквізитів, в тому числі й підпису особи, яка його склала.

На підставі викладеного вище, можна зробити висновок про те, що порядок і момент вручення повідомлення про підозру особі врегульовано в КПК неоднозначно, бо значною мірою залежать від розсуду слідчого, прокурора. Частиною 6 ст. 9 КПК встановлено, що у випадках, коли положення КПК неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК. У разі вирішення питання щодо повідомлення про підозру особі, тимчасово відсутній за місцем проживання, слідчий, прокурор повинен керуватися засадами верховенства права (п. 1 ч. 1 ст. 7, ст. 8 КПК), складовою частиною якого є принцип правової визначеності (чітке визначення моменту повідомлення про підозру) та забезпечення права на захист (п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 КПК) (констатація конкретного моменту виникнення права на захист, роз`яснення прав підозрюваному). Дотримання зазначених засад є неможливим у разі здійснення слідчим, прокурором повідомлення про підозру в особливому порядку, тобто через дорослого члена сім`ї особи чи іншу особу, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційну організацію за місцем проживання особи або адміністрацію за місцем її роботи.

Щодо порядку вручення повідомлення на підозру.

Згідно із ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Органом досудового розслідування шляхом отримання витягу з БД "Аркан" було встановлено, що 06.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав за державний кордон України через пункт пропуску Могилів-Подільський супроводжуючи інваліда І групи, та на момент запиту перебував за кордоном( а.с. 57 зворот)

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке викладено на шести аркушах( оригінал якого було оглянуто слідчим суддею в судовому засіданні) було вручено його матері 04.07.2023, під особистий підпис.

Як не заперечував представник скаржника, підозрюваний ОСОБА_5 з 06.05.2022 перебував за межами України в Чеській Республіці. Отже, вручення повідомлення про підозру матері ОСОБА_5 для передачі, не суперечить ч. 2 ст. 135 КПК України.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи захисника, про те, що мати та ОСОБА_5 не є членами однієї сім"ї та тривалий час мати та син разом не проживають, оскільки відповідно до п.1.ч.1 ст. 3 КПК України близькими родичами та членими сім`ї є зокрема мати. А визначення в ч. 2 ст.135 КПК України іншій особі, яка спільно проживає і вказує на іншу особу, яка не є членом сім"ї та не є близьким родичем, однак проживає разом з особою якій слід вручити процесуальний документ.

Таким чином мати ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , якій вручено повідомлення про підозру є належним суб"єктом для вручення повідомлення про підозру.

Зазначення представником скаржника про ту обставину, що матері вручено лише останній аркуш повідомлення про підозру, на якому містяться лише права підозрюваного, суперечить змісту самого повідомлення, оскільки останне містить визначення нумерації аркушів паперу та права підозрюваного містяться на шостому аркуші, а права є складовою повідомлення про підозру, з чого слід зробити висновок, що мати отримала не один, а всі аркуші повідомлення про підозру. Крім того, не зазначено в чому полягає зацікавленість органу досудового розслідування у врученні лише останнього аркуша повідомлення про підозру.

Щодо обгрунтованості повідомлення про підозру

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021060000000021 від 10.03.2021 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В межах даного провадження ОСОБА_5 04.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме - у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Згідно повідомлення про підозру Державним агентством автомобільних доріг України, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №78-р «Про затвердження переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2018 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», 14.05.2018 затверджено Завдання №6-2/18 на розроблення проектної документації капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-49 Васьковичі-Шепетівка ділянці км 85+200 - км 92+264, Житомирська область (далі - Завдання №6-2/18), замовником якої визначено Службу автомобільних доріг у Житомирській області.

На виконання вказаного Завдання №6-2/18, між Службою автомобільних доріг у Житомирській області (ідентифікаційний код 03451526), в особі начальника Служби ОСОБА_12 (далі - Замовник) та ТОВ «УКРДОРТРАНСПРОЕКТ» (ідентифікаційний код 41838449), в особі генерального директора ОСОБА_13 (далі Проектувальник), 17.05.2018 укладено письмовий договір №1803/35П на закупівлю робіт ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013. Розробка проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-49 Васьковичі - Шепетівка на ділянці км 85+200 - км 92+264, Житомирська область (код ДК 021:2015-71320000-7. Послуги з інженерного проектування).

Пунктом 1.3 вказаного Договору визначено, що Проектувальник на власний ризик, в межах договірної ціни виконує передбачені цим договором роботи, здає Замовнику в обумовлені строки виготовлену проектну документацію, усуває недоліки та зауваження експертизи та надає Замовнику позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації, який є невід`ємною частиною робіт передбачених договором.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що датою початку робіт є дата підписання Договору, а датою закінчення - 24.12.2019. Отримання позитивного звіту державної експертизи проектної документації - в межах 3-го етапу виконання робіт зазначеного в Календарному плані. Остаточна оплата робіт проводиться після надання позитивного експертного звіту.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що Календарним планом не передбачений розподіл виконання робіт на етапи, оплата здійснюється на підставі актів здачі-прийняття проектної документації, продукції та наявності позитивного висновку експертизи.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що з метою посилення відповідальності Проектувальника за своєчасні погодження, передбачені державними і відомчими нормативними документами, окремих проектних рішень і проекту в цілому та отримання позитивних експертних висновків, Замовник має право не підписувати та не оплачувати наданий Проектувальником акт, якщо з його вини не проведені всі необхідні погодження і не отримані позитивні експертні висновки для затвердження проекту.

Пунктом 11.5 Договору визначено, що уповноваженими представниками Замовника з будь-яких питань щодо реалізації договору для отримання/подання всієї інформації, кореспонденції, протоколів зустрічей, проектної документації, узгоджень погоджень, повідомлень та виконання будь-яких інших дій щодо відносин за договором від імені замовника є такі особи: ОСОБА_12 (начальник Служби), ОСОБА_5 (заступник начальника служби з будівництва), ОСОБА_14 (перший заступник начальника Служби), ОСОБА_15 (начальник відділу проектування та земельних відносин).

Пунктом 12.2. договору встановлено, що завершені роботи передбачають надання проектної документації та позитивного висновку експертизи.

Згідно п.2 Додаткової угоди №3/47П від 22.11.2019 до Договору №1803/35П від 17.05.2018, сторони дійшли згоди про продовження строку дії Договору та визначили датою його закінчення - 24.12.2020.

Також встановлено, що Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 19.10.2016 №537-К, а також Наказом Служби автомобільних доріг у Житомирські області від 24.10.2016 №28-к, на посаду заступника начальника з будівництва Служби автомобільних доріг у Житомирській області з 24 жовтня 2016 року, призначено ОСОБА_5 .

У подальшому, Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 24.05.2019 №208-К, а також Наказом Служби автомобільних доріг у Житомирські області від 03.06.2019 №27-к, ОСОБА_5 переведено з посади заступника начальника будівництва на посаду заступника начальника з розвитку доріг, з 03.06.2019.

Таким чином, обіймаючи посаду заступника начальника з будівництва Служби автомобільний доріг у Житомирській області, у період з 24.10.2016 по 03.06.2019, ОСОБА_5 , відповідно до норм ч. З ст. 18 КК України, а також ч. 1 Примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Так, ОСОБА_5 , у період з 18.10.2018 по 04.12.2018, перебуваючи на робочому місці у приміщенні Служби автомобільних доріг у Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 16, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи з метою отримання ТОВ «УКРДОРТРАНСПРОЕКТ» неправомірної вигоди, достовірно знаючи, що оплата виконання робіт по Договору №1803/3 5П від 17.05.2018 здійснюється лише після отримання позитивного експертного висновку (звіту) виготовленої проектної документації, в порушення вищеописаних умов Договору, підписав Акт №1/151 від 18.10.2018 здачі- приймання виконаних робіт до договору, а також Акт №2/206 від 04.12.2018 здачі-приймання виконаних робіт до договору, якими засвідчив, що продукція задовольняє умовам договору та належним чином оформлена.

У подальшому, на підставі підписаних ОСОБА_5 актів здачі- приймання виконаних робіт, САД в Житомирській області видано платіжні доручення №160 від 18.10.2018 та №215 від 04.12.2018 та на розрахунковий рахунок ТОВ «УКРДОРТРАНСПРОЕКТ» № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк», код МФО 320649, перераховано грошові кошти у розмірі 111 585,00 грн. та 393 761,95 грн. відповідно, а всього на загальну суму 505 346,95 грн.

Разом з тим, 17.07.2019 між Службою автомобільних доріг в Житомирській області та Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» укладено договір №28-0107-19/3 7П на виконання експертизи проекту будівництва.

Предметом вказаного договору є проведення експертизи проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будівників і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, кошторисної частини, а саме робочого проекту: Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-49 Васьковичі-Шепетівка на ділянці км 85+200 - км 92+264, Житомирська область.

На виконання умов вказаного Договору Філією ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» - «УКДОРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» складено та затверджено експертний звіт (негативний) №28-0107-19 щодо виявлення помилок та недотримання вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-49 Васьковичі - Шепетівка на ділянці км 85+200 - км 92+264, Житомирська область», генеральним проектувальником якого є ТОВ «УКРДОРТРАНСПРОЕКТ».

Таким чином, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про відсутність станом на момент підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт позитивного експертного звіту виготовленої ТОВ «УКРДОРТРАНСПРОЕКТ» проектної документації, діючи умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, спричинив охоронюваним законом державним інтересам тяжкі наслідки, у вигляді передчасного приймання виконаних робіт (акт №1/151 від 18.10.2018, акт №2/206 від 04.12.2018) та безпідставного перерахування на користь ТОВ «УКРДОРТРАНСПРОЕКТ» грошових коштів у розмірі 505346, 95 грн, що на момент вчинення кримінального правопорушення, більше ніж у 250 разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких правил та обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності, слідчим суддею при розгляді скарги встановлюються обставини, на які посилається сторона захисту та підлягають перевірці: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо порядку вручення повідомлення про підозру.

Захисник у скарзі посилається на порушення органом досудового розслідування порядку вручення підозри та необґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри.

Положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення», яке застосовується у п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

Разом з тим, системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України») свідчить про наявність в кримінальному процесуальному законодавстві України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)». Стандарт «достатніх підстав (доказів)» використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків.

Зі змісту конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України вбачається, що повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)». У цьому контексті слідчому судді необхідно з`ясувати, яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру. Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру.

Відповідно до положень статті 42 КПК України з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного, обсяг процесуальних прав якого значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), та з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі. Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1 статті 276 КПК закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру, оскільки неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання відповідного втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

Виходячи із зазначеного, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній, згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК України, використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Враховуючи, що стандарт «достатніх підстав (доказів)» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», для цілей повідомлення особі про підозру, він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.

При цьому, слідчий суддя в ході розгляду скарг на повідомлення про підозру не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, а зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру докази були достатніми для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Проаналізувавши зміст підозри, повідомленої ОСОБА_5 (зворот а.с. 52- а.с. 55), слідчий суддя визнає її такою, що цілком відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Оцінюючи надані копії доказів з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку наявні обставини та відомості, які переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідчий суддя вбачає обґрунтованість підозри, яка була повідомлена ОСОБА_5 , на даній стадії досудового розслідування, у розумінні приписів КПК України та наведеної практики Європейського Суду з прав людини.

Дослідивши матеріали справи в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 очевидно необґрунтованих чи недопустимих обставин не встановив.

Зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04.07.2023 слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Водночас, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 04.07.2023 вручене за відсутності достатніх підстав для підозри.

Скаржником та його представником не спростовано правові підстави для реалізації органом досудового розслідування його компетенції за ст. 276 КПК України.

Непогодження сторони захисту зі змістом повідомлення про підозру, його надуманість для сторони захисту, трактування органом досудового розслідування на власний, нелогічний, непослідовний розсуд деяких підпунктів договору №1803/3511, укладеного 17.05.2018 між Службою автомобільних доріг у Житомирській області та ТОВ «УКРДОРГРАНСПРОЕКТ» - не визначені процесуальним законом в якості правової підстави для скасування повідомлення про підозру.

Доводи сторони захисту про надуманість та необґрунтованість підозри, на які адвокат посилається у скарзі, не спростовують обставин, встановлених під час досудового розслідування.

Слідчий суддя звертає увагу, що повідомлення про підозру було складене на підставі документів, які були наявні в органу досудового розслідування станом на 04.07.2023, тому воно не може відображати всі обставини, встановлені органом досудового розслідування в подальшому.

Крім того, орган досудового розслідування не позбавлений права протягом його проведення змінити раніше повідомлену підозру в порядку ст. 279 КПК України.

Більше того, запереченням на скаргу від 01.05.2024 прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 спростував викладені адвокатом ОСОБА_3 посилання як в частині ймовірного порушення порядку вручення письмової підозри, так і в частині ймовірної необґрунтованості такої підозри.

Беручи до уваги те, що наведені захисником доводи не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя доходить висновку, що скарга захисника адвокат ОСОБА_3 є необґрунтованою, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись статтями 22, 24, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04.07.2023 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів, з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 07 травня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1