Ухвала суду № 118863972, 07.05.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.05.2024Справа № 910/5599/23

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОК»

про виправлення описок у судовому рішенні

у справі № 910/5599/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання недійсними рішень та договору

Без виклику представників сторін,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просило суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення комісії ВП "Київське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ щодо застосування санкцій в розмірі 221 374,86 грн, до TOB "ТОК", оформлене Протоколом №5 від 20.07.2022;

- визнати недійсним "Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за період з 17.12.2021 по 16.06.2022" складений невстановленими особами, в основу якого покладено неверифїковані відомості, отримані від Третіх сторін Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, щодо якого прийняте рішення "вважати вірним" комісією ВП "Київське регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ (Протокол №5 від 20.07.2022р.);

- визнати недійсним та скасувати витяг щодо якого оформлений документом під назвою "Довідка про визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ", з підстав відсутності, оформленого належним чином, Додатку 4 "Порядок розрахунків" Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та, відповідно, неоднаковості і нікчемності умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії АТ "Укрзалізниця" стосовно ТОВ "ТОК", в частині порядку розрахунків між Сторонами договору;

- визнати недійсним Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Укрзалізниця" стосовно ТОВ "ТОК" в частині встановлення порядку розрахунків між Сторонами з підстав відсутності, оформленого належним чином, Додатку 4 "Порядок розрахунків" Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та, відповідно, неоднаковості і нікчемності умов вказаного Публічного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (повний текст складено та підписано 01.12.2023) відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

05.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло дві заяви про виправлення описок у рішенні суду від 16.11.2023.

Крім того, 06.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло ще три заяви про виправлення описок у рішенні суду від 16.11.2023.

Надалі, 01.04.2024 та 02.04.2024 надійшли через систему «Електронний суд» від позивача ще по одній заяві про виправлення описок у рішенні суду від 16.11.2023.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 та від 03.04.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК" про виправлення описок у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 до повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 - залишено без змін.

22.04.2024 матеріали справи №910/5599/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Разом з тим судом враховано, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов`язком держави.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

У зв`язку із викладеним вище, суд вважає за можливе розглянути подані заяви в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОК" заяви про виправлення описок у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/5599/23, відзначає наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно статті 238 Господарського процесуального кодексу України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

(1) У вступній частині рішення зазначаються: дата і місце його ухвалення; найменування суду; прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; прізвище та ініціали секретаря судового засідання; номер справи; ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; вимоги позивача; прізвища та ініціали представників учасників справи.

(2) В описовій частині рішення зазначаються: стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

(3) У мотивувальній частині рішення зазначаються: перелік обставин, які є предметом доказування у справі; перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

(4) У резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

За приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсними рішень та договору залишено без змін.

Відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, вживання відмінків слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення). Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі № 925/1076/16.

Як вбачається з поданих позивачем заяв про виправлення описок №№1, 2, 4, 6, 7, останній фактично не погоджується з викладенням судом обставин справи та їх описанням, що, виходячи з положень ст.243 Господарського процесуального кодексу України, не є опискою, яка підлягає виправленню.

Незгода сторони з обставинами, встановленими судом під час вирішення спору, є підставою для оскарження рішення суду в апеляційному або касаційному порядку.

Щодо заяви позивача про виправлення описки № 3, суд звертає увагу на те, що під час вирішення спору підлягають застосуванню положення чинного законодавства, яке діяло саме на дату виникнення спірних правовідносин, а не на дату звернення з позовом до суду або дату постановлення рішення у справі, що відповідно також виключає задоволення вказаної заяви.

Серед іншого суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні норм процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Таким чином, урахування під час розгляду справи № 910/5599/23 правових позицій та висновків, наведених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 911/312/23, яка була ухвалена у подібних правовідносинах, не суперечить положенням процесуального законодавства.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд визнає обґрунтованою заяву № 5 про виправлення описки в рішенні суду щодо номеру лічильника, яка була допущена в останньому абзаці на сторінці 8 мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОК" в задоволенні заяв №№1,2,3,4,6,7 про виправлення описок у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК" № 5 про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 - задовольнити.

3. В останньому абзаці мотивувальної частини на сторінці 8 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23 правильно читати: «…провели обстеження об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОК» за адресою: Київська область, Бородянський район, смт Пісківка, вул. Філіпова, 2а, та встановили на вказаному об`єкті відсутність електролічильника №8228386,…».

4. Дану ухвалу вважати невід`ємною частиною рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/5599/23.

5. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 07.05.2024.

Суддя А.І. Привалов