Рішення № 118863693, 23.04.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/30/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 Справа № 908/416/23

м.Запоріжжя

За первісним позовом: Фізичної особи - підприємця Коротенко Ірини Олексіївни, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне

до відповідача: Смірнова Євгена Вячеславовича , м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", м. Київ

про стягнення суми 69490,62 грн,

за зустрічним позовом: Смірнова Євгена Вячеславовича , м.Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коротенко Ірини Олексіївни, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом: Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", м. Київ

про визнання недійсними договорів експлуатації обладнання

Колегія суддів у складі: головуючий - Боєва О.С.,

судді: Науменко А.О.,

Ярешко О.В.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

від ФОП Коротенко І.О.: не з`явився;

від Смірнова Є.В. : Фельський С.Л.;

від ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна": не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Коротенко Ірини Олексіївни про стягнення з відповідача: Смірнова Євгена Вячеславовича компенсації за договором експлуатації обладнання № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018 в розмірі 37690,62 грн, з яких: 18845,31 грн - штраф, 18845,31 грн - відновна вартість втраченого обладнання та за договором експлуатації обладнання №UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019 в розмірі 31800,00 грн, з яких: 16800,00 грн - штраф, 15000,00 грн - відновна вартість втраченого обладнання.

Згідно протоколом автоматизованого розподілу здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/416/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 14.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/416/23, присвоєно справі номер провадження 9/30/23. Справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна".

13.03.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Смірнова Євгена Вячеславовича до відповідача (за зустрічним позовом): Фізичної особи-підприємця Коротенко Ірини Олексіївни про визнання недійсними договорів експлуатації обладнання: № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018, № UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи від 13.03.2023 вищевказаний зустрічний позов передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 16.03.2023 зустрічну позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 21.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 16.03.2023.

Ухвалою суду від 23.03.2023 прийнято зустрічну позовну заяву, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/416/23, постановлено перейти до розгляду справи № 908/416/23 за правилами загального позовного провадження та розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 02.06.2023 витребувано у ФОП Коротенко І.О. для огляду оригінали договорів експлуатації обладнання № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018 та № UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019, підготовче засідання відкладено.

12.06.2023 судом постановлено ухвалу про передачу справи № 908/416/23 на колегіальний розгляд. Відповідно до протоколу автоматизованого визначання складу колегії суддів від 14.06.2023, справу № 908/416/23 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Дроздова С.С., Проскуряков К.В. Ухвалою суду від 16.06.2023 справу № 908/416/23 прийнято до провадження вищезазначеною колегією, призначено підготовче засідання. В подальшому склад колегії неодноразово змінювався.

Ухвалою суду від 05.09.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Горохов І.С., Ярешко О.В., за клопотанням позивача за зустрічним позовом - Смірнова Є.В. призначено у справі №908/416/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, матеріали справи направлені до експертної установи. Ухвалою суду від 08.11.2023 поновлено провадження у справі № 908/416/23 для вирішення клопотання судового експерта, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду 07.12.2023 у справі № 908/416/23 призначено (повторно) судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, зупинено провадження у справі на час проведення експертизи. Матеріали господарської справи № 908/416/23 направлені до експертної установи для проведення експертизи.

21.02.2024 на адресу господарського суду надійшов висновок експерта разом з матеріалами справи № 908/416/23.

Ухвалою суду від 29.02.2024 справа №908/416/23 була прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Науменко А.О., Ярешко О.В., поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.03.2024.

11.03.2024 засобами поштового зв`язку від ФОП Коротенко О.І. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю взяти участь у підготовчому засіданні, призначеному на 26.03.2024, позивач за первісним позовом просив суд розглядати справу без участі позивача та його представника, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/416/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024.

В судове засідання 23.04.2024 ФОП Коротенко О.І. та ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна"/їх представники не з`явились.

23.04.2024 на електронну адресу суду від ФОП Коротенко І.О. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (за первісним позовом) та його представника.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Судом встановлено, що заява ФОП Коротенко І.О. не містить електронного підпису, на підставі чого, враховуючи приписи ст. 170 ГПК України, заява залишена судом без розгляду.

В судове засідання 23.04.2024 ФОП Коротенко О.І. та ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна"/їх представники не з`явились.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності ФОП Коротенко О.І. (позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) та ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" (третя особа), які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

23.04.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду справи є вимоги, викладені у первісній та зустрічній позовних заявах.

Первісний позов, мотивовано, зокрема, наступним. Між позивачем - ФОП Коротенко І.О. (Дистриб`ютор), ФОП Смірновим Є.В. (Торгова точка) та третьою особою (Компанія) було укладено договір № UA_SE_93_5190 про експлуатацію обладнання від 15.08.2018 (Договір-1) та договір № UA_SE_93_5190_21872 про експлуатацію обладнання від 25.12.2019 (Договір-2). На виконання умов договорів підписано Акти приймання-передачі обладнання № 20180817052452 від 17.08.2018 та № 20180918043146 від 18.09.2018, якими підтверджується прийняття Торговою точкою обладнання в експлуатацію. На адресу відповідача були направлені вимоги №22/06/21/2 від 22.06.2021 та № 21/09/21/1 від 01.10.2021 про повернення обладнання у зв`язку із припиненням договорів № UA_SE_93_5190 про експлуатацію обладнання від 15.08.2018 (Договір-1) та № UA_SE_93_5190_21872 про експлуатацію обладнання від 25.12.2019 (Договір-2). 30.12.2021 представниками Дистриб`ютора та Компанії було здійснено спробу повернення обладнання, однак за адресами місцезнаходження, вказаними в актах приймання-передачі, обладнання, як і самої торгової точки, виявлено не було. Позивачу стало відомо, що відповідачем 17.01.2020 припинено підприємницьку діяльність, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак відповідачем не було здійснено жодних спроб щодо повернення обладнання, наданого йому за умовами вищевказаних договорів, законні вимоги позивача про повернення обладнання проігноровані. Вказані обставини призводять до висновку, що обладнання було втрачено. У зв`язку із цим, відповідач згідно з умовами договорів повинен відшкодувати позивачу суму вартості втраченого обладнання та сплатити штрафні санкції. Позов обґрунтовано ст.ст. 3, 11,16, 207, 256, 257, 509, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 180, 193, 216, 218 ГК України та умовами договорів.

Відповідач за первісним позовом відзив на позовну заяву не надав.

Позивач за зустрічним позовом (його представник) у судовому засіданні 23.04.2024 підтримав зустрічні позовні вимоги з підстав, що викладені у зустрічному позові, зазначивши, зокрема, про наступне. Смірнов Євген Вячеславович договори експлуатації обладнання № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018, №UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019 не укладав, ніякого обладнання не отримував. Підписи в договорах від імені Смірнова Є.В. підроблені, у зв`язку з чим та з урахуванням положень ст.ст. 202, 203, 205, 207, 215 ЦК України просив суд визнати договори експлуатації обладнання: № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018, №UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019 недійсними, покласти на відповідача за зустрічним позов судові витрати Смірнова Є.В. на сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви та витрати на проведення оплаченої ним судової почеркознавчої експертизи.

Від третьої особи - Приватного акціонерного товариства "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна" пояснень що первісного та/або зустрічного позовів до суду не надходило. Представник третьої особи в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача/позивача за зустрічним позовом, суд

УСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Коротенко Іриною Олексіївною в обґрунтування позовних вимог за первісним позовом надано в матеріали справи копії договорів експлуатації обладнання:

- № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018 (Договір-1) між Фізичною особою-підприємцем Коротенко Іриною Олександрівною (Дистриб`ютор, позивач у справі), Фізичною особою- підприємцем Смірновим Євгеном Вячеславовичем (іменується у договорі як Торгова точка) та Приватним акціонерним товариством "САН ІНБЕВ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 30965655 (Компанія, на сьогодні - ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", ЄДРПОУ 30965655 (третя особа у справі);

- №UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019 (Договір-2) між Фізичною особою-підприємцем Коротенко Іриною Олександрівною (Дистриб`ютор, позивач у справі), Фізичною особою-підприємцем Смірновим Євгеном Вячеславовичем (іменується у договорі як Торгова точка) та Приватним акціонерним товариством "АБІНБЕВ ЕФЕС Україна", код ЄДРПОУ 30965655 (Компанія, третя особа у справі).

Умовами зазначених договорів про експлуатацію обладнання, зокрема, визначено: враховуючи, що Торгова точка здійснює реалізацію (продаж) кінцевим споживачам придбаного у Дистриб`ютора пива та енергетичного напою (товар), які Дистриб`ютор придбав у Компанії, що обумовлює зацікавленість Компанії і Дистриб`ютора у збільшенні обсягів продажу товару; з метою просування товару на ринку Компанія передала Дистриб`ютору для подальшої передачі Торговим точкам холодильне обладнання, обладнання для розливу пива з КЕГ, операційне торгівельне обладнання…(обладнання) за погодженням і з дозволу Компанії. Вартість користування Обладнанням Торговою точкою включена до ціни Товару, який постачається Дистриб`ютором Торговій точці.

На підтвердження виконання Договору-1 в частині передання обладнання позивач за первісним позовом надав копії Актів прийому-передачі обладнання №20180817052452 від 17.08.2018 та №20180918043146 від 18.09.2018 про прийняття Торговою точкою обладнання в експлуатацію.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.01.2020 до реєстру було внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Смірнова Євгена Вячеславовича (РНОКПП НОМЕР_1 ), за власним рішенням.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив про невиконання Смірновим Євгеном Вячеславовичем (відповідачем за первісним позовом) вимог щодо повернення обладнання, що призводить до висновку про його втрату. У зв`язку із цим заявлені позовні вимоги про стягнення зі Смірнова Є.В. вартості втраченого обладнання та штрафних санкцій.

Смірнов Євген Вячеславович у зустрічні позовній заяві зазначив, що договори експлуатації обладнання № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018, № UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019, які зазначені у позові ФОП Коротенко І.О., він не укладав, ніякого обладнання не отримував. Просив суд визнати договори експлуатації обладнання № UA_SE_93_5190 від 15.08.2018 та №UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019 недійсними.

21.02.2024 на адресу господарського суду від Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за наслідками проведеної у справі № 908/416/23 на підставі ухвали суду судової почеркознавчої експертизи, надійшов висновок експерта від 13.02.2024 № СЕ-19/108-23/21103-ПЧ.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, до яких належать: 1) визнання права; 2)визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17).

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує в позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

За змістом ч.1-3 ст.13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З положень ч. 1 ст. 237 ГПК України слідує, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З огляду на викладене, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з положень статті 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3 ст. 639 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З аналізу вказаних вище норм матеріального права вбачається, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У зв`язку із запереченням Смірновим Є.В. факту підписання (вчинення) правочинів, на яких ґрунтуються первісні позовні вимоги, ухвалою суду від 05.09.2023 було задоволено клопотання Смірнова Є.В. про призначення у справі № 908/416/23 судової почеркознавчої експертизи. Проведення експертизи доручено Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1) Чи виконано підпис у Договорі № UA_SE_93_5190 про експлуатацію обладнання від 15.08.2018 у графі де містяться підписи сторін після слів: "Торгова точка Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович" Смірновим Євгеном Вячеславовичем ?

2) Чи виконано підпис у Договорі № UA-_SE_93_5190_21872 про експлуатацію обладнання від 25.12.2019 у графі де містяться підписи сторін після слів: "Торгова точка Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович…" Смірновим Євгеном Вячеславовичем ?

3) Чи виконано підпис у графі "Підписи сторін" після слів "Від Торгової точки Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович" Акту № 20180817052452 прийому-передачі обладнання від 17.08.2018 Смірновим Євгеном Вячеславовичем ?

4) Чи виконано підпис у графі "Підписи сторін" після слів "Від Торгової точки Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович" Акту № 20180918043146 прийому-передачі обладнання від 18.09.2018 Смірновим Євгеном Вячеславовичем ?

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-23/21103-ПЧ, складеним 13.02.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 908/416/23, експертом надано наступні висновки:

1. Підпис у Договорі № UA_SE_93_5190 про експлуатацію обладнання від 15.08.2018 у графі після слів: "Торгова точка Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович" виконаний не Смірновим Євгеном Вячеславовичем , а іншою особою.

2. Підпис у Договорі № UA_SE_93_5190_21872 про експлуатацію обладнання від 25.12.2019 у графі після слів: "Торгова точка Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович…" виконаний не Смірновим Євгеном Вячеславовичем , а іншою особою.

3. Підпис у графі "Підписи сторін" після слів "Від Торгової точки Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович" Акту № 20180817052452 прийому-передачі обладнання від 17.08.2018 виконаний не Смірновим Євгеном Вячеславовичем , а іншою особою.

4. Підпис у графі "Підписи сторін" після слів "Від Торгової точки Фізична особа-підприємець Смірнов Євген Вячеславович" Акту № 20180918043146 прийому-передачі обладнання від 18.09.2018 виконаний не Смірновим Євгеном Вячеславовичем , а іншою особою.

Вищенаведеними висновками судового експерта спростовується факт укладення сторонами договорів на підставі яких ґрунтуються вимоги первісного позову.

Так, як вбачається з вказаних вище норм матеріального права, договір, який не підписаний, є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та відмову у його задоволенні у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

В частині 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З урахуванням приписів статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом, і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи.

Чинне законодавство розрізняє: правочин, який є неукладеним, зокрема, у випадку не підписання його однією із сторін та оспорюваний правочин, який може бути визнаний недійсним судом у випадку доведення позивачем підстав, визначених статтею 203 ЦК України

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся. При цьому, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір який не укладено).

Враховуючи висновок експерта № СЕ-19/108-23/21103-ПЧ, складений 13.02.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у даній справі № 908/416/23, яким встановлено, що підписи від імені Смірнова Євгена Вячеславовича у Договорах про експлуатацію обладнання №UA_SE_93_5190 від 15.08.2018 та № UA_SE_93_5190_21872 від 25.12.2019 виконані не Смірновим Євгеном Вячеславовичем , а іншою особою, зазначені договори є такими, що не вчинені (такими, що не укладені), оскільки не підписані з боку Фізичної-особи підприємця Смірнова Є.В.

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункти 7.18, 7.21 постанови), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 121 постанови) в яких зазначено, що недійсним може бути визнаний лише укладений правочин. Договір, який не вчинено (договір, який не укладено) не може бути визнаний недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

На підставі викладеного у задоволенні зустрічного позову судом відмовляється.

Витрати зі сплати судового збору за первісним позовом відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісним позовом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Звернення Смірнова Є.В. до суду з зустрічним позовом у даній справі № 908/416/23 було зумовлене безпідставними позовними вимогами позивача за первісними позовом, що було встановлено судом за наслідками розгляду справи по суті.

З огляду на всі вищевикладені висновки суду, зважаючи на безпідставність заявлених первісних позовних вимог та обґрунтованість доводів позивача за зустрічним позовом щодо неукладеності договорів, на яких ґрунтувались первісні позовні вимоги, суд дійшов до висновку про стягнення судових витрат позивача за зустрічним позовом по даній справі, а саме: витрат зі сплати судового збору та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи, з відповідача за зустрічним позовом - ФОП Коротенко І.О.

В судовому засіданні 23.04.2024 судом оглянуто докази сплати Смірновим Є.В. вартості проведення експертизи, а саме: платіжну інструкцію № 58 від 19.01.2024 (в електронній формі, наданій для огляду представником позивача за зустрічним позовом) про перерахування суми 6815,52 грн згідно з наданим експертною установою розрахунком вартості проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 908/416/23 (т. 2, а.с. 14).

На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом в розмірі 5368,00 грн та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 6815,52 грн покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Коротенко Ірини Олексіївни РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Смірнова Євгена Вячеславовича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) суму 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 6815 (шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 52 коп. витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя А.О. Науменко

Суддя О.В. Ярешко