Ухвала суду № 118858763, 06.05.2024, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа№ 629/2650/24

Провадження № 2/629/807/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

06.05.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши цивільну справу №629/2650/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,- представник позивача-адвокат Ігнатов Дмитро Іванович,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє представник, через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 27.01.2007 року виконавчим комітетом Краснопавлівської селищної ради Лозівського району, Харківської області, актовий запис №03. В позові також викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення суду, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Вивчивши позовну заяву та долучені до неї матеріали, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Основним у вирішенні питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є встановлення майнового стану сторони, яка заявила відповідне клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до позовної заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав, пов`язаних з майновим станом сторони.

У пункті 29 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з цим матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, а тому клопотання про відстрочку сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач в позовній заяві заявив одну немайнову вимогу, тобто за пред`явлення вказаної позовної заяви, позивачем має бути сплачено на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.

Таким чином, враховуючи відсутність клопотань про звільнення від сплати судового збору, зменшення суми судового збору, а також частково оплату судового збору, позивачу необхідно сплатити суму судового збору та додати документ, який підтверджує його сплату у розмірі 1 211,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Також встановлено, що позовна заява, подана представником позивача - надійшла до суду за допомогою підсистеми Електронний суд.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно до ч.7 ст.43 ЦПК України, зокрема, відносно подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

При вивченні позову, суддею було встановлено, що представником позивача не було надано підтвердження того, що копія позову з додатками була направлена відповідачці.

Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно

виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/9385/20.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу та його представнику строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачу та його представнику.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Каращук