Ухвала суду № 118858562, 07.05.2024, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/2047/23 Провадження № 2/613/161/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Сеник О.С., за участю секретаря Нагорної С.П., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Богодухові заяву представника позивача про врегулювання спору за участю судді у цивільній справі № 613/2047/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 08.12.2023 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

11.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді в порядку ст. 201 ЦПК України, в обґрунтування якого зазначено, що представник позивача зверталась до представника відповідача щодо мирного врегулювання спору. Як було зазначено представником відповідача, відповідач відмовився, однак, не повідомив своєму представнику конкретної інформації щодо причин відмови та не надав своїх пропозицій щодо врегулювання спору. Позивач вважає єдино можливим способом мирного врегулювання спору процедуру, передбачену главою 4 ЦПК України. Особиста явка відповідача в судові засідання є його диспозитивним правом. Натомість позивач позбавлений можливості здійснити спілкування з відповідачем, роз`яснити йому свою пропозицію та донести про можливість врегулювання спору. Крім того, позивач позбавлений можливості отримати інформацію безпосередньо від відповідача щодо його згоди або незгоди стосовно врегулювання спору за участю судді. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати явку відповідача обов`язковою та ухвалити про врегулювання спору за участю судді, в разі, якщо відповідач надасть суду згоду на це.

Представник позивача у підготовчому засіданні вказану заяву підтримала.

Представник відповідача у підготовчому засіданні проти задоволення заяви заперечував.

З метою з`ясування згоди або незгоди відповідача на мирне врегулювання спору за участю судді судом було зобов`язано представника відповідача поставити перед відповідачем ОСОБА_4 питання щодо надання його згоди на мирне врегулювання спору за участю судді в порядку ст. 201 ЦПК України, на яке надати письмову відповідь.

01.05.2024 на адресу суду надійшла відповідь відповідача ОСОБА_4 , за змістом якої він не згоден на мирне врегулювання спору. Пояснив, що 11.09.2023 в телефонному режимі спілкувався з позивачем ОСОБА_3 та озвучив йому свої умови (суму), на яких він погоджується відмовитися від своєї частки по заповіту на користь позивача, ОСОБА_3 обурився і вони посварилися. 17.01.2024 представник позивача зв`язувалася з цивільною дружиною відповідача та озвучила їй іншу (меншу) суму, яку позивач готовий заплатити за частку відповідача, однак, ОСОБА_4 не влаштувало таке вирішення питання. Відповідач вказав, що батьки розділили їх порівну, а саме батько залишив свою частку ОСОБА_3 , а мати ОСОБА_4 , однак, позивач вважає, що все повинно належати йому. Відповідач вказує, що в судовому порядку були надані докази того, що батьки перебували у шлюбі, тому всі дії по успадкуванню є законними. Свідоцтво про шлюб батьки повторно отримали 11 серпня 1989 року, а свідоцтво про право на спадщину мати отримала 18 липня 2007 року. 13 жовтня 2009 року мати оформила заповіт на відповідача ОСОБА_4 . Врегулювання спору за участю судді неможливе, оскільки на даний час відповідач ще не прийняв спадщину, та позов до суду подавався з іншого питання, тому просить винести рішення з цього питання.

Відповідно до ст. ст.201,202 ЦПК Україниврегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.

Ініціатором врегулювання спору за участю судді є позивач, однак відповідач згоди на врегулювання спору за участю судді до суду не надав, натомість, категорично заперечував, про що особисто повідомив суду у письмовій формі.

Враховуючи відсутність спільної згоди всіх сторін на врегулювання спору за участю судді, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача про врегулювання спору за участю судді.

Керуючись ст. ст.201-203, 212,240,258,260,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про врегулювання спору за участю судді у цивільній справі № 613/2047/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Сеник